2019 – нова влада, сильна гривня та кінець мораторію. Що далі?
В підсумковому випуску ми намагалися проаналізувати рік, що минув, а також зробити прогнози на новий, 2020 рік. Що готує він українським аграріям? Як найкраще підготуватися до нових викликів та реалізувати нові можливості?
Самі аграрії зізнаються, що минулий рік був дуже тяжким і став справжнім випробовуванням. Але основним викликом для фермерів та сільгосппідприємців стала політика, а саме – докорінна зміна влади. Змінилося все – силові органи, парламент, президент, уряд. А відповідно, і державна політика, яка напряму впливає на економіку і, особливо, на сільське господарство. Але справжнім шоком для АПК стала сама передвиборна гонка, яка мала як позитивну, так і негативну сторону. З одного боку, політики видавали популістські гасла, нацьковували одних аграріїв на інших. З іншого боку, чиновники настільки були зайняті виборами, що не дуже чіпали фермерів та підприємців, тож агробізнес міг більш-менш спокійно займатися роботою.
Однак вибори пройшли, нова влада міцно закріпилася і тепер готова заводити нові порядки, які можуть гірко відбитися на АПК. З іншого боку, нова влада готова робити непопулярні реформи на селі, зокрема, скасувати мораторій на купівлю-продаж землі. Це викликало неабиякі сперечання у аграрному секторі, бо багато хто зараз хоче зберегти діюче статус-кво. Є неабиякий ризик, що селяни можуть серйозно посваритися на фоні розмежування земель та купівлі-продажу «їхньої землі» (тобто орендованої багато років) «чужинцями».
Далі ми окреслимо кілька факторів, які серйозно вплинули на сільське господарство вже в минулому, 2019 році.
Великий урожай. Низькі ціни.
Серйозною подією цього року став рекордний врожай зернових. Він вперше перевищив позначку 75 млн тонн (у 2018 році аграрії зібрали 70 млн тонн).
Станом на 10 грудня 2019 року валовий збір кукурудзи склав 35,2 млн тонн з 4,9 млн га (99% до прогнозу) при врожайності 71,4 ц/га, гречки – 89 тис. тонн з 67 тис. га (99%) при врожайності 13,3 ц/га, проса – 161 тис. тонн з 89 тис. га (99%) при врожайності 18,1 ц/га. Соняшник обмолотили на 5,8 млн га (100%), а валовий збір склав 14,6 млн тонн при середній врожайності 25,1 ц/га, сою – на 1,57 млн га (99%), з яких зібрали 3,7 млн га при середній врожайності 23,5 ц/га. Цукрових буряків з площі 220 тис. га (100%) зібрали 9,8 млн тонн при середній врожайності 446 ц/га.
Як бачимо, майже всі зернові та бобові культури мали непоганий врожай. Особливо гарно вродила кукурудза, яку аграрії активно продають за кордон. На жаль, гарний врожай був зібраний в не дуже гарних цінових умовах. Світові ціни на зернові знижуються через перевиробництво в США та ЄС. Майже всі найбільші країни-експортери мають непогані врожаї і активно експортують свою продукцію.
Світові ціни на зерно навесні досягли найнижчих показників за останні 10 років. Через зниження світових котирувань ціни впали і в самій Україні. Так, з початку минулого року ціна на пшеницю впала на 5% – до 4,7 тис. грн за тонну. І лише з грудня вона дещо зросла. В умовах постійного зростання витрат аграріїв на посівну та збирання врожаю, таке падіння ціни є доволі значним.
Що стосується овочевих культур, то там ситуація ще гірша. Насамперед, це стосується картоплі, яка минулого року вродила дуже погано. До того ж, картоплярі намагалися виграти час і не продавали свій врожай.
Як наслідок, стрімко зріс імпорт, в першу чергу, з Росії. У листопаді 2019 р. імпорт картоплі оновив черговий рекорд. За один місяць в країну було ввезено 46 тис. тонн картоплі – навіть більше, ніж у вересні. І хоча у порівнянні з жовтнем обсяги імпорту знизилися удвічі, вони перевищували обсяги імпорту за листопад 2018 р.
«Ситуація залишається плачевною: поки українська картопля псується в сховищах і дешевшає, російська картопля активно продається в мережах супермаркетів, на ринках, базарах і лотках. Не можна звинувачувати в цьому імпортерів – при більш ніж двократній різниці в ціні на продукцію, гріх не скористатися можливістю для заробітку», – зазначив керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександр Хорєв.
«Українські картоплярі поки не до кінця усвідомлюють, що у них залишилося лише близько 4 місяців для реалізації величезних запасів клубнеплодів, що знаходяться на зберіганні. З огляду на обсяги імпорту, вони вже подарували мінімум 2 повних місяці продажів постачальникам з Білорусі та Росії, причому за найвищою ціною, а самі зараз змушені «штовхати» свою картоплю дешевше, але вона все одно практично не продається, тому що імпортери можуть собі дозволити і далі знижувати ціни», – пояснив економіст інвестиційного відділу The Food and Agriculture Organization Андрій Ярмак.
