Застосування препаратів гербіцидної дії на посівах кукурудзи

3 Травня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №66

Статьи Агротехнологии Застосування препаратів гербіцидної дії на посівах кукурудзи
кукурудзи

Проблема забур’яненості в посівах кукурудзи та шляхи її вирішення

Очищення полів від сегетальної рослинності є одним з важливих резервів підвищення продуктивності агроценозів. Дана проблема постійно існує впродовж усієї практики землеробства. Загальновідомо, що життєвий цикл бур’янів тісно пов’язаний з процесами росту с.-г. культур – максимум розвитку перших стає причиною мінімуму розвитку других та навпаки. Наявність шкідливих рослин у посівах кукурудзи спричиняє зниження урожайності та погіршення якості зерна, бур’яни можуть спричинювати втрати 20-70% урожаю зерна.

У період появи сходів кукурудзи, як правило, створюються сприятливі умови для росту та розвитку різних видів бур’янів, а достатня кількість вологи у ґрунті, позитивна температура повітря та орного шару грунту, оптимальне освітлення та наявність поживних речовин у ґрунті сприяють їх інтенсивному росту та накопиченню вегетативної маси. Темпи росту рослин кукурудзи в перші тижні після появи сходів, навпаки, уповільнені, що потребує спеціальної підготовки ґрунту для очищення його від сегетальної рослинності. Найбільш чітко це спостерігається за сівби культури у непрогрітий ґрунт, що призводить до затримання появи сходів, їх сильного забур’янення, особливо, коли не застосовують ґрунтові гербіциди.

Захист посівів культур від шкідливих рослин – важливий елемент технології. У зв’язку з чим важливим завданням для агоровиробників є контроль бур’янів.

кукурудзиМетоди захисту культури

Головними шляхами вирішення даної проблеми є науково обґрунтоване застосування агротехнічних засобів та використання препаратів гербіцидної дії.

Перший варіант захисту є менш витратним, другий – більш інтенсивним. За механізованого способу боротьби з бур’янами особливу увагу слід звернути на основний обробіток ґрунту, якість проведення якого залежить від ряду факторів: типу ґрунту, попередника, місцевості, ступеню забур’яненості та видового складу шкідливих рослин. Ефективним методом боротьби з бур’янами в зонах достатнього зволоження виступає напівпаровий обробіток ґрунту – різноглибинний обробіток ґрунту дозволяє знищити до 70% коренепаросткових та близько 40% однорічних шкідливих рослин.

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження ґрунтової вологи, знищення бур’янів, створення сприятливих умов для проростання насіння й одержання своєчасних сходів. Важливим є проведення досходового та післясходового боронування, культивацій. За декілька днів до появи перших сходів кукурудзи починають інтенсивний ріст гірчиця польова, редька дика, лобода, мишій та щириця. Тому в цей час, поки бур’яни ще не вкорінилися, краще за все проводити боронування: на пухких ґрунтах – легкими боронами, а на більш ущільнених – важкими та середніми. При боронуванні важливо дотримуватися рекомендованої швидкості руху агрегату: чим важчі ґрунти – тим більшою повин­на бути швидкість.

Застосування пестицидів базується на основі внесення основних та страхових препаратів гербіцидної дії. У разі виникнення ситуації, коли основні гербіциди не вносились, їх відсутність можливо компенсувати не менш ефективними страховими гербіцидами.

Обґрунтований вибір препаратів гербіцидної дії є запорукою чистих посівів, високих урожаїв і гарного настрою аграрія.

Склад сегетальної рослинності

Потрібно враховувати, що збитки, яких завдають бур’яни посівам кукурудзи, подекуди перевищують навіть втрати від шкідників та хвороб. Залежно від кліматичної зони в посівах культури зустрічаються різні види сегетальної рослинності. На Поліссі – це куряче просо, гірчиця польова, дика редька, капуста польова, хвощ та лобода. У зоні Лісостепу домінують щириця, мишій, берізка польова, молочай, осот, лобода, редька дика та амброзія. У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти рожевий та жовтий, гірчак березковидний, хрінниця круповидна, гречка татарська, просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, пасльон чорний, дурман звичайний, амброзія полинолиста, пирій та куряче просо.

