Вертикальна обробка ґрунту – це технологія, яка довела свою спроможність насамперед за океаном – в США і Канаді. Свого часу – кілька десятків років тому – тамтешні фермери зіткнулися зі знайомою нам не з чуток проблемою – переущільненням ґрунту.
Природне захоплення потужною і важкою колісною технікою і регулярне застосування відвальної оранки призвели до того, що значна частина полів виявилась фактично непридатною для нормального розвитку посівів сільгоспкультур. Що це означає? Ґрунтовий шар на таких полях нагадує листковий пиріг, в якому прошарки нормального за структурою ґрунту чергуються з важкопрохідними для коренів рослин перешкодами зі спресованого ґрунту. Це призводить до того, що коріння молодих рослин, втупившись в ущільнену «підошву», шукають більш «легких шляхів», розвиваючись не вглиб, ближче до ґрунтової вологи, а в сторони.
Аналогічним чином паралізуються і природні процеси циркуляції вологи і повітря у ґрунті, в тому числі, в зоні залягання коренів. Ще півбіди, якщо мова йде про ділянки, розташовані в зоні, де випадає велика кількість опадів – якась частина вологи до коріння все одно потрапить. Але якщо вести мову про роботу в кліматичних умовах більшої частини регіонів України, то можна говорити, що через ущільнення ґрунту навіть та невелика кількість опадів, яка випадає, впевнено множиться на «нуль».
В ідеалі правильна циркуляція вологи в ґрунті виглядає наступним чином. Опади проникають у верхні шари, допомагаючи засвоювати корисні речовини корінням рослин. На певному етапі вони потрапляють в нижні шари ґрунту, зближуючись з підземною вологою. В результаті створюється повністю вологе і, до того ж, аероване середовище, в якому сприятливо себе відчуває так звана біота – ґрунтові черв’яки і мікроорганізми, які «відповідають» за родючість землі. Коренева система рослин вільно отримує і засвоює необхідні речовини, що в підсумку благотворно позначається на врожайності. Якщо кількості опадів недостатньо, рослина реагує на це логічним чином – розвиває кореневу систему вглиб, в пошуках підземної вологи.
Ущільнення в ґрунті порушують всю цю красу, створивши майже непереборну перемичку і для коренів рослин, і для вологи. Опади осідають у верхніх шарах, швидко випаровуються, і майже не приносять ніякої користі. У свою чергу, коріння не здатні пробитися до підземної вологи, а та, відповідно, не потрапляє наверх. У підсумку виходить справжнє «замкнене коло», яке вкрай негативно позначається на врожайності.
Ще один мінус подібної ситуації – уповільнене розкладання рослинних залишків у ґрунті. Без доступу до вологи і повітря, вони буквально захороняются в землі, не віддаючи в потрібний термін макро- і мікроелементи. Відповідно, страждають і біота, і родючість ґрунту.
Настільки тривалий вступ нам знадобився для того, щоб аргументовано пояснити стрімкий розвиток технології вертикальної обробки ґрунту спочатку в США і Канаді, а після цього – і в інших країнах світу, в тому числі і в Україні. За допомогою агрегатів для вертикальної обробки ґрунту фермерам вдалося, не втрачаючи в продуктивності, забезпечити виконання цілого ряду завдань.
Перше – створення вертикальних розламів і тріщин в ґрунті, крізь які полегшується потрапляння до кореневої системи майбутніх посівів достатньої кількості вологи і повітря. Інакше кажучи, якісно зламати ту саму «перемичку».
Друге – після багаторазового застосування технології вдалося сформувати ґрунт з нормальною крихкою структурою, в якому природним чином здійснюються процеси циркуляції вологи і повітря, працює біота і зберігається природна родючість ґрунту. Тобто, створити ідеальні умови для розвитку кореневої системи рослин.
Третє – налагодити оптимальне подрібнення пожнивних залишків, їх якісне перемішування з ґрунтом, швидке розкладання, і, як наслідок, – підвищення кількості корисних для рослин речовин в ґрунті.
І, нарешті, регулярне застосування агрегатів для вертикальної обробки ґрунту дозволяє домогтися формування ідеального посівного ложа або безпосередньо після проходу по стерні, або, в крайньому випадку, після проходу передпосівного культиватора.
Як працює сучасний інноваційний агрегат для вертикальної обробки ґрунту?
Зазвичай він оснащений такими робочими органами, як, наприклад, дискові ножі, які не мають або майже не мають кута атаки, а розташовані фактично вертикально по відношенню до поверхні ґрунту. Це дозволяє саме не зрізати верхній шар ґрунту, а здійснювати технологічно правильну вертикальну обробку з подрібненням і перемішуванням пожнивних залишків з ґрунтом. Це досягається також завдяки специфічній формі дисків і особливим щербинам, які захоплюють і зрізають пожнивні залишки до потрібної довжини. Різні переміщення ґрунту і змішування пожнивних залишків досягаються шляхом налаштування кута атаки дискових батарей від 1 градуса (максимальне утримання пожнивних залишків) до 5 градусів (максимальне переміщення ґрунту з пожнивними залишками). Це дозволяє не «розмазувати» землю, проводячи виключно рівну обробку. Як правило, єдина робоча глибина по всій ширині захоплення агрегату досягається постійним гідравлічним тиском, створюваним трактором для послідовного подрібнення пожнивних залишків і це виключає необхідність додавання або видалення додаткової механічної ваги.
Агрегати для вертикальної обробки ґрунту зазвичай мають два ряди робочих органів, що дозволяє забезпечити якісне розрізання післяжнивних залишків та переміщення ґрунту. Другий ряд в разі необхідності проходить необроблені смужки ґрунту, після робочих органів переднього ряду. Це забезпечує дотримання єдиної глибини обробки без ущільнення зон посіву, необхідних для послідовного розвитку сходів. Під час цього процесу, ґрунт і пожнивні залишки відриваються від поверхні і за допомогою жолобчастих лопатей підштовхуються до наступного етапу вертикальної обробки ґрунту. Поки ґрунт і пожнивні залишки швидко переміщаються, чітке розташування дискових ножів прибирає борознування і грядоутворення, залишаючи гладку поверхню поля для подальшої роботи.
У свою чергу зубчасті колеса інтенсивно перемішують ґрунт і пожнивні залишки, розламують великі грудки і фіксують пожнивні залишки на поверхні ґрунту. Це дозволяє захистити пожнивні залишки від здування вітром або змивання дощем і забезпечити швидке розкладання пожнивних залишків з метою подальшого підвищення родючості ґрунту. Крім того, відбувається подрібнення тих ділянок ґрунту, які зазнали недостатньої обробки.
На завершення вертикальної обробки ґрунту конструкція агрегату передбачає наявність агресивного котка, який підчищає роботу трьох попередніх секцій і в більшості випадків забезпечує ідеальне посівне ложе.
В результаті, як вже згадувалося, фермер досягає відразу кількох цілей: знищення ущільнень ґрунту, формування його нормальної структури, забезпечення кореневої системи рослин вологою і підвищення ефективності засвоєння ними корисних речовин, прискорення розкладання пожнивних залишків і створення ідеального посівного ложа.
Слід розуміти, що якою б досконалою не була технологія, а також конструкція агрегату, досягти бажаних результатів можна лише при правильному і регулярному застосуванні системи вертикальної обробки ґрунту. Тобто, потрібно розуміти, що це ціла продумана система, а не епізодичний технологічний елемент.
