Чого чекати аграріям від кліматичних аномалій у цьому сезоні?
Цей зимовий сезон обіцяє бути найтеплішим за останні 100 років. В грудні та січні була, переважно, плюсова денна температура. Лютий, за прогнозами синоптиків, буде також доволі теплим та коротким. Така природна аномалія вже зараз викликає у аграріїв занепокоєння – чи не призведе це до загибелі більшості культур? Адже вони не пристосовані до такого клімату.
Рослинам не до жартів
Найбільші занепокоєння викликають не стільки сама температура, скільки високі температурні коливання. Тобто, в першу частину зими вдень було +5-10 градусів тепла, тоді як вночі холодало до мінус 10. Тож вдень земля нагрівалась, тоді як вночі вона сильно замерзала, а накопичена в темну пору волога швидко танула вдень.
Температурні гойдалки негативно впливають на посіви, призводять до висихання ґрунту та зневоднення підземних вод. Також надмірне тепло викликає серйозні проблеми в самому сільськогосподарському циклі, адже сніговий прошарок є необхідним фактором для вегетації рослин. Особливо це стосується озимих культур. Сніговий шар захищає рослини від морозів та вітру, а також надає вологу протягом всього зимово-весняного періоду. Залишені без снігу посіви не захищені від морозів та посухи, а також від вітру. Внаслідок вивітрювання та замерзання аграрії ризикують втратити до 10-15% озимих культур, якщо зимовий сезон пройде зовсім без снігу.
Як зазначають метеорологи, 2019 рік був одним з найсухіших за весь період метеорологічних спостережень. Щонайменше, за попередні 50 років.
Останні нормальні опади в Україні були лише в першій половині липня 2019 року. «В Україні умовно п’ятий місяць осені. Восени посів відбувався у сухий ґрунт, а це несприятливі умови. Тому продовження осені сприятливо для подальшого стану посівів. Вони трохи підросли, вкоренилися», – зазначає Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України.
Водночас, подальша відсутність опадів, а тим більше – снігу, за словами Адаменко, викликає занепокоєння. Йде швидке підсихання ґрунту, що може привести до так званого випадання рослин. «Загибелі, або якоїсь катастрофи для рослин не буде. Але їхній стан погіршиться через зимову посуху на тлі позитивних температур. Якщо пройдуть опади у березні, то добре. А в лютому – ще краще. Нам потрібен сніг, або дощ. Тому що крім цього страждають від маловоддя річки і озера», – підкреслює Адаменко.
Загроза заморозків та шкідників
Дійсно, відсутність снігу та дощу призводить до висихання землі, зменшення рівня ґрунтових вод, які більше не здатні наситити вологою посіви та рослини.
Менше вологи у землі взимку – менше дощів буде влітку, адже вода потрапляє в річки і випаровується в атмосферу. Також негативно впливає тепла зима і на плодові культури. Вже зараз спостерігається цвітіння, що наражає насадження на небезпеку втрати плодів весною від заморозків та граду.
«При температурі +7-12ºС рослини вийшли зі стану спокою, в якому вони повинні знаходитися в цей період. Активізація фізіологічних процесів робить їх беззахисними перед прогнозованим зниженням температури», – вважає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради. А науковці вважають, що тепер все буде залежати від того, як аграрії підготувалися до зими, чи своєчасно підживили посіви, чи своєчасно обробили їх проти шкідників.
Також серед загроз, які можуть вплинути на озимі, – утворення крижаної кірки, або випрівання. Це стане, якщо сніг випаде на незамерзлий ґрунт. Рослини просто задихнуться під шаром льоду, якщо кірка існуватиме кілька тижнів.
Вже в січні весни не дочекалися і стали цвісти різноманітні трави – мати-й-мачуха, а також кульбаба. Це також загрожує їм весняними заморозками.
А ось спантеличити дерева і чагарники зимі не вдалося, адже їм для пробудження потрібна не тільки тепла погода, але й волога у ґрунті і довгий світловий день. Тому більшість дерев таки врятуються від фальшивої весни. Сорти плодових чагарників і дерев, характерні для нашої смуги, пристосовані як до сильних морозів, так і до затяжного потепління. А ось південні види рослин зажадають особливого догляду, тому зараз їх краще розкрити від плівки, а в мороз, навпаки, укривати.
Серйозною проблемою теплої зими є раннє прокидання шкідників – комах та гризунів. Польові миші активізувалися ще в січні і стали прогризати ранні посіви, що встигли прорости. Тож ті, хто не захотів чи пошкодував провести дератизацію, ризикує зазнати чималих збитків від нашестя шкідників. Розселення і шкідливість мишоподібних гризунів зараз спостерігається на посівах озимих зернових та ріпаку, на площах під багаторічними травами. У 100% заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях виявляють 3-6, в осередках Івано-Франківської, Київської, Львівської, Херсонської областей – 8-10 жилих колоній на гектарі. Це доволі багато.
