Шановна редакція, хочу отримати поради фахівців щодо використання соломи в погодних умовах цього літа. Дякую.
За порадами ми звернулися до агротехнолога-консультанта ТОВ «Південьнасіньсервіс» М.Д. Іванчука.
Шановні друзі! Я радий, що питання використання післязбиральних решток як органічного добрива, на відміну від згубного для землі і природи спалювання, знаходить все більше розуміння у хліборобів. Ми недооцінювали солому як єдине джерело гумусу та елементів живлення для майбутніх культур. За урожайності зерна пшениці 4 т у полі залишається 4.5-5 т соломи. В ній міститься 20 кг азоту, 10 кг фосфору, 140 кг калію і кальцію, по 8-10 кг сірки та понад 400 г мікроелементів. Така кількість елементів живлення вміщується в: 660 кг нітроамофоски на сумму 553 грн., в 100 кг хлористого калію на суму 600 грн., в 30 кг аміачної селітри на суму 204 грн., в 60 кг сульфату магнію на 480 грн. та 6-8 кг висококонцентрованних мікродобрив на суму щонайменше 500 грн., або всього 1800-2000 грн. В рештках кукурудзи урожайністю 6 т/га залишається 7,8 т рослинних решток з вмістом в них 58 кг азоту, 23 кг фосфору, 127 кг калію, сірки, магнію, мікроелементів на сумму 6347 грн. В рештках соняшника масою 5,7 т при урожайності зерна 3 т/га вміст азоту складає 80 кг, фосфору 40 кг, калію 253 кг, кальцію 87 кг та магнію 34 кг. В перерахунку на вміст цієї кількості елементів в мінеральних добривах це складає понад 6,5 тис. грн. на гектарі.
Однак найголовніше те, що рослинні рештки є єдиним джерелом гумусу — основи родючості грунтів, їжею для мікроорганізмів і складовою їх білкових тіл. В рештках міститься велика кількість вуглецю (до 40%) – бази життєдіяльності грунтової біоти. Тож без рослинних решток немає їжі для мікроорганізмів, без мікроорганізмів немає гумусу, без гумусу — земля мертва.
Тепер до того, як правильно використати ці рештки: заорювати, мульчувати, перемішуючи з грунтом чи взагалі залишити на поверхні грунту. Вибираючи той чи інший спосіб, потрібно враховувати ряд факторів і умов, за яких може бути досягнута максимальна користь, а також властивості препаратів для розкладання органіки. Коротко про плюси та мінуси кожного з цих способів.
Перше. Традиційний спосіб заорювання рештків. Процес їх розкладання розтягується на 2.5-3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують з гумусу мінерального азоту по 10 кг д.р. на 1 т соломи, створивши дефіцит і азотне голодування для наступних культур. При внесенні аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо прискориться та баланс азоту під наступну культуру не зміниться.
Друге. При заорюванні соломи, не розкиданої рівномірно по полю, на місцях валків поселиться висока концентрація мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють велику кількість ферментів з вмістом шкідливих для рослин фенольних речовин.
Третє. При заорюванні буде розмножуватись весь аборигенний консорціум біоти, як корисних бактерій і грибів, так і шкідливих, що приводить до збільшення патогенного навантаження на грунт та поширення хвороб рослин тощо.
Четверте. Трансформація заораної соломи прискорює процес нітрифікації, але зменшує утворення гумусових складових. Нарешті, при розкладанні приораної соломи вуглець, що міститься в рештках, трансформується до метану, а не до вуглекислого газу, який життєво необхідний для грунтових мікроорганізмів. Позитив — це створення природних умов для життєдіяльності мікроорганізмів – оптимальної температури грунту та наявність вологи.
Подрібнення та перемішування решток з грунтом. Позитив — рівномірне розміщення рослиних рештків у верхньому шарі грунту. Більш сприятливі умови для аеробних мікроорганізмів, покращення водопроникнення та збереження грунтової вологи. Недоліки: високі температури уповільнюють життєдіяльність облігатних бактерій, що працюють в оптимальному діапазоні температур +18-28ºС та вологості 40-60% вологоємкості грунту.
Подрібнювати та рівномірно розкидати рештки по поверхні грунту без перемішування з землею. Цей спосіб застосовується в системах No-till та Strip-till. Захищає грунт від надмірного перегріву, покращує водопроникнення та утримання вологи грунтом, захищає його від вітрової ерозії і стоку води після опадів. Активізується життедіяльність аборигенних мікрорганзмів у місцях контакту поверхні решток і грунту. Недоліки: підвищення активності патогенів та шкідників, закріплення елементів живлення у верхньому шарі грунту, повільне розкладання рештків та незначне зменшення урожайності в перші роки його застосування.
