Запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та пільги для господарюючих суб’єктів під час дії режиму надзвичайної ситуації

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 року на всій території України введено карантин

25.03.2020 року Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів до 24.03.2020 року

Наразі новий тип захворювання, що визивається коронавірусом COVID-19, розповсюдився на весь світ, і дійсно це глобальна проблема, але незважаючи на всі необхідні запобіжні заходи, що прийнято Урядом нашої країни, сільгоспвиробники повинні не втратити час посівної, бо власне вони є головними гарантами у забезпеченні продуктової безпеки нашої країни, а можливо, і не лише нашої країни…

Враховуючи те, що окрім юридичної освіти я маю і медичну освіту, вважаю за необхідне в даний час, в умовах що склалися, окреслити в даній статті як медичні, так і юридичні аспекти, які допоможуть, не приходячи до стану паніки, пройти цей непростий проміжок часу. Адже для подолання такої небезпеки, як пандемія важливо уникнути двох крайностей: з одного боку халатного відношення до ситуації на кшталт «це може бути будь з ким але не зі мною» та з другого – до чого тут я, «карантин так карантин», нехай про продуктову безпеку тепер дбає держава.

Тож, перш ніж перейти до власне встановлення законодавцем пільг в оподаткуванні для господарюючих суб’єктів, проведемо невеликий екскурс у світ науки про інфекційні хвороби задля розуміння того, що таке інфекційна хвороба, епідемія, пандемія та імунітет, а також задля розуміння, як необхідно вести себе в період пандемії.

Людину все її життя оточує велика кількість різних мікроорганізмів, таких як віруси, бактерії, одноклітинні, гриби тощо. Багато з них є патогенними, тобто здатними викликати певні захворювання. Наприклад, віруси викликають понад 200 інфекційних хвороб у людини (віспу, поліомієліт, енцефаліт, кір, СНІД, злоякісні новоутворення, гепатит, тропічну лихоманку тощо), що супроводжуються високою летальністю. Всі мікроорганізми можна поділити на три групи – сапрофіти, умовнопатогенні та патогенні. Сапрофіти – це мікроорганізми, які не спричиняють заразних хвороб. Умовнопатогенні мікроорганізми в організмі є завжди, але спричиняють хворобу лише за певних умов (переохолодження порушення санітарно-гігієнічного режиму, зниження захисних механізмів тощо). Патогенні мікроорганізми здатні викликати інфекційну хворобу, патогенність – їх властивість спричиняти захворювання та виділяти особливі отруйні речовини – токсини.

Процес вторгнення патогенних мікроорганізмів в організм людини та їх розмноження з наступним розвитком хвороби називається інфікуванням.

Наслідком інфікування є інфекційна хвороба – взаємодія патогенного мікроорганізму з організмом людини, що супроводжується відповідною реакцією останнього. Взаємодія мікро- і макроорганізму зовні може не проявлятись. У таких випадках протікає безсимптомний інфекційний процес, що супроводжується певною імунною відповіддю. Людина в такому випадку є бактеріо- або вірусоносієм. Інфекційні хвороби мають особливість швидко розповсюджуватись серед людей. Якщо інфекційним захворюванням охоплюються великі групи людей, пов’язані між собою ланкою зараження, говорять про епідемії. Розповсюдження інфекційних захворювань на цілі континенти, або на всю земну кулю – характеризується терміном пандемія.

Виникнення інфекційного захворювання тісно пов’язане з сприйнятливістю організму людини до нього. Сприйнятливість до захворювань – це здатність реагувати на вторгнення в організм збудників інфекцій розвитком хвороби. Несприйнятливість людини до збудників інфекційних захворювань забезпечується факторами специфічної несприйнятливості (імунітет) і неспецифічної фізіологічної резистентності (НФР).

До неспецифічних факторів імунітету як таких, що перешкоджають проникненню мікроорганізмів в організм та діють бактерицидно, належать:

1) здорова неушкоджена, чиста шкіра як бар’єр для мікробів;

2) бактерицидні кислоти сальних та потових залоз шкіри;

3) лізоцим сліз, слини, крові, міжклітинної рідини, клітин;

4) бактерицидні речовини дихальних шляхів, травного каналу, сечовидільних шляхів;

5) біологічно активні речовини травних соків, жовчі, крові, лімфи тощо;

6) видільна функція нирок, кишечнику, печінки, лімфовузлів.