Боротьба з гризунами проводиться пастковим методом та розкладанням отрути, а також за допомогою природних ворогів. Як показує практика, лише системна робота приносить результат.
Адаптація на марші
Попри те, що аграрії зізнаються, що такої аномально теплої зими не пам’ятають, але все одно прогнозують хороший врожай. Насамперед, агровиробники вже давно звикли до теплих зим, тож вже не один рік вирощують сорти, які пристосовані як до холодних, так і теплих зимових сезонів.
«Дуже добре попрацювали з насінням, використовуємо елітне насіння, зокрема сорт Віола, в рядок 3 центнера добрив поклали, тому стан озимих у нас дуже гарний. Якщо і далі така зима буде, то я думаю – будемо з хлібом. Аби гірше не було, я маю на увазі тепліше ще не було», – зазначив фермер Микола Митрохін. І науковці теж схильні до стриманого оптимізму. «З огляду на те, що озимі мають продовжену вегетацію, навіть пізні посіви, і посіви, які не зійшли восени, навіть вони сходять. Тож короткочасне зниження температури вже якогось негативного впливу не матиме», – вважає директор Інституту зернових культур Владислав Чечиль.
Загалом, аграрії вже звикли до ризикованого періоду кінця лютого-початку березня, коли частина озимих гине або дуже знесилена через високі морози.
В цей час головне завдання – якомога швидше пересіяти знищені озимі на ранні ярові. Для цього пристосовані певні сорти зернових. Під час подібних робіт дуже важливо, щоб на полі не було снігу.
Тому під час пересіву відсутність снігового покриву – необхідність для аграріїв. Крім того, аграрії вже років 5-10 активно змінюють свою структуру посіву, змінюючи культури, характер та їхню інтенсивність. Завдяки технічним культурам та новим особливим сортам вдається робити пересів та страхувати себе в разі неврожаю озимих. Приміром, на півдні стали орієнтуватися на вирощення більш теплолюбивих рослин. Тут навіть саджають екзотичний батат та бавовну.
Все більше на відкритому ґрунті культивують овочі і плодові культури, раніше не характерні для нашої країни. Кліматичні та економічні причини змінили і картину культивованих рослин у центрі та півдні країни.
Так, у Дніпропетровській області скорочується вирощування озимих зернових. Різко скоротився обсяг вирощуваних ячменю, вівса, сорго. Мало сіють гречки та цукрових буряків – але на це вплинув не стільки клімат, скільки питання економічної доцільності.
Тож теплі зими можуть стати навіть запорукою для гарного врожаю – але за умови, щоб з дощами не підвела весна. Хоча як раз з цим може бути проблема.
Тепла зима – посушливе літо?
Нагадаємо, що 2019 рік для України став рекордним для врожаю зернових – було зібрано понад 75 мільйонів тонн. Весна та літо були дуже сухими, бідними на дощі. Але торік ситуацію врятувала доволі сніжна зима. Зимовий прошарок дозволив землі отримати достатньо вологи для вирощення посівів. Тож зараз відсутність вологи це мінус один до шансу отримати нормальний врожай. Якщо сухою та спекотною буде весна та літо, то аграріям доведеться підраховувати чималі збитки.
В Україні клімат був помірно-континентальний тисячі років, а це значить, що середня зимова температура повинна становити від -8 до -12 градусів і тільки на півдні країни вона наближалася до нуля.
Нині ж, коли понад половини зими вже позаду, в Україні температурний фон вище середніх багаторічних значень щонайменше на 2-8 градусів, що напряму свідчить про перехід в іншу кліматичну зону. Про аномалії говорить і той факт, що в Одеській області з’явилися нові види зимуючих птахів, а саме орлани білохвості. Деякі птахи зовсім відмовляються від зимовки чи перелітають зимувати на південь України. Водночас, на півдні вже зараз цвітуть кульбаби і літають різні види мух, ніби зараз початок весни, а не початок лютого.
Відомий синоптик Наталія Діденко вважає, що про аномальність зими можна судити не раніше березня і цілком можливо, морози все ще дадуть про себе знати. З нею згодна і Тетяна Адаменко. Вона зазначає, що хоч теплі зими і трапляються все частіше, але з іншого боку, великі накопичення позитивних температур в першій половині зими теж часто завершуються вторгненням холоду у другій половині.
Враховуючи той факт, що зима у нас полюбляє затримуватися надовго, то не виключно, що зовсім зимова температура завітає до нас у березні. Подібне може трапитися, якщо в Україну зайде потужний циклон з Півночі. Тож остаточно прощатися з зимою на початку лютого не варто.
Сергій Чигир
