Управління продуктивністю зернових культур за допомогою позакораневих підживлень

Потенціал продуктивності зернових культур може бути надзвичайно високим. Сьогодні на полях України вже отримують урожайність озимої пшениці на рівні 105-110 ц/га, але генетичний потенціал сучасних сортів набагато вищий. Подальше зростання врожайності можливе за умови використання сучасних високопродуктивних сортів, ефективної системи захисту та збалансованого забезпечення макро- та мікроелементами, які спрямовані на створення оптимальних умов для формування надземної біомаси та окремих елементів врожайності.

Врожайність зернових культур визначається числом продуктивних стебел на одиницю площі, числом зерен у колосі та масою 1000 зерен. При настанні несприятливих умов, зменшенні споживання вологи або поживних речовин, рослини зернових культур «скидають» частину пагонів або інших продуктивних органів. При цьому редукція числа пагонів на рослині може становити до 90%, а зародкових зерен під час цвітіння – до 50%.

Вважається, що у формуванні врожайності зернових бере участь не більше 20% спочатку закладених продуктивних органів. Тому основним завданням систем підживлення є формування оптимальних умов забезпечення поживними речовинами для формування та збереження елементів урожайності у відповідні фази росту та розвитку культури.

У розвитку елементів продуктивності зернових культур встановлені наступні критичні періоди.

Фаза кущення

Період кущення (BBCH 21-29) – надзвичайно відповідальна фаза для формування майбутнього врожаю. На початку періоду відбувається утворення продуктивних стебел, а під кінець фази – зачатків колосу. Тому листове підживлення макро- і мікроелементами та речовинами, що регулюють ріст, саме в цей період дозволяє стимулювати розвиток вегетативної маси та кореневої системи, підвищити коефіцієнт кущення, нівелювати вплив погодних умов і гербіцидного стресу.

Фаза виходу в трубку – прапорцевий лист

Це найбільш критична фаза, яка істотно впливає на продуктивність. У фазі одного вузла у пшениці і жита (BBCH 30-31) закінчується закладання колоса і визначається максимальне число зерен в колосі (рис.1). У ячменю фаза закінчення закладки колоса менш чітка. У пшениці кожен колосок має 2-3 і рідше 4-5 сформовані квітки, які дають зерно. Решта квіток розвивається не повністю і не утворює зерна. На ранніх фазах формування колоса в колоску закладається до 8-9 зачатків квіток, але як тільки перші 2-4 квітки досягнули певного ступеня розвитку, інші вище розташовані квітки перестають рости. При забезпеченні оптимального рівня мінерального живлення в цей період можна отримати до 11 квіток і до 8 зерен в колоску. Вважається, що 25-35 шт. зерен в колосі можуть забезпечити урожайність 30-50 ц/га, але реально в одному колосі можна отримати 70 зернин, що подвоїть продуктивність посівів.

Між фазою другого вузла і появою прапорцевого листка (BBCH 32-39) триває «великий критичний період», коли протягом одного тижня довжина колоса зростає від декількох міліметрів до 10 см і більше. Різко збільшується чутливість рослин до дефіциту поживних речовин, води і світла. За дії несприятливих умов відбуваються редукція продуктивних пагонів. У пшениці і жита в нижній частині, у ячменю в верхній частині відмирають слабо розвинені колоски. Вважають, якщо число листків на пагоні менше п’яти, можна очікувати зниження кількості колосків у колосі і продуктивності окремих рослин.

Маса зернівки залежить не тільки від умов розвитку, а в першу чергу визначається довжиною квіткових лусочок, ріст яких закінчується вже під час колосіння. Підживлення комплексними добривами, проведене до закінчення формування квіткових лусочок, може сприяти їх збільшенню. Пізніші підживлення вже не впливають на розміри лусочок і довжину зерна, але сприяють росту зерен до повного заповнення простору між квітковими лусками.

Фаза наливу зерна

До критичних також відноситься фаза від початку наливу зерна до воскової стиглості (BBCH 71-87), коли формуються якісні показники майбутнього врожаю. Позакореневі обробки при цьому подовжують термін функціонування фотосинтетичного апарату та тривалості життя листків, як основного донору асимілятів, чим сприяють накопиченню більшої кількості поживних речовин, підвищенню якості та маси зерна.

З урахуванням критичних періодів росту та фізіологічних потреб зернових культур в збалансованому живленні
ТОВ НВК «Квадрат» розробила лінійку комплексних добрив ТМ «Quantum». Починаючи з фази середини кущення, в період закладання колоса (формування репродуктивних органів), запліднення і дозрівання, особливе значення має забезпечення рослин бором. Бор (B) сприяє посиленню росту пилкових трубок і проростанню пилку, збільшенню кількості квіток і зерен, а за його відсутності порушується процес дозрівання насіння. Бор регулює синтез фітогормонів – ауксинів і фенолів, стимулює вуглеводний, білковий і нуклеїновий обмін та ряд інших біохімічних процесів в рослинах. При нестачі бору порушується синтез, перетворення, транспорт вуглеводів та формування репродуктивних органів. Дефіцит бору найчастіше проявляється при нестачі вологи, на вапнякових та карбонатних ґрунтах легкого гранулометричного складу.

Комплексне борне добриво на основі біологічно активних органічних поліборатів – «Квантум – БОР АКТИВ» є високоефективним препаратом для профілактики дефіциту та забезпечення рослин бором (рис. 2).

Зернові культури особливо чутливі до таких мікроелементів, як мідь, цинк, марганець, бор, молібден та добре реагують у критичні фази на застосування біологічно активних речовин. Тому протягом вегетації рекомендується проводити підживлення комплексами макро- та мікроелементів «Квантум–ЗЕРНОВІ».

Застосування макроелементів (азоту, фосфору та калію) у фазу кущіння впливає, перш за все, на густоту стеблостою; в фазі виходу в трубку – на число зерен в колосі; у більш пізні фази – головним чином, на масу 1000 зернин і вміст білка в зерні. Мікроелементи добрива в свою чергу приймають участь у багатьох біохімічних реакціях, входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин чим активують ріст біомаси, підвищують ефективність фотосинтезу та стійкість рослин до несприятливих умов середовища.

Дуже важливо забезпечити оптимальний фітосанітарний стан посівів. Від фітосанітарного стану верхніх листків
та колосків в періоди цвітіння і дозрівання залежить загальна кількість репродуктивних органів та маса зернівок. Крім того, ураження рослин хворобами значно знижує ефективність підживлень макро- та мікроелементами. Застосування фосфорно-калійного добрива з фунгіцидним ефектом «Квантум-ФІТОФОС» сприяє ліквідації дефіциту фосфору та калію, гальмує ріст патогенних організмів, підсилює імунітет рослин та формує захисний механізм рослин у відповідь на дію несприятливих умов навколишнього середовища.

У фазу молочно-воскової стиглості (ВВСН 83-87) для покращення якості зерна та стимулювання реутилізації поживних речовин з листя до колосу, варто застосовувати концентроване калійне добриво з органічними кислотами та мікроелементами «Квантум–К36». В разі наявності загрози виникнення теплових, водних або інших стресів рекомендується позакореневе підживлення біологічно-активними препаратами з високим вмістом
гумінових речовин («Квантум-ГУ-МАТ»), амінокислот («Квантум-Амі-но Макс») та комплексами на основі високодоступних сполук кремнію («Квантум-АкваСил»).

Таким чином, позакореневі підживлення макро- та мікроелементами в критичні періоди розвитку рослин дають можливість управляти розвитком компонентів продуктивності, формувати структуру врожаю та його величину.