Час не для роздумів, а для дій. Безпека озимини 2019-20 рр.
Бабаянц Ольга,
доктор біол.наук, ст. н. с., завідуюча відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту – НЦСС
Жовтень у мене завжди асоціюється з повними складами зерна, з безліччю смачних овочів та фруктів. Саме тоді підбиваються підсумки минулого сільськогосподарського року, з достатком та святом врожаю.
Адже правда, яким би не був минулий сезон, аграрії завжди пишаються тим, що навіть у найскладніших і непередбачуваних ситуаціях вони встояли і зібрали достатню кількість сільськогосподарської продукції на майбутній рік. Я не хотіла, але доведеться засмутити всіх жителів України (як і усі зерносіючі країни), що метеорологічні умови прийдешнього часу значно змінять хід розвитку і технологічні прийоми посіву озимих культур.
Посуха 2019 року здаватиметься надто простою у порівнянні з проблемами року 2020. Ми очікуємо, як надзвичайно посушливих періодів у найнебезпечніші моменти для розвитку рослин, так і багатоденних, але не продуктивних проливних дощів, сильних вітрів, смерчів.. Зима, сподіваюся, за температурними параметрами не буде дуже холодною, також очікуємо довгого осіннього періоду з коливаннями температури зі зниженням та потеплінням, що поступово перейде плавно у теплу зиму.
Через погодні умови до посіву, місяців посухи та можливості сильних дощів, посів буде важким. Але, як закляті оптимісти, ми повинні вірити, що за використання знань і досвіду, керуючись технологічними регламентами, ми повинні отримати хороші сходи озимих колосових. Пшениця, яка буде висіяна після першого жовтня до 5-10 жовтня, повинна бути під постійним наглядом агрономів господарств, так само, як і озимий ячмінь, оптимальний час посіву якого з 5 по 25 жовтня. Нагадаю, що глибина посіву насіння пшениці і ячменю повинна бути в діапазоні від 3 до 4 см, не більше.
Більш детально я хочу зосередитися на захисті озимої пшениці та озимого ячменю від патогенних мікроорганізмів, шкідливих комах та бур’янів, але перш за все раджу включити в роботу фізіологічні механізми розвитку рослин. Перш за все, отримавши сходи, вам терміново необхідно оцінити їх щільність на квадратний метр. Вже на 14 добу після появи сходів обов’язковим є проведення контролю якості початкового старту кореневої системи. Дуже важливим показником є те, скільки корінців утворилося крім основного кореня.
Якщо корінці слабкі і немає прогресу в розвитку, тоді необхідно підготувати морфорегулятори (комплекс meso-MG, CA, S і мікро елементів – Fe, Cu, Mn, B, Mo, плюс амінокислоти та фульвокислоти, які можна доставити до кореневої системи разом із фунгіцидами, якщо буде це необхідним. За ослаблених посівів важливо додати фізіологічної активності рослинам та надати їм елементів стресостійкості. Кожен з перелічених елементів виконує певні функції, за відсутності одного чи іншого серед них можливості рослин протистояти абіотичним та біотичним стресам різко знизяться, що треба враховувати за напружень абіотичної та біотичної природи.
В Україні, як і в будь-якій країні, хвороби рослин є одним з основних чинників, що дестабілізують виробництво рослинницької продукції. Періодично виникаючі епіфітотії різних захворювань призводять до значних втрат врожаю, погіршують його якість. Згідно ФАО (2019), недобори врожаю зернових культур можуть сягати від 10-25 до 45-60%. Майже кожні два-три роки виникають епіфітотії бурої іржі пшениці. Кожні три-чотири роки культури страждають від епіфітотії борошнистої роси. Спалахи фузаріозу колоса можуть призвести до ураження 50-60% врожаю. Епіфітотії вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ), хоча і не настільки поширені, як раніше, але все ж призводять до значного недобору врожаю і погіршення його якості.