Негативною є також ситуація з цукровим буряком, валовий збір якої становить 9,8 млн тонн, що на 30% менше, ніж в 2018 р. За оцінками експертів, в 2019/20 МР виробництво цукру не перевищить 1,4 млн тонн проти 1,8 млн тонн в минулому сезоні.
Кліматичними особливостями минулого року була дощовита весна і дуже сухе літо. Як наслідок, врожай фруктів та овочів сильно постраждав. В окремих регіонах негода знищила 30-40% врожаю, а в деяких – майже 80%. Через це на ринку сформувався дефіцит яблук, врожай яких скоротився на третину.
Гривня міцнішає. Експорт слабшає.
Аграрії мали рекордний показник не лише по врожаю, але й по експорту зернових. Станом на 6 грудня, Україна відправила за кордон 26 млн тонн зернових та зернобобових – на 6,79 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Тож не дивно, що аграрії напряму залежать від курсової стабільності. Чим слабший курс гривні до долару – тим більше грошей вони отримають у національній валюті. Але натомість, більше витратять на імпортні матеріали – насіння, техніку, пальне та міндобрива. І навпаки, чим більше міцнішає гривня, тим менше грошей отримають аграрії після обміну доларів та євро.
Цього року гривня зміцнилась з 28 грн до 23,4 грн, або на 16%. Зміцнення гривні до долару стало рекордним зі всіх світових валют у 2019 році. Аграрії є у трійці провідних галузевих експортерів, тож не дивно, що вони найбільше постраждали від подібного зміцнення.
В чому полягає негатив такої ситуації? По-перше, страждають ті аграрії, які зорієнтовані на експорт. Обмінюючи долар на гривню, вони отримують менше грошей у національній валюті, а нею треба розраховуватися з державою (податки), працівниками (зарплата), постачальниками (пальне, добрива і т.д.). Після всіх витрат аграрій отримає прибуток, який спрямовує на власні потреби, а він також формується у гривні, тож бізнесмен отримає менший прибуток.
По-друге, національний виробник страждає від імпортерів. Міцна гривня приманює виробників з інших країн, на неї можна більше обміняти доларів. Тож, не дивно, що українські ринки заполонила імпортна картопля, цибуля та інші овочі.
Загалом, аграріїв непокоїть не стільки нинішній курс гривні до долару, скільки стрибки цього курсу. Минулого року долар подешевшав на 16%, а де гарантія, що в 2020 він не відскочить назад чи взагалі подорожчає на 30-40%, як прогнозують деякі експерти?
Мораторію немає. Визначеності теж.
Головним фактором, який сильно впливав на соціальні настрої на селі, було скасування мораторію на землю. Ще на початку року були чутки про скасування мораторію, але тодішній президент Порошенко не наважився це зробити. Новий президент Зеленський після приходу до влади форсував скасування мораторію – і оновлений парламент в листопаді відмінив мораторій, який існував в Україні майже 20 років.
Отже, новий закон передбачає наступне:
- заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення всіх форм власності скасовується з 1 жовтня 2020 року;
- іноземцям заборонено купувати землю до 2024 року;
- у власності однієї особи може перебувати не більше 210 тис. га землі;
- іноземці можуть купувати українські компанії – власників землі.
Тобто, закон був прийнято з дуже серйозними перепонами для швидкого земельного переділу. По-перше, у держави є час підготуватися до запуску земельного ринку. Для цього необхідно: видати всі держакти на землю, провести чітке розмежування земель, реформу Держгеокадастру, сформувати мінімальну ціну на землю і так далі. Державі треба також подбати, аби фермер мав можливості для викупу землі. В Держбюджеті грошей на це немає. Наразі влада думає над тим, хто буде фінансувати кредити фермерам для викупу цієї землі.
Закон обмежив можливості для купівлі землі для іноземців та великих землевласників. Але ці перепони можна буде обійти шляхом викупу українських компаній із земельним банком, а також шляхом купівлі через інших осіб.
Загалом, замороження ринку землі на 20 років (а насправді на 90 років, враховуючи радянський період) не може не відбитися на земельних відносинах. Після скасування мораторію можна очікувати земельних конфліктів та протистояння на рівні сільрад та райрад. Але загалом, за прогнозами експертів, в першій рік скасування мораторію викуплено буде не більше 20% сільгоспземлі. Аграрії та пайщики, здебільшого, вирішать зачекати і заключать між собою нові угоди.
Рік землі. Час випробувань.
Цей рік стане справжнім випробовуванням для користувачів та власників землі, тому його можна назвати справжнім роком землі. Напівфеодальним відносинам між пайщиком та орендарем, які склалися за останні 20 років, невдовзі прийде кінець.
Тож як аграрію, так і пайщику варто подумати про свої взаємовідносини вже зараз. Приміром, збільшити ціну оренди, прийшовши до певного компромісу. Це вигідно всім. Власник землі отримує «живі» гроші та зберігає свою землю. Орендар – гарантію, що він не втратить землі, які обробляє.
Загалом, 2020 рік – це справжнє випробовування для аграрія. З одного боку – треба забезпечити ефективну роботу свого бізнесу, з іншого – зберегти свій земельний банк від зазіхань інших покупців, які тепер також матимуть право на викуп, як і ви. Тому цього року треба вчитися бути не лише добрим господарем, але й добрим дипломатом!
Сергій Чигир
