Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки», саме так визначено в Законі України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Для розуміння хто буде вважатися таким, що відмовився від одержання земельної ділянки, необхідно розмежувати право на земельну частку (пай) та право власності на земельну ділянку частку (пай) та з’ясувати, що означає невитребувана земельна частка (пай).

Закон України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в статті 2 визначає документи, що посвідчують право на земельну частку (пай).

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

■ свідоцтво про право на спадщину;

■ посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

■ рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 13 цього ж Закону визначає, що невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Тож, якщо особа не отримала вище зазначених документів або отримала їх, але земельна ділянка не була виділена в натурі (на місцевості), тобто вона не має кадастрового номеру, а відтак не є сформованою, то така земельна ділянка є невитребуваною.

Як відомо, право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земельним кодексом України встановлено, що земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тож, мати право на земельну частку (пай) відповідно до документів, що перелічено в Законі України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» означає, що особа може оформити право власності на неї, тобто здійснити всі необхідні дії, щоб земельна частка (пай) вважалася сформованою та стала об’єктом цивільних прав задля можливості здійснювати свої правомочності щодо неї: володіти, користуватися і розпоряджатися.

У разі нездійснення особою, що має документ про право на земельну частку (пай), всіх дій, направлених на формування земельної ділянки (присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації у Державному земельному кадастрі) та офіційного визнання і підтвердження державою факту права власності щодо земельної частки (паю), результатом яких буде наявність інформації про державну реєстрацію права власності у реєстрі речових прав до 1 січня 2025 року, така особа вважатиметься такою, що відмовилася від одержання земельної ділянки.

Орендарям нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) слід також пам’ятати, що законодавцем також встановлено у Законі України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному статтею 13 цього Закону, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.