Унікальні наукоємні технології захисту зернових як основа для перешкоди втратам майбутнього врожаю

Сильні та могутні мої українці, а саме – усі ті, хто боронить нашу землю, яку хоче вкрасти та знищити мерзотна орда росіян! Аграрії та науковці, які опікуються саме спасінням врожаю нашої української пшениці, жодної зернини не віддадуть загарбнику. Ну а я, Ольга Бабаянц, вирощу нашу унікальну пшеницю у будь-який спосіб і Україна буде з врожаєм.
Тепер до діла! Працюємо та створюємо базу для отримання найкращої пшенички, яка лише для України та усіх наших країн – друзів, а їх у нас велика кількість!!!
Серед чинників, які заважають реалізувати генетично детермінований потенціал продуктивності озимої пшениці, не останню, якщо не провідну, роль відіграють хвороби та шкідники. Збитки від хвороб можуть сягати страшних цифр. У світі за останніми даними ФАО втрати врожаю від хвороб, шкідників та бур’янів, навіть за відсутності епіфітотій та епізоотій, сягають 33-35% щорічно. В Україні втрати лише від хвороб у середньому становлять від 14 до 28%. Такі втрати рівноцінні вартості врожаю зернових культур на площі 1 млн га.

У зв’язку з інтенсифікацією та спеціалізацією сільськогосподарського виробництва фітосанітарний стан агробіоценозів суттєво ускладнився, повсюдно відмічено невтішну тенденцію до посилення шкідливості паразитичних організмів. На краще сподіватися найближчим часом неможливо, бо за максимального насичення сівозмін культурами будуть посилюватися раніш відомі та виникати нові ланцюги передачі збудників інфекційних захворювань. Вже зараз повсюдно виникають нові – стійкі, раніш невідомі раси та види збудників хвороб та шкідників. У ґрунті наразі накопичено критичну для росту та якості врожаю кількість інфекційного матеріалу. У першу чергу це стосується збудників хвороб зернових культур. За складної ситуації ефективність агротехнічних заходів знижується щодо обмеження поширення та шкідливості хвороб.

Негативно впливає на ситуацію й широке й неконтрольоване застосування пестицидів, які часто не дають належного ефекту, незважаючи на безперервно зростаючі обсяги їх використання. На ринку України наявна велика кількість засобів захисту рослин, за основу яких взяті старі, вже не ефективні діючі речовини, які не здатні забезпечити надійний захист посівів від паразитів, які до них пристосувалися. До того ж, старі діючі речовини надто небезпечні для довкілля і мають пряму токсичну дію на людей і корисних тварин. Євросоюз останніми роками ввів заборону на застосування у зоні ЄС пестицидів та агрохімікатів з певними діючими речовинами. А в Україні, як це не парадоксально, саме такі препарати мають дозвіл на використання і широко застосовуються нашими аграріями.

Все це є необхідним для пошуку нових шляхів організації захисту рослин, підвищення їх ефективності та безпечності тощо. Також попереджую! Хімічний захист хоча й певний період був необхідним, однак, все добігає свого кінця. Про хімізацію треба потрохи забувати і переходити на органічні та біологічні препарати, причому, вони здебільшого наші, українські і дуже ефективні.

Досвід науковців багатьох країн світу показує, що найбільш ефективним та надійним є інтегрований захист, який поєднує в собі комплекс дій – від агротехніки до створення стійкого вихідного матеріалу та сортів. А поєднання методу селекції стійких до основних хвороб сортів з виваженим біологічним та органічним захистом – це шлях до високих, екологічно витриманих та економічно вигідних технологій, це шлях у майбутнє.

Часто маючи зустрічі з сільгоспвиробниками, знаю, як буває важко переконати їх у тому, що без науково обґрунтованої системи захисту отримати врожай неможливо. Саме тому ми закладаємо широкомасштабні досліди щодо застосування комплексної системи захисту зернових культур від хвороб, шкідників та бур’янів, аби показати це на практиці.
На полігонах втілюється ідея відтворення кращих, на наш професійний погляд, з існуючих в Україні технологій захисту зернових колосових культур з метою отримання максимально можливого і якісного врожаю з найбільшим економічним ефектом. Щорічно представляються нові технології захисту, що розробляються та удосконалюються науковцями Одеського селекційного приватного інституту (ОСПІ). Моя мета – показати, що лише науково-обґрунтований підхід призводить до позитивних результатів, а також відстежувати, які втрати несе зараз зернове виробництво за ігнорування захисних заходів.

