Богдан Винничук, агроном, СФГ «Сонячний настрій»
Дуже часто принципові винаходи для сільгоспвиробництва роблять фахівці з інших галузей. Можливо через те, що буденщина, напрацьований ритм стають шорами. Очевидно, для прориву у технологічних підходах потрібно подивитися на процес збоку, проявити нестандартність мислення.
Наприклад, у Німеччині збирають огірки за допомогою дуже зручних спеціальних платформ, які навішуються на трактор, наче крила. Їх винайшов авіаційний конструктор, а овочівники зі вдячністю користуються вже 40 років. Те саме, здається, відбулося з щадними технологіями Леоніда Фадєєва. Його решета нестандартної форми, цілі комплекси для калібрування та дообробки насіння – результат винаходу людини, яка більшість свого життя працювала над конструкціями для космосу.
Від самого початку підприємство укомплектоване обладнанням системи Фадєєва. «Це не просто система підготовки насіння за допомогою гравітаційного столу, нової конструкції решет. Після її застосування треба змінювати економіку, систему господарювання, мислення керівників, менеджерів», – вважає пан Винничук.
Справді, на перший погляд, комерція тут не зовсім вигідна. Після дообробки, калібрування виробник отримує меншу кількість продукту, посівний матеріал подорожчав. Зате все неякісне, мало потенційне насіння вибракувано.
Так витрати ж компенсуються якістю, прибавкою врожаю, – нібито підказує звичайна логіка.
«Але того врожаю ще треба дочекатися, тоді як витрати понесені вже сьогодні, – парирує виробничник. – До того ж, під більш якісне насіння господарство мусить поступово адаптувати весь технологічний процес. Наприклад, зменшувати норму висіву, бо відібране, відкаліброване насіння дає дружніші сходи. Ми ж позбуваємося внутрішньовидової конкуренції, коли слабша рослина конкурує з більш розвиненою. Слабких немає зовсім і сильним ніхто не завадив – усі ростуть однаково гарно. Більш рівномірні сходи дають можливість звичайні засоби, гербіциди, ЗЗР використовувати ефективніше, обирати оптимальні терміни, не так пригнічувати рослини. Потрібні зміни після ретельних, прискіпливих спостережень. За звичною схемою не попрацюєш. Агроном мусить змінювати свідомість».
Михайло Бернацький, директор ТОВ «Рост-Агро»
Всю кукурудзу калібрує на лінії Фадєєва, яка не травмує зернину. За 3 роки роботи переконався, що «фадєєвський» підхід до калібрування – простий, зрозумілий і ефективний. А головне – дає потрібну якість на виході.
«Принцип калібрування насіння в усьому світі однаковий. Чому масово не застосовується у нас?», – Михайло Володимирович не довго шукає відповідь на це запитання: «Всюди рушіями є дві очевидні речі: приватна власність і конкуренція. Взяти до прикладу такі відомі заводи, як той же Джон Дір. Він починався з кузні, рухався від простого до складного, все пропускалося через себе, через свої потреби. Тому й отримували якісний продукт. А у нас вигідні мені. Лінія Фадєєва відповідає цьому принципу. Фактично маємо комплекс, як на кращих заводах, з однією різницею: там обладнання коштує 20-30 млн євро, а мені обійшлося на порядок дешевше».
Володимир Мокляк, директор СФГ «Дослідне», кандидат с/г наук
«Кілька років тому я вимолотив сою і отримав 30% половинок насінин. На жаль, наявні у нас на той час машини не відбирали половинки. Тоді я звернувся до Леоніда Фадєєва («Спецелеватормаш»), і він запропонував мені взяти мішок сої та приїхати до нього у Харків. Він тільки пропустив насіння через калібратор, я подивився – половинки з одного боку, ціле насіння – з іншого. Відразу зрозумів – моя машина.
Для пневмовібростола привезеного мною зерна було замало, там потрібен потік. Але я зрозумів, що мені потрібно. Так 3 роки тому ці дві машини з’явились у моєму господарстві. Звісно, це ще не повна лінія, коштів на все одразу не вистачає. У Фадєєва ж взагалі весь процес відбувається без ручної праці.
До цього у мене були різні машини: «Алмаз», ОВП, ОВС та інші, ще радянські зразки. Вони відпали миттєво. У порівнянні з моїм новим обладнанням – це небо і земля. Цими двома машинами я готую все насіння, що у мене є, навіть люцерну і фацелію.
Спочатку зерно калібрується за крупністю, фракцією. Після калібрування за фракцією пневмовібростіл відбирає насіння за питомою вагою. Тобто відбираються насінини і великі і важкі, найкращі з кращих. Тут можна провести певну аналогію з людьми – якщо будуть боротися більш здоровий і слабший, то зазвичай здоровий перемагає слабшого. Так само і з насінням. Якщо змішувати різні за схожістю, енергією, силою, то сильніші переможуть слабших. Це конкуренція. Якщо ж ти відібрав однакове за крупністю і масою насіння, то все воно має однакові можливості для проростання і розвитку. Це робиться для того, щоб сходило відразу все, а не так – спочатку одне, потім друге, потім третє. Сходи з’являються в один день, тому що зерно все однакове. Насінини борються, як спортсмени, – в одній категорії.
Отож, на виході ми отримуємо насіння практично однакового розміру з однаковою масою, одне в одне. I, найголовніше, – наше обладнання не завдає йому жодних травм».
Мокляк демонструє зразки свого ячменю Водограй по 60,7 г. Сьогодні отримав дані з місцевої насіннєвої станції. На їхніх дослідних ділянках вага 1000 зерен ярового ячменю – 42-43 г. Соя після підготовки на пневмовібростолі показує 208 г за середніх 130-145, яра пшениця – 57 г.
«Завдяки підготовленому насінню отримав потужні сходи – стрункі, з гарним листям. Зійшли дружно, чи не в одну секунду. Дивився на сусідські і бачив вражаючу різницю. Правда, використати увесь потенціал завадила посуха. Отримав ячменю по 38 ц/га. Сусіди переважно по 20, дехто до 30. Наукових висновків поки що не можна робити, але картина очевидна. Спостерігатимемо і далі. Вже трохи підкоригував норму висіву, скажімо, на ячмені з 4,5-6 млн/га до 4,8-5. Крупним і важким насінням не натішуся.
Все насіння у нас зберігається в біг-бегах, щоб воно ніде не травмувалося. Після того, як його очистили, більше немає ніяких шнеків. Найкращі умови зберігання, згідно зі світовою практикою, – це або біг-беги, або дерев’яні ящики.
Якщо розглядати пшеницю, то першу і другу фракції ми використовуємо на насіння, а третя і четверта йдуть на продовольчі та фуражні цілі. Перша і друга фракція не змішуються між собою і зберігаються в окремих біг-бегах».
Наталія Весна
