Якій посівній техніці зараз віддають перевагу агровиробники?
Попит на сільськогосподарську техніку суттєво виріс, але аграрії зараз досить перебірливі: які завгодно машини вони вже не купують. У пріоритеті зараз багатофункціональні та енергозберігаючі агрегати. Питання економного споживання енергоносіїв стає пріоритетом.
Минулий рік був доволі сприятливим для сільського господарства. Врожай зернових був рекордним – 84 млн тонн. Якщо взяти олійні культури, то він взагалі становив 106 млн тонн.
Щедрий врожай співпав з рекордними цінами на аграрну продукцію. Через шалене зростання попиту, який спричинив Китай, в аграріїв не було проблем зі збутом зернових за прийнятною ціною. Вплинув на споживання і фактор ринку землі. Від початку минулого року фермери притримували гроші, побоюючись, що орендодавці захочуть одразу продати свої паї. Але останні не поспішають з продажем, тож в аграріїв вивільнялися гроші на закупку техніки.
Змінюються пріоритети
У представників АПК достатньо коштів на технічне оновлення, однак витрачати їх господарі готові лише на якісну техніку. Часи, коли фермери купували трактори «Білорусь», бо ті банально дешевші, давно минули. Бізнесмени вже давно зрозуміли, що такі закупки занадто витратні: треба споживати занадто багато солярки, яка зараз коштує захмарних цін. Така техніка занадто часто ламається, запчастин постійно не вистачає, а лагодити трактори чи комбайни у період сівби чи збирання врожаю – це втрачати час, який коштує шалених грошей.
Значною проблемою пострадянської техніки є слабкий сервіс, вузька функціональність, складність у навчанні та управлінні. Тож не дивно, що канадські, американські чи європейські машини в експлуатації виходять значно дешевші за українські, білоруські чи російські аналоги, хоч і коштують дорожче.
Зараз у тренді купувати техніку у тих виробників, які пропонують машини для всіх видів посівних робіт
Звичайно, вітчизняні підприємства роблять певні успіхи, і в деяких сегментах (наприклад, причіпна техніка, сівалки) стають конкурентоспроможними зі світовими брендами. Але у сегменті самохідної техніки потребують серйозного технічного оновлення.
Держава намагається допомогти українським виробникам і пропонує пільгові кредити чи компенсацію частини витрат на їхню покупку. Але не всі програми користуються попитом: компенсації надходять занадто пізно і не в повному обсязі, та й сама процедура достатньо бюрократизована. Фермери дають зрозуміти: вони не готові купувати техніку, на яку дають дешевий кредит чи знижку, але яка дуже витратна.
З минулого року агровиробники стали більш комплексно підходити і до самого посівного процесу. Якщо ще пару років тому була поширеною картина, коли поле орали старі трактори зі старими плугами. Натомість сіяли дуже дорогими імпортними сівалками, якими не завжди хизувалися навіть потужні світові агрокомпанії. Витрачалося багато грошей, але особливого ефекту не було.
Сервіс – понад усе
Тепер аграрії хочуть купувати техніку, яка буде максимально ефективною з будь-яким агрегатом: плугом, сівалкою чи бороною. Також у пріоритеті агрегати, які зможуть виконувати максимальну кількість функцій, наприклад, борона, яка не лише розрихлює ґрунт, але й вносить у землю добрива, має багато насадок і підлаштована під різні ґрунти і рельєф.
Зараз у тренді купувати техніку у тих виробників, які пропонують машини для всіх видів посівних робіт. Таким чином аграрії можуть розраховувати на гарну знижку за рахунок великого обсягу закупок. Додатково вони отримують сервіс від однієї компанії, а не кількох, що полегшує комунікацію. Таким чином запчастини можна буде купувати в одного виробника і з одного складу, що дуже спрощує заміну деталей під час посівного сезону.
Взагалі питання запчастин виходить зараз на перший план для аграріїв, бо з цим постійно виникають проблеми. Тож при виборі техніки треба дивитися, наскільки сильний сервісний центр і наскільки добре він заповнений витратними деталями.
