Льон олійний – культура, яку агровиробники почали відроджувати останніми роками. Наразі його висівають здебільшого великі господарства та агрохолдинги. І якщо правильно підійти до технології вирощування цієї культури, то рентабельність льону можна прирівняти до соняшнику.
Як виростити «призабуту» культуру, щоб вона була дійсно прибутковою, ми дізналися, відвідавши чернігівський кластер «Баришівської зернової компанії», та поспілкувавшись з головним агрономом відділення – Юрієм Чебанєм.
Текст: Нині на вирощене насіння льону спостерігається доволі чималий попит.
А якщо ще й в додачу ви знайдете канал збуту лляних стебел, то можна впевнено стверджувати – прибуток від вирощування льону буде точно більше у порівнянні з соняшником. Саму по собі культуру, порівняно з соєю чи кукурудзою, виростити не складно.
Льон дуже добре росте на бідних ґрунтах, добре реагує на гербіцидний захист, однак його збирання має свої особливості. Проте до цього ми дійдемо пізніше, а поки що давайте розглянемо по порядку, як же вирощують льон-кучерявець у вищезгаданому кластері.
Нюанси посіву
Нині чернігівський кластер обробляє близько 10 тис. га землі – і льон-кучерявець у структурі посівних площ займає, залежно від року, в середньому не більше 1 тис. га. Попередником під льон у кластері були кукурудза і озима пшениця. Після збирання попередників з осені в ґрунт було внесено нітроамофоску з акцентом на калій: 5:17:36 – 130 кг/га у фізичній вазі. Після цього провели дискування на глибину 15-20 см – і в такому стані поле увійшло в зиму. Рано навесні перед посівом, під боронування, були внесені нітроамофоска NPK 16:16:16 – 150 кг і карбамід – 150 кг/га у фізичній вазі.
Взагалі, льон відноситься до холодостійких культур. За словами головного агронома, рослини можуть витримувати короткочасні заморозки до – 5°С, а це одна з головних ознак, що затягувати з його посівом не варто. Як правило, термін посіву збігається за часом з висіванням ярих ранніх культур. Передпосівний обробіток після попередника озима пшениця у чернігівському кластері проводили ґрунтообробним комплексом «Рубін» на глибину 5-6 см, а після кукурудзи – до 8 см для кращого загортання пожнивних решток. Так як льон це ще і дрібнонасіннєва культура, то глибина посіву має бути 2-3 см, але не більше 4 см. При чому ґрунт має бути у нерозпушеному стані, а в дещо ущільненому. Норма висіву насіння – 75 кг/га. В господарстві практикували сорти льону Еврика (насіння I і II репродукції). Після висівання, в обов’язковому порядку слід проводити коткування. Така операція додатково вирівнює поверхню ґрунту і дозволяє волозі з нижніх шарів «підтягнутися» вгору, ближче до зони залягання насіння, що сприяє отриманню дружніх сходів.
Професійний захист
Захист льону, як і будь-якої культури, починається з протруювання насіння. Тому насіння перед посівом обробили препаратом Гаучо – 4 кг/га, оскільки на полях чимало дротяника, який ушкоджує кореневу систему на ранніх етапах розвитку. Також насіння додатково обробляли продуктами Рексолін і Яра Кріста, які містять комплекс мікроелементів. Фунгіцидні протруйники при цьому не застосовували. І ще одна важлива технологічна операція – калібрування насіння. Адже для того, щоб ефективно провести протруєння та забезпечити якісний висів, насіння повинні мати 100%-ву плинність. Агрохолдинг замовляв таку операцію у професіоналів, оскільки власного обладнання для відповідної насіннєвої обробки в господарстві поки немає. У фазі «ялинки» проти однорічних дводольних бур’янів застосовували гербіцид Базагран у нормі 2,5 л/га, а через п’ять днів, за висоти рослин 12-15 см, провели позакореневе підживлення фосфорно-калійним добривом Яра Кріста – 3 кг/га. Після першого позакореневого підживлення, проти однорічних злакових бур’янів застосовували гербіцид Тарга Супер у нормі 1,2 л/га. Перед цвітінням проти шкідників на культурі провели інсектицидну обробку рослин препаратом Енжіо з додаванням добрива Яра Віта Бортрак згідно рекомендованих норм. Таким чином питання захисту і позакореневого підживлення культури були вирішені досить якісно.
Операція «десикація»
Льон, як і ріпак чи соя, відзначає нерівномірне достигання насіння, тому актуальність десикації тут очевидна: спочатку достигає плід коробочка, насіння в якій має вологість 7-8%, при цьому стебло рослини в даний час ще зелене. Десикацію у кластері проводили шляхом обприскування (з залученням орендованого гелікоптера) препаратом Реглон Ейр у нормі 2,2 л/га, з витратою робочого розчину 70 л/га. Оскільки для застосування гелікоптера інших замовлень в окрузі не було, а тримати його в господарстві тривалий час, з урахуванням особливостей дозрівання льону та інших культур, досить затратно, то десикацію було проведено на всій площі, як то кажуть, одним махом. Через п’ять-шість днів після десикації, холдинг почав збирати урожай.