Якому способу ми б не надавали переваги в залежності від кліматично-погодних умов, системи обробітку грунту, існує загальна вимога – заселити рештки селекційними, найбільш корисними і найбільш життєздатними та стійкими до несприятливих умов мікроорганізмами, грибами і бактеріями. Важлива їх стійкість до високих температур, та ультрафіолетового опромінення. Для цього рослинні рештки обробляються біологічними чи органічними речовинами — деструкторами. Помилково деструкторами називають гумінові речовини, макро-, мікрокомплекси мікродобрив (мікро не від слова мікроби, а від мізерної кількості деяких елементів у них), ензими подібно тим, що виділяються мікроорганізмами і грибами для розкладання соломи у грунті. До складу деяких біологічних деструкторів входять лише окремі види бактерій, чутливі до опромінення, високих чи низьких температур, нестачі вологи. Вони як правило стимулюють розвиток аборигенної мікрофлори, тобто як корисних, так і шкідливих мікроорганізмів та нестабільно діють за несприятливих умов, недостатньо впливають на оздоровлення грунту та не стійкі до ультрафіолетового опромінення, та все ж прискорюють розкладання решток, продукують амінокислоти та корисні органічні кислоти, утворення гумусу.
Майже всі ці недоліки відсутні у біологічно активних деструкторах рослинних рештків Екостерн, Органік-баланс, Біодеструкторах стерні компанії БТУ-Центр (Україна). Ці висококонцентровані комплексні препарати у своєму складі мають: целюлозорозкладаючі ферменти, інші біологічно активні речовини, мікроорганізми різних таксономічних груп, як то: азотфіксуючі, фосфоро-каліємобілізуючі, фунгіцидні і целюлозоруйнівні і інші у споровій чи капсульованій і формах з великим терміном придатності. Ці високоякісні біодеструктори не лише швидко розкладають пожнивні рештки та накопичують у грунті доступні елементи живлення рослин, а й зберігають продуктивну вологу, покращують структуру грунту, пригнічують розвиток патогенів, зменшують кількість грунтових шкідників, оздоровлюють грунт, підвищують його родючість, що сприяє збільшенню урожайності с/г культур. Хочу особливо наголосити на стійкості мікроорганізмів цих біодеструкторів та їх активну дію в умовах як низьких (+5ºС), так і високих температур (+30ºС), стабільність в умовах стресових факторів як-то посуха, дефіцит вологи (Екостерн, Органік-баланс).
За рівних інших умов краще і швидше розкладаються добре подрібнені рештки (відрізками до 10 см) рівномірно розтрушені на поверхні грунту та оброблені біодеструкторами концентрацією 1-2 літра та 15-20 кг азотних добрив на 200 л води із заробленням у грунт (Біодеструктор стерні Екостерн) чи без зароблення (Органік-баланс) за технологій No-till, Strip-till. Високу ефективність проявляють біодеструктори компанії БТУ-Центр за всіх способів обробітку грунту (глибока полицева оранка, глибокий безполицевий обробіток та за мінімальною технологією). Виробничі випробування впливу деструктора Екостерн на розкладання соломи озимої пшениці протягом 90 днів та урожайність наступної культури сорго за різних способів обробки грунту (оранка, глибоке рихлення, мінімальна) показали наступні результати у порівнянні з контрольними необробленими деструктором площами. Ступень розкладання на контролі від 23 до 31% проти 49-69% оброблених деструктором. Дослідами також встановлено, що оброблення рослинних рештків Екостерном зменшує кількість збудників патогенних грибів з 99 тис на 1 г грунту на контролі до 7.6 тис на 1 г грунту на оброблених площах. В той же час на оброблених площах збільшилась кількість грибів-антагоністів до 30.8 тис./1 г грунту проти 5.1 тис./1 г на контрольних площах. Урожайність сорго на площах, де деструктор не вносився, була в межах 5 т/га, тоді як на оброблених площах вона досягала до 7 т/га.
Оброблення решток біодеструкторами краще за умов оптимальних температур (18-24ºС) та вологоємкості грунту 40-60%. Проте в умовах високих температур внесення Екостерн, Органік-балансу не завдає замітної шкоди біоті, що міститься в цих препаратах, оскільки розселяючись на рослинних рештках, вони капсулюються і зберігають свою життєдіяльність до настання сприятливих умов. В нинішніх умовах надзвичайно високих температур у грунті та обмеження вологи, на мою думку, більш раціонально вносити біодеструктор пізніше, в передпосівний обробіток грунту, адже мікроорганізми деструкторів не розкладають і не впливають негативно на схожість та проростання насіння, проте зменшують вплив на насіння патогенів-збудників хвороб. Але при заорюванні соломи її слід обробляти деструктором навіть за високих температур у вечірні часи чи похмурі дні безпосередньо перед оранкою. Тож не шкодуйте півтори сотні гривень на використання біодеструкторів, аби не втратити тисячі на добрива, фунгіциди, інсектициди та недобрати 20-25% майбутнього урожаю. Мій семирічний досвід роботи з біодеструкторами компанії БТУ-Центр переконливо демонструє їх високу ефективність. Спробуйте і Ви. Я бажаю Вам успіхів.
М.Д. Іванчук,
агротехнолог-консультант ТОВ «Південьнасіньсервіс»