НФР організму можна зміцнювати. Для цього використовують різноманітні гігієнічні заходи:

■ раціональне харчування;

■ загартовування;

■ раціональний режим праці й відпочинку;

■ оптимальний руховий режим.

Захист організму від пошкоджуючих подразників, які несуть на собі генетично сторонню інформацію називається імунітетом.

Основою специфічного, тобто протиінфекційного імунітету є несприйнятливість до мікроорганізмів та їх життєдіяльності. Імунітет пов’язаний зі спадковими і набутими механізмами, які запобігають проникненню в організм і розмноженню в ньому збудників захворювань та сприяють знешкодженню продуктів їх життєдіяльності (токсинів). Він є проявом імунної системи (лімфомфовузлів, селезінки, кісткового мозку, вилочкової залози – лімфоїдних органів). Імунний процес – це утворення в організмі специфічних антитіл у відповідь на проникнення в нього збудників інфекції (антигенів). Особливістю антитіл є їх здатність специфічно взаємодіяти з відповідними антигенами. Антитіла можуть нейтралізувати токсини (антитоксини), розчиняти мікроорганізми (бактеріолізини), зумовлювати випадання в осад білкових решток, що утворились внаслідок руйнування мікроорганізмів (прецинітини), склеювати мікроорганізми (аглютиніни) тощо [1, с. 11].

Отже, праця на свіжому повітрі при раціональному режимі та раціональному харчуванні в даних умовах є не просто корисною, а навіть необхідною запорукою зміцнення захисних функцій організму, але не слід також забувати і про особисту гігієну – миття та знезараження рук.

АЛЕ, СЛІД ПАМ’ЯТАТИ:

При контакті з хворим протягом всього періоду хвороби і 10 діб після його одужання необхідно дотримуватись таких правил:

■ часто і ретельно мити руки з милом гарячою водою або обробляти їх спиртовим розчином; – уникати доторкань до обличчя та очей;

■ користуватись одноразовими гумовими рукавицями під час гігієнічного обслуговування хворого;

■ надівати захисну маску та окуляри під час знаходження в одному приміщенні з хворим;

■ проводити дезинфекцію речей, що використовує хворий;

■ всі виділення хворого треба обробляти дезінфікуючими розчинами;

■ якщо людина, яка була у контакті з хворим, помітила у себе зазначені вище симптоми, необхідно негайно повідомити про це лікаря;

■ особам, які перехворіли на атипову пневмонію, забороняється протягом 10 днів після зникнення ознак хвороби відвідувати роботу, учбові заклади і місця скупченості людей;

■ при виявленні осіб з симптомами атипової пневмонії, необхідно негайно ізолювати їх та оточуючих, провести обстеження та утримувати в карантині протягом 10 діб.

При появі нової інфекційної хвороби, як правило, соціальна система захисту відстає. Тому загроза коронавірусу COVID-19 дуже серйозна.

Вона потребує уваги і активних дій лікарів усього світу, а також санітарно-просвітницької роботи серед населення [1; с. 34-35].

Щодо пільг для господарюючих суб’єктів під час дії режиму надзвичайної ситуації, направленого на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Держава, виконуючи свої функції з публічного управління, запровадила низку пільг в оподаткуванні в період карантину, прийнявши Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»,

який набув чинності 18.03.2020 року.

Даним Законом внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» серед яких, зокрема:

1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

■ порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

■ відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

■ порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

■ порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

2. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
3. Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображено зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.

Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

4. Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
5. Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18  травня 2020 року.
6. Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:

■ несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

■ неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

■ несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», до податкових органів. При цьому за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, податковим органом не здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою, якщо дані дії вчинено у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року.

7. Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
8. Тимчасово, до 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

■ за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

■ у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

■ у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, в цей непростий час маємо дотримуватись умов карантину, дбати про себе та оточуючих, розуміти, що всі ми разом і є держава Україна, але кожен має свої функції в цьому єдиному «організмі», і в цей критичний момент кожен повинен прикласти максимум зусиль як для подолання пандемії, так і для забезпечення мінімізації її негативних економічних наслідків, при цьому пам’ятаючи про дотримання наших конституційних прав.

Використані джерела:

1. Інфекційні хвороби, що набули соціального значення //

Додаток до підручника з основ медичних знань для студентів усіх спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – Київ: «Освіта України», 2006. – 56 с.

2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; Електронний ресурс/Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20.