Комбайн спотикання
Здавалося б, що всі проблеми з вирощування льону вже позаду. Після десикації, дочекавшись, поки культура набуде відповідного кольору, господарі з нетерпінням почали збирати урожай. Для обмолоту льону спочатку залучили два комбайна «Джон Дір» з роторною системою обмолоту. Однак вони в полі довго не затрималися. Як згадує головний агроном, основна проблема полягала в тому, що солома льону досить швидко намотувалася на бітер комбайна. Справа в тому, що цей робочий орган в агрегаті розташований позаду ротора, тому, як результат, стеблова маса викликала заклинювання бітерів і виводила з робочого стану приводні ремені. Після того, як були спалені по два ремені на кожному комбайні, порахували, що для того, щоб змолоти решту площу льону, на кожен агрегат потрібно буде придбати ще не один десяток… Таким чином, перша спроба зібрати вирощений урожай не увінчалася успіхом.
Відразу було прийнято рішення запустити в роботу два комбайна «Клаас Лексіон 480», які мають гібридну систему обмолоту (барабан + ротор). При цьому стебла льону були не зовсім сухі. Після декількох проходів техніки виявилося, що ці комбайни теж були не зовсім готові до збирання – досить багато лляних коробочок не вимолочувалися. Стало зрозуміло, що за таких умов для поліпшення обмолоту бажано було б підбарабання на цих комбайнах замінити на інші – для дрібнонасіннєвих культур. Однак переоснащення техніки новим підбарабанням обійдеться сьогодні в чималу копійку, тому купувати їх керівництво холдингу не стало.
Зрештою, молотили льон технікою зі стандартною комплектацією. Фахівці господарства тільки встановили на комбайни додатковий сегмент (деко), що дозволило затримувати скошену масу в молотильному барабані і, відповідно, підвищити якість обмолоту. Таким чином продуктивність цих комбайнів складала на початку збиральних робіт 50 га/день. У міру підсихання стебла культури, якість скошування та обмолот погіршувалися. Тому зі збиранням врожаю не варто затягувати, адже якщо в цей період пройде дощ, то в результаті змочування на стеблі почнуть відділятися волокна. І якщо на жниварці комбайна між ріжучим сегментом і пальцями з протирізальними частинами є невеликий зазор, то в результаті скошування на косі жатки намотується пакля, яка виводить з ладу як косу, так і інші робочі вузли комбайна.
Як показала практика, комбайни з роторною системою обмолоту для збирання цієї культури не надто придатні, а з барабанною – вимагають, крім встановленого в самому барабані спеціального підбарабання для дрібнонасіннєвих культур, додатково ще й нові бичі, які забезпечать якісний обмолот коробочок. Для отримання максимального результату збору бажано, щоб на жниварці була встановлена нова коса. Оскільки зерно льону досить легке, силу вітру потрібно зменшити шляхом зниження кількості оборотів вентилятора в системі очищення й прикрити заслінки, щоб уникнути видування насіння. Також в системі очищення, замість стандартних решіт, потрібно ставити пробійні: верхні – з отворами розміром 6-7 мм, нижні – 4-5 мм.
Робота над помилками
Тому якщо ви вирішили зайнятися вирощуванням льону – то готуйте відповідну техніку для його збору заздалегідь. Адже найпроблемнішим технологічним етапом є не догляд за посівами, а саме збирання. Виходячи з власного досвіду, головний агроном зазначає, що до збирання врожаю потрібно було приступити раніше як мінімум на десять днів. Десикацію слід проводити поетапно, щоб не допустити повного дозрівання стебла, адже вологіше стебло значно легше зрізується жаткою. Загалом, процес збирання льону в господарстві затягнувся на місяць. І чим ближче було до завершення робіт, то все важче культура піддавалася обмолоту. Так, з усіма стараннями і професіоналізмом холдингу в минулому році вдалося отримати врожайність льону на рівні 18,3 ц/га. Велика це врожайність, чи мала, можна судити за відповідними показниками в інших господарствах. За словами головного агронома, господарствам Хмельницької та Житомирської областей, де цю культуру також вирощують професійно, вдалося зібрати 23-24 ц/га.
Льон = Соняшник
Цікава ця культура й з точки зору рентабельності вирощування: так, якщо восени минулого року, скажімо, ціна соняшнику була на рівні 8 тис./т, то насіння льону в той час коштувало 7 тис./т. Нині європейські країни закуповують його по 300-350 у.о./т. Але потрібно чітко розуміти, що вимоги до такого насіння дуже високі, тому його якість повинна бути відповідною. До того ж воно не повинно містити ніяких сторонніх домішок, бути відібране на фотосепараторі за кольором з урахуванням однорідності забарвлення. Загалом, довести насіння льону до товарного вигляду не зовсім просто – для цього потрібно мати, крім усього, ще й спеціальне обладнання. Для того, щоб підвищити рентабельність льону, окрім реалізації насіння, потрібно також знайти шляхи збуту його соломи. В такому випадку культура буде значно більше рентабельна за соняшник.
Сергій Іваненко