Однорічні злакові бур’яни (просо куряче, мишії) поширені в усіх регіонах культивування культури.

Багаторічні коренепаросткові бур’яни є найбільш шкідливими для посівів. За сильної забур’яненості амброзією, осотом рожевим та жовтим, берізкою польовою, гірчицею польовою, лободою білою, щирицею білою та звичайною, гірчицею, пирієм повзучим спостерігається зниження урожайності зерна на 25–50%. А такі злісні рослини як гірчак повзучий, плоскуха звичайна та амброзія полинолиста виносять з ґрунту велику кількість поживних речовин і вологи.

Стійкість рослин до гербіцидів (резистентність)

Це розвинений стан, за якого вплив гербіциду на популяцію бур’янів призводить до домінування генотипів, здатних виживати та рости після обробки гербіцидом у тих концентраціях, що за нормальних умов є згубними для популяції. Стійкість розвивається швидше за умов, коли гербіцид містить лише одну активну речовину, а його застосування здійснюється впродовж тривалого часу.

У польових умовах, коли той самий гербіцид чи гербіциди одного хімічного класу використовують постійно, стійкість до них може розвитися через 4–5 років. Застосування гербіцидів, як і будь-який вплив на біологічне середовище, призвело до еволюції сегетальної флори й адаптації її представників, які надають фенотипічну стійкість і дозволяють бур’янам виживати і розмножуватися за застосування гербіцидів. Під впливом довготривалого використання гербіцидів одного спектра фітотоксичної дії малопоширені й нечутливі до них види в агрофітоценозі можуть стати домінуючими.

Стійкі екотипи бур’янів завжди присутні в популяціях одного виду і є частиною його нормальної генетичної варіації. Беззмінне застосування одного і того ж гербіциду або гербіцидів з одним і тим самим механізмом дії призводить до добору резистентних біотипів, що мають стійкість до даного механізму дії або посилений перебіг розщеплення гербіциду. Деякі біотипи бур’янів можуть одночасно мати стійкість до хімічно відмінних гербіцидів або до препаратів з різними механізмами дії. У результаті виникнення стійкості помітно послаблюється сприйнятливість бур’янів до сучасних гербіцидів. Часто сигналом появи стійких популяцій шкідливих організмів може бути зниження ефективності обробок пестицидом.

кукурудзи

Види препаратів за способом дії

Гербіциди суцільної дії. Знищують всю флору на обробленій ділянці, тому їх доцільно застосовувати в разі відсутності культурних рослин. Даний вид препаратів використовують на сильно засмічених полях, а також за обробки цілинних земель, що готують до сільськогосподарського використання, будівництва доріг, інших споруд. Вони дозволяють знищити всю бур’янисту рослинність. Гербіциди суцільної дії діляться на дві основні групи: контактні та системні. Контактні діють лише на обробленій поверхні, відрізняються швидкістю дії і не змиваються. Системні є ефективними проти багаторічних бур’янів, знищують шкідливу рослинність, проростаючу у верхніх шарах ґрунту.

Селективні гербіциди (вибіркової дії). Застосовують безпосередньо по посадкам культурних рослин. Препарати знищують лише сегетальну рослинність, не завдаючи шкоди культурним рослинам. Причому одні  гербіциди впливають на багаторічні бур’яни, інші – на однорічні.

