Зернові культури традиційно входять до найважливіших товарів агропродовольчого експорту України, забезпечуючи стабільні валютні надходження для вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. За підсумками 2018 року наша держава продала на зовнішніх ринках 41,7 млн тонн зерна, в тому числі кукурудзи – 21,4 млн тонн, пшениці – 16,4 млн тонн, ячменю – 3,6 млн тонн.
Середня ціна української пшениці торік склала 183 дол./т, кукурудзи – 164 дол./т, ячменю – 190 дол./т. Обсяг експортованої кукурудзи виявився найбільшим в історії незалежності. Також було встановлено абсолютний рекорд одержаної виручки від експорту зерна, яка сягнула 7,2 млрд дол. США, переважно за рахунок зростання цін. В результаті, зернові культури сформували майже 39% від загальної вартості українського агропродовольчого експорту.
Минулого року наше зерно характеризувалось широкою географічною диверсифікацією збуту, продаючись переважно в Азію, Європу та Африку, а його головними покупцями стали Єгипет (9,2%), Іспанія (8,9%), Нідерланди (7,7%), Китай (7,6%), Індонезія (6,7%), Саудівська Аравія (6,2%). Якщо додати до цього частки Італії, Філіппін, Тунісу, Марокко і Лівії, разом ці країни забезпечили 2/3 закупівель зернової продукції вітчизняного виробництва.
Важливу роль для нашого експорту зернових відіграють держави Європейського Союзу. У 2018 році це інтеграційне угрупування закупило у нас 13,6 млн тонн зерна (переважно кукурудзи) на суму 2,2 млрд дол. Зазначимо, що Україна здійснює в ЄС квотований і позаквотовий експорт, причому обсяги останнього значно вищі. За минулий рік вдалося повністю закрити основні і додаткові преференційні квоти на пшеницю і кукурудзу. У 2019 році, згідно плану, для нашої країни змінюються обсяги основних квот на експорт зернових. Зокрема, Україні дозволено безмитно ввозити 980 тис. тонн пшениці, 310 тис. тонн ячменю та 550 тис. тонн кукурудзи. До речі, ще в січні основна квота на 2019-й рік на кукурудзу вже була повністю вибрана.
Крім того, ми посідаємо провідні місця в глобальному рейтингу експортерів зернових культур. За результатами 2018 року Україна посіла четверте місце серед країн-постачальників кукурудзи, п’яте місце за обсягами вивезеної пшениці, а також четверте – стосовно ячменю.
Динаміка експорту Україною зернових культур
Поточний рік обіцяє багато в чому кращі перспективи для всіх учасників зернового ринку. Це можна стверджувати, в першу чергу, виходячи з рекордного за всю історію України урожаю зерна в 2018 році – 70,1 млн тонн (35,8 млн тонн кукурудзи, 24,6 млн тонн пшениці, 7,3 млн тонн ячменю). На протязі п’яти попередніх років високі валові збори зерна, що стабільно перевищували 60 млн тонн, не лише сприяли повному покриттю внутрішніх потреб, а й дозволили нашій країні посилити власне становище серед світових лідерів цього ринку, якими виступають США, Європейський Союз, Росія, Індія, Аргентина, Австралія і Канада. Практично всі фахівці галузі сходяться на думці, що за результатами цього року Україні цілком до снаги досягти показника експорту зерна на рівні близько 50 млн тонн. Така цифра вже знаходить своє підтвердження у поточному маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019), адже станом на кінець березня вже реалізовано за кордоном понад 35 млн тонн українського зерна, а саме майже 19 млн тонн кукурудзи, близько 13 млн тонн пшениці та більше 3 млн тонн ячменю. Цікаво, що в останні роки між Міністерством аграрної політики та продовольства України, з одного боку, та учасниками ринку зерна, з іншого, звичним стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння, у якому фіксуються ключові питання експорту зерна. Наприклад, на 2018/19 МР передбачено експортувати з України 16 млн тонн пшениці – по 8 млн тонн продовольчої і фуражної.
В будь-якому випадку, вирішальне значення для розвитку зернової галузі України в короткостроковій перспективі матиме підсумковий обсяг зібраного врожаю у 2019 році та поточна кон’юнктура світового ринку, яка у значній мірі залежатиме від результатів діяльності його основних гравців.
Духницький Богдан Володимирович,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції, Національний науковий центр
«Інститут аграрної економіки»