Дослідження 2021– 2022 років, проведене на полях одного з дослідних господарств ОСПІ. На озимій пшениці Пані Оля (еліта) на площі 60 га були показані різні варіанти технологій, тобто шість варіантів систем захисту, включаючи контроль. Кожний варіант – 10 га. Штучно створений інфекційний фон насіння сягав таких показників: фузарії – 0.6%, пліснява – 12%, біполяріс – 17%, альтернарія – 19%, тобто загалом був досить суттєвий.

На кожному з варіантів захисні заходи включали:

• передпосівне протруєння насіння фунгіцидом (з метою попередження розвитку кореневих гнилей, розвитку сажкової інфекції, пліснявіння насіння у ґрунті) + інсектицидом (з метою захисту від ґрунтових шкідників);
• посів в оптимальний для півдня України термін (28-29 жов­тня);
• осінню обробку інсектицидом на початку кущіння (знищення туруна, знищення злакових мух та переносників вірусної інфекції цикадок та злакових попелиць); – можливий осінній гербіцидний захист; – весняну обробку фунгіцидом у фазу кущіння (попередження розвитку плямистостей листя та стебла – гельмінтоспоріозні плямистості, іржасті, борошниста роса тощо);
• за необхідності – фунгіцидний захист прапорцевого листка;
• обов’язково фунгіцидний захист по цвітінню колоса від хвороб колосу та зерна + інсектицидний захист від клопа-шкідливої черепашки.

У період вегетації фахівці на полігоні здійснюють облік схожості, інтенсивності розвитку кореневої системи, стан перезимівлі, ступінь ураження інфекціями та пошкодження шкідниками.

Після збирання врожаю визначається врожайність дослідного поля, насіння передається на перевірку якісних та насіннєвих показників.
Осінь-весна 2020-2021 років внесли суттєві корективи у погодні умови у вигляді значних перепадів температури від посередньої та суворої посухи на незначні локальні дощі, тому визначали також і стійкість сорту до вилягання та проростання зерна у колосі за застосування різних систем захисту.
Контролем слугувало поле у 5 га, де нами у якості альтернативи були проведені найпростіші та економічно не затратні захисні заходи за основи відмови від генеричних препаратів, тобто насіння було не протруєне фунгіцидом, навесні проведено обробіток лише гербіцидом; з фунгіцидом по кущенню роботу не проводили. Провели лише інсектицидну обробку проти клопа-шкідливої черепашки.

За мету було визначити, за рахунок чого наші господарства отримують не прогнозовані селекціонерами врожаї під 100 ц/га, а свої звичайні, середньостатистичні 15-25 ц/га.
Зупинимося на тих препаратах та їх ефективності, які складають технологічну схему захисту озимої пшениці, розроблену фахівцями лабораторії ОСПІ з використанням кращих препаратів низки відомих світових фірм – виробників засобів захисту рослин і порівняємо ефективність звичайної (економної) технології («Стандарт») з технологіями високого класу.

Таблиця. Технологічні схеми органічного захисту та хімічного захисту для порівняння

У варіантах, які бачите у таблиці, надавайте увагу використанню новітніх комплексних інсекто-фунгіцидних протруйників, що дали змогу не застосовувати інсектицид восени. Ефективність протруйників дуже висока, завдяки чому не відмічено жодного прояву розвитку ВЖКЯ та інших вірусних хвороб, не було пошкоджень ґрунтовими шкідниками та злаковими мухами. В інших варіантах для протруєння підібрані фунгіцидний та інсектицидний протруйники, які перед використанням змішували. Результати досить добрі, які цілком задовільні за якісними показниками. Один складний момент – необхідним є дуже обережне та якісне змішування препаратів, аби досягти однорідності обгортання насінини. Лабораторна перевірка ефективності протруєння показала повну відсутність інфекції на насінні в усіх п’яти варіантах. Отримали дружні повноцінні сходи. На контролі сходи з’явилися на 5 діб пізніше. Розвиток кореневої системи в усіх варіантах був інтенсивний, на відміну від контролю. У контрольному варіанті застосували новий генеричний фунго-інсектицидний протруйник, який зараз широко рекламується для використання. Однак, у цьому варіанті ми отримали розріджені сходи, виявили до 20% непророслого насіння, визначили високий рівень фітотоксичності препарату. Таким чином, на першому етапі нами доведено, що науково-обгрунтована технологія ОСПІ (на рівні приватності) повністю відповідає потребам сучасного сільськогосподарського виробництва за вирощування озимої пшениці в Україні.