У залежності від пливу на бур’яни препарати гербіцидної дії поділяються на види: ґрунтові – особливість дії яких полягає у тому, що діюча речовина, знаходячись у верхньому шарі ґрунту, поглинається паростками сходів бур’янів під час проростання, в результаті чого пригнічується ріст їх кореневої системи і вони гинуть, не з’являючись на поверхні. Тому використання ґрунтових гербіцидів на початкових етапах органогенезу культури сприяє зниженню міжвидової конкуренції і, як наслідок, підвищенню врожайності; системні – найбільш ефективні, їх дія полягає в проникненні активної речовини в тканини рослини та поширенні по всіх частинах, що приводить до повної загибелі бур’янів; контактні – знищують тільки оброблювану частину рослин. Діючі речовини руйнують клітинні стінки, викликаючи ефект «горіння» і швидкого в’янення рослин протягом декількох годин. Вже через добу спостерігається значне зниження життєздатності бур’янів. Максимального ефекту за застосування гербіцидів контактної дії досягають за обробки однорічних та  багаторічних бур’янів у фазі розвитку 2–4 листки; в разі збільшення кратності обробок (у порівнянні з системними гербіцидами); за використання препаратів в ясну сонячну погоду, або не пізніше, ніж за 4 години до випадіння опадів.

Незалежно від вибору препарату, необхідно використовувати його чітко згідно з інструкцією по застосуванню.

Вимоги щодо внесення препаратів гербіцидної дії

За використання гербіцидів на кукурудзі потрібно знати деякі особливості їх застосування. Важливо враховувати фази розвитку як культурної рослини, так і бур’янів. Також необхідно звернути увагу на механізм дії діючих речовин препаратів – залежно від цього будуть різними терміни їх використання. Потрібно володіти інформацією щодо структурного складу та pH грунту, рівня гумусу – на ґрунтах з високим рівнем рН недоцільно застосовувати препарати, що мають ґрунтову дію; низький рівень гумусу (<1,5%) може викликати фітотоксичність для наступних культур у сівозміні. Також фітотоксичність можуть спричинити суттєві перепади між денними та нічними температурами (10–15°С).

Задля досягнення максимального ефекту від внесення робочого розчину гербіцидів, важливо обов’язкове дотримання рекомендованого виробником дозування. За недостатньої концентрації буде необхідна повторна обробка, в разі перевищення дози внесення – спостерігається загибель культурних рослин та завдається шкода родючості ґрунту. Препарати потрібно розводити безпосередньо перед застосуванням згідно з інструкцією, зберіганню робочий розчин не підлягає.

кукурудзи

Запаковані засоби потрібно зберігати в оригінальній упаковці, подалі від харчових продуктів, в добре провітрюваному, нежитловому приміщенні. Не допускається контакт хімікату з тваринами та дітьми. Застосовують робочий розчин у суху, безвітряну погоду. Поливи слід проводити за день до обприскування задля досягнення ефекту максимальної дії препарату та підвищення ефективності його застосування.

Особливості внесення гербіцидів

Серед способів внесення препаратів гербіцидної дії найбільш популярними є: авіаобробка та обприскування посівів.

Незалежно від способу внесення препарату, час для його ефективної дії складає 5-6 годин. У разі випадіння опадів до закінчення цього терміну, необхідно провести повторне внесення гербіцидів.

Оптимальна температура повітря для внесення – 16-22°С. Ефективність дії препаратів також залежить від зволоженості поверхневого шару ґрунту (особливо за використання ґрунтових гербіцидів); активності росту бур’янів – чим вона вища, тим сильніше вони уражаються хімікатом; фази розвитку бур’яну – молоді рослини гинуть швидше і з більшою ймовірністю; видового складу бур’янів; типу ґрунту.

За дотримання всіх правил обробки і переліку чинників, від яких залежить ефективність препаратів, повне знищення бур’янів на оброблених ділянках можливо вже через 2-4 тижні.

Р. А. ВОЖЕГОВА, академік НААН
А. М. ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
О. С. ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН
А. В. ДРОБІТЬКО, кандидат с.-г. наук, доцент
Миколаївський національний аграрний університет


ЧИТАЙТЕ В НОМЕРЕ: