Захист та збереження якісного та високого врожаю – попри все це є можливим для українських аграріїв!

Бабаянц Ольга,
доктор біол.наук, ст. н. с., завідуюча відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту – НЦНС

Ось і прийшов рік 2020. Мої вітання з усіма святами, з Новим роком, з Різдвом Христовим, Хрещенням Господнім тощо. Два місяця так званої зими вже подолані, однак, розслаблятися – ще не на часі. Попереду лютий та березень, тому уважно проаналізуємо, що нас чекає, принаймні, у лютому.

По-перше, хочу нагадати, яким чином проходила посівна кампанія сезону 2019-2020.

Вже другий рік поспіль озимі колосові культури та ріпак страждають від недостатньої кількості вологи. Взагалі, в Україні частина регіонів, а це західний, північний, частково центральний, мали достатню кількість опадів, тому наразі перспектива посівів в цих місцинах досить благополучна. А південна частина країни потрапила у важкі умови щодо відсутності вологи, опадів на цій території не було починаючи з серпня. Ріпак озимий висівали на початку серпня також без вологи, пшеницю озиму висівали взагалі на свій розсуд.

Очікування дощу було постійним, тому маніпулювали строками сівби, так як вологи практично не було. У період посіву пшениці у ранні терміни волога у орному шарі була на рівні 20-25 см, тобто насіння, висіяне на глибину 3-4 см, контакту з вологою не мало. Сходи на ранніх посівах почали з’являтися лише на 30-35 добу від посіву, завдяки туманам, що були густими, насиченими сіркою та дуже частими. Посіви оптимальних строків і у більшому ступені пізні, територіально різнилися за кількістю вологи – від незначної, коли насіння проросло, і до абсолютної відсутності вологи.

Хочу нагадати позаминулий сезон 2018-2019 рр. Тоді тривога не полишала аграріїв та нас, науковців, до кінця листопада. Мороз та незначний сніжок, потім відлиги пробудили насіння, що не зійшло. Саме тоді з’явилася надія на майбутній врожай.

Проводячи об’їзди полів, я звернула увагу на те, що чорні поля зазеленіли. Не усюди, але за обстеження рослинки пшениці мали досить цупку та міцну кореневу систему, навіть за умови, що проросток не був на поверхні ґрунту. Розвиток кореневої системи діагностували як посередній до нормального. Виключенням були поля, де посів був по стерньових попередниках. Рослини ослаблені, у наявності лише насінини, які тільки проклюнулися, з первинною кореневою системою. Кандидати на загибель…

Цьогорічна ситуація дещо схожа з попередньою, але є певна різниця, не на користь успішному розвитку рослин. Найбільш критична на початок лютого та з безліччю запитань ситуація у південній частині засіяних площ під озимою пшеницею, ріпаком озимим та озимим ячменем. Значна кількість посівів пшениці (приблизно 35-40%) мають певний ступінь пожовтіння листя. Природа цього явища може бути різною. Нами встановлено, що ранні посіви вирізняються пожовтінням найбільше.

І природа цього – фізіологічне виснаження рослин, тобто за умов тривалої посухи рослини завмерли на рівні початку кущення. Коренева система таких рослин розвинута лише первинна. Слід зазначити, що за відсутності опадів протягом лютого такі посіви можуть загинути.

Поля пшениці оптимального терміну посіву мають незначну кількість пожовклих рослин та мають досить нормальний вигляд. Але розвиток рослин не можна назвати досить добрим.

Коренева система розвинута до формування вторинної, що може за умов появи вологи вирівняти посіви. Є частково фізіологічне виснаження рослин, подекуди з’явилися осередки розвитку борошнистої роси.

Найбільш добре виглядають посіви супер пізніх термінів сівби (25-30 листопада). Сходи були отримані 15-16 грудня.

Незначні нічні морози не вплинули негативно на розвиток рослин. Більш того, часті та густі тумани, насичені сіркою з повітря, спровокували пришвидшений ріст рослин пшениці. На третю декаду січня на цих посівах мали темно-зелені масиви пшениці. Коренева система вторинна, розвиток рослин триває. Але й у цій ситуації для успішного подальшого розвитку необхідна волога. Отже, наявність вологи є тим основним важелем, що визначатиме майбутній врожай.

Озимий ріпак цього сезону буде дуже строкатим у питанні щодо виживання. У західному, центральному та північному регіонах України ріпак почувається непогано. Затримка з опадами була, однак ріпак наразі має усі перспективи на врожай. Південна частина посівів ріпаку залишає багато питань. Ранні посіви мають шанс на виживання, пізніші – під питанням.

Озимий ячмінь також потребує вологи, якої на Півдні майже не було. Ранні посіви ячменю наразі переростають та почали інфікуватися збудниками листових плямистостей (гельмінтоспоріози), що в умовах посухи може призвести до загибелі рослин або з причини розвитку хвороб, або за відсутності опадів. У північному, західному та центральному регіонах ситуація більш-менш у межах норми.

Хочу звернути увагу наших аграріїв на те, що ключовими моментами для подальшого розвитку сільського господарства у розділі рослинництва є нові підходи до обробітку ґрунту, до фізіологічного стану рослин, до живлення рослин, до системи сівби, включаючи чітко визначені норми висіву насіння, норми глибини загортання насіння. Обов’язково потрібно по-новому підходити до часу посіву, кількості та якості внесення добрив та біологічно-активних речовин. Дуже обережно треба підходити також до застосування гербіцидів та фунгіцидів. З року в рік треба шукати найбільш прийнятні схеми для боротьби зі шкідливими комахами, кліщами та іншими членистоногими. Серед пестицидів і агрохімікатів перевагу треба надавати біологічному напряму, зменшуючи при цьому хімічне навантаження на рослини.

Особливо звертаю увагу на вибір сортів озимої пшениці з певними корисними ознаками. Сорт має бути витривалим до, головним чином, посухи, та мати жаростійкість. Сорт повинен бути пластичним щодо наявності вологи у ґрунті. Бажано, аби сорт також мав зимо- та морозостійкість. Перевагу повинні мати сорти, що мають групову стійкість до патогенів, а саме до листової, стеблової та жовтої іржі, до твердої та летючої сажки, до борошнистої роси. Бажано, аби сорт мав високий рівень толерантності до збудників фузаріозу колоса та альтернаріозу насіння.

Вже третій рік поспіль фахівці відділу фітопатології та ентомології СГІ-НЦНС закладають досліди щодо оптимальних термінів сівби по регіонах, визначають норми висіву та норми глибини загортання насіння на озимій пшениці принципово нових сортів, які мають групову стійкість до збудників хвороб.

У цій статті я зосереджуся на південному регіоні (Одеська, частково Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська області).

Для проведення експерименту взяли сорти Княгиня Ольга, Вихованка, Пані Оля, ОСПІ-пріор, Хліб Аріїв. За еталон слугував сорт Одеська напівкарликова. Сорти вирізняються певними особливостями. Сорти імунні до групи збудників хвороб, витривалі до абіотичних факторів середовища. У генетиці сортів – дикі злаки та кращі за продуктивністю імунні лінії.

Результати трирічних досліджень були дуже важливими для розуміння.

Стосовно терміну сівби варіанти були такі: перший (ранній) посів у межах 15 вересня – 10 жовтня. Наступний, оптимальний, у межах 15 жовтня – 10 листопада. Третій (ультрапізній) – висівали у період від 15 листопада по 10 грудня. Найвищий врожай на усіх без виключення сортах отримали саме у оптимальний для сівби період з 15 жовтня – по 10 листопада. Перший посів призвів до зниження врожаю відносно другого на 30% (!). Третій посів призвів до врожаю, нижчого за другий на 22% (!). Дані урожайності наведені у Таблиці 1.

Таблиця 1
Урожайність сортів пшениці озимої за три роки досліджень відносно терміну сівби 15 жовтня – 10 листопада

Повернемося до норми висіву. Норма висіву насіння: 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; 3,5; 4,5; 5,0 млн насінин/га. Серед усіх найвищий рівень врожаю спостерігали за висіву 2,0-3,0 млн насінин/га. Що характерно, за цих норм висіву усі без виключення сорти мали приблизно однаковий врожай, окрім еталону. Норми висіву у межах 1,0-1,5 млн насінин/га не перевершили 5.5 т/га врожаю у середньому по сортах. Не можна визначити цей врожай поганим, він мав рівень, близький до врожаю еталону ОП.

Найвищий врожай мали за норми висіву 2.0-3,0 млн насінин/га. Тенденція однакова на усіх, окрім еталонного, сортах. Починаючи з норми висіву 3,5 млн насінин/га загальна врожайність по сортах знижувалася. За норми висіву 3,5 млн насінин/га загалом по сортах, окрім еталону, врожайність знизилася до 8,0 т/га, що досить нормально. А за норм висіву 4,5 та 5,0 млн насінин/га мали врожай відповідно 7,0 та 6,5 т/га.

Отож, норма висіву на нових генетично сортах є дуже відповідальним моментом. Сорти, представлені у лінійці інтенсивного типу, дуже позитивно реагують на низькі норми висіву, адже рослина озимої пшениці повинна мати простір та свободу під час розвитку. Саме тоді, навіть в умовах посухи, рослини можуть виживати і давати кущення до 15-25 стебел, причому продуктивних. Результати по нормам висіву та врожайності представлені у Таблиці 2.

Ще важливий момент – глибина загортання насіння. Лінійка така: 2.5, 3.0, 4.0, 5.0, 6.0 см. Абсолютно вірно – кращий урожай отримано за глибини 3.0-4.0 см.

За умов посухи загортання насіння на глибину 2,5 см себе не виправдовує. На ділянках отримали дуже рідкі сходи, більша частина проростків загинула.

Таблиця 2
Урожайність сортів пшениці озимої за три роки досліджень відносно норми висіву

Таблиця 3
Урожайність сортів пшениці озимої за три роки досліджень відносно глибини загортання насіння

На ділянках з глибиною загортання насіння 5,0-6,0 см сходи отримали досить дружні. Однак перед збиранням врожаю відмітили, що насіння на цих ділянках було досить щуплим, що вплинуло на загальний врожай. Таким чином, на ділянці з 5.0 см глибини отримали у середньому

7.8 т/га, а з 6.0 см глибини – 7,0 т/га. Результати по урожайності за глибини посіву у Таблиці 3.

Таким чином, експериментальним шляхом встановлено, що для отримання стабільно високих і якісних врожаїв озимої пшениці необхідні певні складові. Якщо зібрати усі складові до купи, можливо не лише отримувати стабільний врожай, а, що є більш цінним – отримувати такий врожай за будь-яких умов, навіть за посухи та спеки.

Наостанок дещо порад на лютий місяць. Майже стовідсотково бачу, що лютий буде теплим, навіть аномально теплим. У нас лишається проблема відсутності вологи у орному шарі ґрунту. Стосовно сортів, що були у випробуваннях, у мене проблем не виникає. За будь-яких умов врожай буде хорошим. Особливо хорошим він буде по паровому попереднику.

Дещо складніше, але теж без особливих проблем буде врожай і по соняшнику. Достатньо добрим буде врожай і на стерньових попередниках, але саме від цього необхідно відходити. Потрібно повертатися до правильних сівозмін, адже ще декілька років виснаження наших полів – і ми залишимося голодними.

Тепер про звичайні сорти озимої пшениці. Прогноз не зовсім добрий. Ослаблених рослин на полях буде від 15 до 50%. Можливі пошкодження рослин дротяниками, підгризаючою совкою та ківсяками. За умов відсутності вологи комахи будуть шукати коріння та наземні частини рослин. Є чіткі випадіння проростків і це, можливо, діяльність ґрунтових шкідників. Також зверніть увагу на гризунів на полях. Їх безліч, тому обов’язково працюйте родентицидами.

Звертаю увагу на прояви борошнистої роси на різних за категоріями посівах. Дуже рекомендую за появи осередків хвороби у лютому провести фунгіцидну обробку.

Цей прийом збереже хоча би частину рослин. Згодяться фунгіциди Абакус, Адексар Плюс, Імпакт К, Імпакт 25, Імпакт 500, Дерозал, Тілмор, Авіатор Хпро, Скайвей Хпро, Капало, Рекс Дуо, Рекс Плюс, Флексіті. Це – оригінальні фунгіциди. Цілком можливо застосування аналогів, тобто генеричних препаратів, вони дещо дешевші.

Будьте дуже уважними до використання мінеральних добрив. Для рослин озимої пшениці живлення є критичним, однак, кожен крок необхідно зважувати, аби підібрати схему застосування добрив. Звертайтеся до фахівців, які зможуть за умов вашого господарства вистроїти вірну схему щодо добрив та рострегулюючих речовин. Завжди пам’ятайте, що головною проблемою наразі є відсутність вологи.

Озимий ячмінь, на жаль, цього року має невеличкі площі посіву. Якісно посіви нині посередні, тому очікувати хороших врожаїв не прийдеться. Але необхідно бути готовими і до розвитку гельмінтоспоріозних плямистостей на ячмені. Наразі у полях бачимо перерослий ячмінь і на 15-20% вже уражений хворобами. Необхідно підготуватися до захисту озимого ячменю. Необхідні фунгіцидні препарати та важливо також використовувати фізіологічно активні речовини для підтримки здорового статусу рослин.

У наступному номері журналу будуть рекомендації щодо виживання озимих культур та які ярі культури нам знадобляться.
Звертайтеся до мене та моєї команди фахівців, чим зможемо – допоможемо.