Цього сезону на озимих зернових відмічено значну, але не критичну епіфітотію борошнистої роси. Розвиток бурої листової іржі був незначний, септоріоз листя – незначний. Навесні фітоогляд варіантів технологій виявив майже повну відсутність борошнистої роси на усіх 5 дослідних варіантах, на контрольному – до 8-9%. Розвиток септоріозу коливався на дослідних полях від 1 до 4%, на контролі – розвиток сягнув 3-6%. Лише на контролі відмічено вогнища кореневої гнилі (збудник – пітіум і, частково, фузарії).

Наприкінці березня у стадію кущення було проведено профілактичний фунгіцидний захист на деяких дослідних варіантах. Що восени, що навесні, гербіциди було застосовано після аналізу видового складу бур’янів на кожному дослідному полі. Слід зазначити, що ефективність осіннього внесення гербіциду була надзвичайною. До завершення вегетації жодної бур’янини ми не знайшли, у порівнянні – на контролі забур’яненість була посередньою – до високої. Таким чином, цілком виправдовує з точки зору високої ефективності осіннє застосування гербіцидів. На контрольному варіанті у березні працювали лише гербіцидом. Ефективність застосування буда посередньою.

Найбільшу увагу у технологіях звернули на захист від хвороб прапорцевого листка, адже відомо, що саме у цей час йде формування кількості врожаю. Хоча рівень інфікованості на дослідних полях був дуже незначний, на відміну від контролю, все ж нами було прийняте рішення застосувати найбільш ефективні фунгіциди. Мусимо відмітити, що застосований фунгіцид не виявив ефективності по прапорцевому листочку. Саме у цей час з’явилися перші особини імаго клопа-шкідливої черепашки. Тому в усіх дослідних варіантах та на контролі застосували інсектицидні препарати.

Під час цвітіння обробили всі дослідні посіви фунгіцидом проти розвитку хвороб колосу та зерна. Контроль не оброблявся. Погодні умови на останніх етапах вегетації озимої пшениці (майже щоденні дощі) дали змогу показати, наскільки значущим є прийом фунгіцидного захисту саме у цей період, адже під час цвітіння йде інтенсивне інфікування колосу найнебезпечнішими патогенами – фузаріями, альтернацією тощо. А за надмірної вологи інфекція розповсюджується зі значною швидкістю. Контроль не оброблявся. Жодного пророслого зерна у колосі на дослідних ділянках не виявлено.

На останок, під час формування зернівки захистили інсектицидом всі варіанти дослідів, включно контроль. Аналіз пошкоджень зерна клопом-шкідливою черепашкою показав, що у дослідних варіантах жодного відсотка пошкоджень не було, а на контролі – виявили 7.8% пошкоджень клопом. Велику роль відіграли дворазові обробки проти клопа у дослідних варіантах.

На перший погляд велика насиченість засобами захисту рослин у дослідних варіантах може викликати питання і витратності, і високої вартості. Так, аби отримувати результат, треба вкладати в ниву. Тому без особливих коментарів, а для роздумів аграріям хочу залишити результати по кількості врожаю на дослідних варіантах у порівнянні з контролем.
Приклад того, як треба хазяйнувати на зерновому полі – досліди з використання новітніх технологій захисту від кращих світових фірм, від фахівців Селекційно-генетичного інституту, наукові та практичні надбання яких є надійною допомогою для усіх прогресивних сільгоспвиробників.

Вдячна буду, коли прочитаєте статтю. Я працюю для Вас, мої вірні аграрії!!!