Аграрій: в Одеській області у Тарутинському районі на посівах добре розкущеної озимої пшениці знайшли кліщів. Звідки вони взялися та яку шкоду можуть нанести. Фото додаю.
Те, що ми бачимо на фото, це зерновий червононогий кліщ. У 2019 році перші появи цього виду кліщів зафіксували у південних районах Херсонщини. Певну кількість шкоди він встиг зробити. Хочу зазначити, що наразі червононогий кліщ може пошкодити пшеницю, ячмінь, овес, бобові культури тощо. Шкодити кліщ може як восени, так і навесні. Має дуже широкий температурний діапазон – від +4,5 до +23.5ºС. Цей вид кліща найбільший у царстві. Має розміри до 1 мм, чорний тулуб та червоні ноги. Зимовий червононогий кліщ харчується клітинним соком. Для цього він розриває епідерміс листка, що містить хлорофіл. Верхня частина пошкодженого листя в’яне та буріє. Сильно пошкоджені рослини з часом всихають. Виявити кліща досить важко, так як він проявляє активність у нічний час або у сутінках. Вдень він занурюється у ґрунт на глибину 40 см. Розвитку кліща сприяє дефіцит вологи, а за великої її кількості відкладені яйця гинуть. Стерньові попередники під зернові провокують розвиток і агресивність червононогого кліща.
Щодо боротьби з кліщами – це загальновідомі агротехнічні заходи: вірно підібрана сівозміна, дрібна обробка. При чисельності кліща більш за 5 особин/листок необхідно працювати ефективним акарицидом.
Ольга Бабаянц, докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України
Фермер: минулого року на соняшнику знайшов невідомого шкідника. Сусідній агроном сказав, що це шипоноска. А чим вона може загрожувати врожаю?
Соняшникова шипоноска поширена повсюдно, головним чином у степовій зоні у травні-червні. Личинки живляться серцевиною стебла, прогризаючи вузькі звивисті ходи, в яких зимують. Навесні личинка, пробурюючі ходи далі, заляльковується. В одному стеблі соняшнику може траплятися до декількох десятків личинок шипоноски.
Під час планування розташування соняшнику територіально треба дотримуватися просторової ізоляції від полів, де торік вирощувався соняшник, не допускаючи близького розташування.
Своєчасне збирання і видалення з поля рослинних решток, знищення бур’янів у період їх вегетації, обкошування країв поля, застосування ефективного інсектициду є досить нормальним заходом захисту від соняшникової шипоноски.
Ольга Бабаянц, докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України