Імпорт у дефіциті
На жаль, не всі компанії-імпортери цього року добре підготувалися до підвищеного попиту. Замовники ще восени почали до них звертатися і чули відповідь, що раніше осені 2022 року вони сіялку чи трактор їм не зможуть поставити. Справа в тому, що і в Європі зараз також високий попит на техніку – і формувати замовлення у заводів-виробників треба заздалегідь.
«Підклала свиню» і держава, коли минулого року заблокувала сертифікацію в Україні зразків нової сільгосптехніки. Блокування стосувалося самохідної техніки, тож великим господарствам довелося замість комбайну купляти, приміром, причіпну техніку, що теж у нагоді, але проблему технічного оновлення повністю не вирішує. Блокування сертифікації негативно вплинуло на ринок нової сільгосптехніки, яка б могла значно спростити посівні роботи.
Через дефіцит комбайни та трактори в середньому подорожчали на 20%, агрегати – на 5-10%. Фермер, який подбав про технічне оновлення ще торік, у цьому посівному сезоні матиме всі конкурентні переваги перед іншими господарями.
Найбільший попит цього сезону на культиватори, дискатори, подрібнювачі, агрегати для No-Till та Strip-Till. У зв’язку з тим, що зростає популярність технології глибокого рихлення з одночасним додаванням добрив, виникає попит на глибокорозпушувачі, які поступово будуть витісняти традиційні плуги для оранки. Глибоке рихлення набагато ефективніше за традиційну оранку: тандем рихлення+добрива в деяких господарствах збільшив врожайність на 40%. Тому в майбутньому буде попит на цей вид рільництва, а, відповідно, і на супутню до нього техніку: компактори, дискатори, сівалки, міжрядні культиватори тощо.
Техніка низького польоту
Весна цього року обіцяє бути прохолодною та вологою, тож вести посівну буде непросто. На допомогу приходять агродрони. Недарма минулого року цей ринок зріс на 60%. Літаючі апарати можуть працювати вночі та при надмірній зволоженості, коли традиційна техніка не може заїхати у поле.
Завдяки використанню дронів можна зменшити об’єми споживання хімікатів на 30% і води на 95%, що важливо для регіонів з посушливим кліматом. Нинішня літаюча техніка дозволяє не тільки дослідити поле, але й внести в землю необхідні добрива, поживні речовини та засоби захисту рослин.
Для технології No-Till, яка не потребує розрихлення землі, літаюча техніка стає в дуже великій нагоді і в майбутньому може взагалі замінити трактори. Ну а поки вони непогано справляються з визначенням маршруту для посіву і внесенням необхідних речовин, деякі вже непогано справляються з посівом.
Ринок на боці продавця
Ну а що роблять ті аграрії, які не мають коштів на новомодні сучасні технології? Дорожнеча та нестача нової техніки змушує їх купляти іноземну б/в техніку, яка все одно виходить більш енергозберігаючою ніж вітчизняні аналоги.
Лише у 2020 році було ввезено 1,5 тис. агротехніки, що була у використанні. Висока популярність імпортних б/в тракторів була обумовлена їхньою доступною ціною та економічністю. Навіть за умови високого мита та податків вона виявилася дешевшою за вітчизняні аналоги. Тож той, хто вирішив зайнятися імпортом цієї техніки, може непогано заробити, якщо забезпечить якісний сервіс.
Ринок сільгосптехніки зараз на боці продавця, попит значно перевищує пропозицію, але не варто почивати на лаврах. У сільському господарстві все доволі мінливо – за добрим врожаєм часто йде не дуже вдалий, ціни на продукцію скачуть то вниз, то вгору, а держава постійно робить для галузі податкові та регулятивні «сюрпризи».
За умов поганого сервісу та невчасних постачань нової техніки аграрії можуть скоротити свої врожаї, відповідно, і прибутки – і в дилерів вже не буде стільки замовлень, як зараз.
Тому реалізаторам та сервісним центрам варто серйозно подумати про свої логістику та обслуговування вже зараз. Ну а державі треба нарешті не ставити бізнесу палки в колеса, а зайнятися своїми прямими обов’язками.
Сергій Чигир