У цьому аграрному сезоні для захисту рослин від хвороб і шкідників у осінній період, а також у ранньовесняний необхідно працювати на упередження, тобто профілактично.
Найбільш вразливими до збудників хвороб будуть пшеничні посіви, що посіяні по стерньових попередниках.. Тут ключовим моментом будуть кореневі та прикореневі гнилі. Нагадую вам, що найбільш проблемними з гнилей є офіобольозна (збудник Ophiobolus graminis), церкоспорельозна (збудник Cercosporella herpotrichoides), пітійна (зб. Pytium spp.), а останніми роками також і ризоктоніозна (зб. Rhizoctonia cereale). Патогени накопичуються в ґрунті після посіву пшениці по пшениці. Частина гнилей не передається насінням, тому так важко підбирати високоефективний фунгіцид для знищення патогенів. Більш відомі та звичайні кореневі гнилі, такі як фузаріозно-гельмінтоспоріозна, снігова пліснява (збудники Bipolaris sorokiniana, Fusarium spp., Microdochium nivale) дуже вдало знищуються фунгіцидами з діючими речовинами тебуконазол, протіоконазол, флутриафол, епоксиконазол тощо.
Діючі речовини фунгіцидних протруйників та фунгіцидів по вегетації повинні мати можливість стримувати розповсюдження, а, краще, знищувати збудників кореневих та прикореневих гнилей.
Активні речовини прохлораз, карбендазим, проквиназид, флутриафол, биксафен, тирам та деякі інші, здатні призупинити розвиток кореневих гнилей пшениці і ячменю озимих на 3-4 тижні. Часто цих дій буває досить, аби суттєво зменшити ризик розповсюдження патогенів, призупинивши на 3-4 тижні розвиток фузаріозної, гельмінтоспоріозної, ризоктоніозної кореневих гнилей. Складніше буває з гнилями, збудниками яких є офіоболюс та псевдоцеркоспорелла. Протуйниками або вегетаційними фунгіцидами долати інфекцію дуже важко. Лише відказ від формули монокультури (стерня по стерні, як приклад) може зменшити інфекційне навантаження патогенів.
Традиційно проблемними будуть поля пшениці по соняшнику. В останні роки, ігноруючи сільськогосподарські закони щодо попередників, спостерігається чітке зниження врожайності пшениці, що посіяна по соняшнику. Чому це? Соняшник і пшениця опинилися у лещатах однакових захворювань (кореневі гнилі, фузаріоз листя, альтернаріоз тощо), тому й патогени працюють жорстко. Борошниста роса на пшениці можлива лише на високо сприйнятливих до цього патогену сортах.
Протягом останнього семиріччя особливих проблем від цього патогена не було, але завжди є приховані резерви, які можуть призвести до шкоди. Септоріоз листя з’явиться виключно на нижньому ярусі листя у незначній кількості.
Часто аграрії ставлять мені питання, чи є необхідним фунгіцидний захист пшениці восени?
У залежності від розвитку того чи іншого захворювання необхідно визначити актуальність та рентабельність цього заходу. Дуже часто фунгіцидну обробку проводять лише для того, аби «поставити галочку». Однак у теперішніх умовах високої ціни пестицидів необхідно по максимуму відходити від осінніх обробок фунгіцидами. Але якщо є очевидною проблема, обробку проводять виключно високоефективними фунгіцидами з нижньою нормою витрати. На сортах пшениці, які виявляють сприйнятливість до збудника борошнистої роси, за появи перших ознак хвороби на листі рекомендую обробляти препаратами Таліус (норма витрати 0.2 л/га), Імпакт К (н.в. 0.7 л/га), Тилмор (н.в. 1.0 л/га), Дерозал (н.в. 0.5 л/га), та інші з діючим речовинами карбендазим, прохлораз, тебуконазол, пропіконазол тощо. Якщо є декілька хвороб одночасно, можливо застосувати й інші, з більш пролонгованою дією фунгіциди: Фолікур (н.в. 0.5 л/га), Авіатор Хpro (н.в. 0.6 л/га), Абруста (н.в. 0.7 л/га), Абакус (н.в. 1.25л/га), Адексар Плюс (н.в. 0,5 – 21,5 л/га), Капало (н.в. 1.0 л/га), Титул дуо (н.в. 0.25 л/га), Титул 390 (н.в. 0.26 л/га), Імпакт Т (н.в. 1.0 л/га), Скальпель (н.в. 0.5 л/га), Рекс Дуо (н.в. 0.4 л/га) та інші.
Шкідливі комахи цього року можуть шкодити на посівах з осені, за умов теплої та сухої погоди. Нищити проростки будуть ґрунтові шкідники – совки декількох видів, традиційно хлібний турун, дротяники тощо. Частково знизить шкоду від комах використання інсектицидного протруйника, якщо це було зроблено. Адже цим заходом ми забезпечуємо безпеку насінини та паростків протягом осінньої вегетації. Передбачаю досить масивний літ злакових мух та цикадок. За появою комах-шкідників потрібно слідкувати, простіше – за допомогою жовтих пасток, адже не можна пропустити критичний період льоту. Якщо чисельність наземних комах буде за пороговою, необхідним буде проведення інсектицидної обробки по культурі.
Щодо бур’янів, питання поки не має відповіді. Взагалі найбільш раціональним є застосування гербіциду з осені, але за такої жорстокої посухи можливим буде перенесення гербіциду на весну. Але будь-що вибір гербіциду повинен бути зроблений за визначення видового різноманіття шкідливої рослинності.
За появи сходів на полях необхідним є маршрутне обстеження на наявність-відсутність пожовтіння листя. Пожовтіння є або сигналом щодо післядії застосованих раніше гербіцидів, або наявності фізіологічного голодування з будь-якої причини. Як у першому, так і другому випадку потрібне реагування і надання рослинам можливості нормального розвитку, аби у зиму вони входили у стані п’яти справжніх листків. Саме для цього застосовуємо морфорегулятори. Наразі таких препаратів є безліч, вибір – на будь-який смак та гаманець. На усіх препаратах не зупинятимуся. Як гарний приклад балансу щодо якості, кількості та ціни, можу презентувати вже досить відомий препарат Атонік Плюс з нормою витрати 0,2 л/га, за усі 10 років використання цього препарату жодної негативної думки я не чула. Дуже позитивно оцінюю групу гуматів з додаванням макро-, мезо – та мікроелементів від провідної української компанії РостОк. Якісні показники дії препаратів цієї компанії заслуговують окремої уваги.
Тому обіцяю у наступному номері журналу AgroOne розповісти про цю групу препаратів. Хороші рекомендації від групи Новалона (н.в. від 1.0 до 3 л/га), групи Вуксал, деяких інших. Не так давно на ринок росторегуляторів вийшов Аппетайзер. У його складі ювелірно присутні марганець, цинк і активний фільтрат GA 142 з морських водоростей. Нашими випробуваннями встановлено, що за його використання на пшениці у період кущення – трубкоутворення сталася активація вегетативного зростання та утворення біологічного потенціалу для цвітіння та налива зерна за рахунок збільшення кількості продуктивних стебел та закладання максимальної кількості зерен у колосі. Хочу нагадати, що застосування росторегулюючих речовин (РРР) є вкрай необхідним заходом для запуску розвитку озимих пшениці та ячменю, тому ігнорувати його не можна. Водночас застерігаю, якщо під культуру не вносили необхідну кількість макродобрив, застосування РРР може мати зворотній ефект. Я часто порівнюю цей фактор з таким, як людський організм спочатку послабити недостатнім харчуванням і у цей же час примусити їсти вітаміни. Адже окрім шкоди більш нічого не буде.
Завершуючи статтю нагадаю, що про ячмінь плівчатий та голозерний розповім Вам у наступному номері журналу AgroOne.
Успіхів та перемог на хлібній ниві!
З Вами я, Ольга Бабаянц.
16.09.2019 р.