У природи немає поганої погоди

Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї наше завдання.

Це відомий афоризм радянського біолога селекціонера І.В. Мічурина, який намагався змінити спадкові форми організмів, пристосовуючи їх до потреб людини. Директор створеного ним самим ФГ «Катюша» Гуменюк Степан Петрович в одному з самих посушливих районів самої посушливої Херсонської області, 38 років шукав у своєму районі способи та методи вирощування зернових, кукурудзи, зернобобових та олійних культур.

Пристосовував свої методи вирощування культур в надто непростих умовах. Наука йшла вперед, та чим далі, тим більше засоби захисту рослин та додаткове підживлення дорожчало, окупність витрат зменшувалась, пестициди, накопичуючись, отруювали довкілля та сприяли фітотоксикації рослин, а погода не дозволяла навіть на поливних участках отримувати і половину потенціалу врожаю більшості культур. Ні, Степан Петрович – не чарівник, хоча виростити пшеничку навіть сорта Чародійка (фото 2) без поливу і без чаклунства непросто! Але вже три роки, як Степан Петрович знайшов такі препарати, формули яких відповідають фізіологічним потребам культур і не мають шкідливих домішків. Вони не зашкоджують ні при низьких, ні при високих температурах рослині – фермер пішов на немалий ризик, виключивши з арсеналу хімічні фунгіциди. Він повірив в Українські біотехнології. І вони не лише не знизили врожайність, а й допомогли отримати як повноцінне товарне зерно, з масою тисячі зерен пшениці до 50 грам – вже другий рік поспіль, так і засипати для своїх потреб та реалізувати сусідам високоякісне насіння зі схожістю до 100%, підвищеним потенціалом врожайності, адаптоване до важких умов малосніжного степу з повітряною посухою та з низьким коефіцієнтом засвоєння основних добрив.

2017-2018 роки стали серйозними екзаменами для АгроБіоКомплексних — АБК™-елементів технологій. Інкрустація насіння та обприскування сходів розширеним комплексом діючих речовин, яких в АБК™ не менше 100, а в першу чергу корисні бактерії, які допомогають рослинам отримувати азот з повітря та переводити важкорозчинні сполуки фосфору в легкозасвоювані, приносила 5-15 ц/га на багатьох польових культурах (соняшнику, кукурудзі, зернових та зернобобових та ін.). І оздоровленим культурам та довкіллю хімічні фунгіциди не стали потрібними.

В самій посушливій в Україні Херсонській області агрофірми і холдинги збирали в 2017 р. по 12-14,5 ц/га насіння соняшнику при трьох обробках агрохімікатами кращих вітчизняних і іноземних виробників. А Гуменюк С.П. в аналогічних умовах збирав на 8-14,5 ц/га більше. А озима пшениця з АБК™, яка була вирощена без жорсткої хімії, показала в наступному, 2018 році, ще кращі результати – 49-55 ц/га озимої пшениці при 200-220 фізичних кілограм основних добрив.

При високих та низьких температурах вегетаційного періоду шкідливі організми — хвороби, бур’яни, шкідники — істотно знижують урожайність та якість олійних, і не тільки, культур. У Херсонській області врожайність сої варіювала від 15 до 55 ц/га, при різному ураженні кліщем — одна самка павутинного кліща при температурі 32°С за 20 днів без захисту може дати 50 тис. дорослих кліщів. Різні умови й епізоотії кліща павутинного, совок, бобової вогнівки, вологозабезпечення, епіфітотії хвороб і засилля бур’янів, які швидко знижували біологічний урожай сої якщо і не до нуля, то в 2-4 рази, як правило. Тому так важливо вибрати ефективну агротехніку і препаративні форми агрохімікатів, які проявляють позитивний ефект для рослин при широкому діапазоні температур і проти більшого різновиду хвороб, шкідників і бур’янів. Степан Петрович з допомогою корисних специфічних бактерій з маточних культур, природних регуляторів росту-фітогормонів, макро- і мікроелементів, хелатованих природними кислотами циклу Кребса і Кальвіна, що мають високий імунно-протекторний, адаптогенний і фунгіцидний ефект, полісахаридних прилипачів-продуктів мікробного синтезу в якості кращих для рослин носіїв-пролонгаторів агрохімікатів, почав розширювати асортимент культур – горох, маш, просо, отримувати і другі врожаї в сезоні сої і більш ніж на тонну в минулі роки – незважаючи навіть на більш жорстку посуху в 2018 році. Це означало лише одне – накопичені пестициди минулих років почали перетворюватись в поживні прості речовини. А спільна праця з науковцями допомогла обом сторонам знайти ефективний засіб боротьби з павутинним кліщем на сої – теж біологічним новітнім способом – за допомогою карбоксилатів сірки, йоду, титану, германію та інших біогенних металів та неметалів, які здолали і патогени, і віруси, і того ж самого кліща, який в перший рік – 2017 — не хотів здаватись и знижував врожайність в рази.

Як кажуть – «бачать очі що купували». Фото надіслав фермер Калеб (острів Бентан, Індонезія).

Сьогодні аграріям приходиться застосовувати всі ефективні агротехнології на всіх важливих фазах росту культур, адже ППМ, весь насіннєвий матеріал, оренда землі, половина інших витрат тощо — лише зростають. Але якщо ще додати на поле 10-15% витрат на формування більшого врожаю та його ефективний біологічний захист, та отримати значні прибавки та два врожаї з 1 га — то це варто того! А більший ризик стає більш присутній при менших витратах на вирощування врожаю (або більших, але малодоступних до рослин, незбалансованих добрив) — закон Лібіха ще ніхто не відміняв – потрібен баланс!

В ФГ «Катюша» капітан своїх нив — потенціал високого врожаю в засушливому регіоні зберігає. І рекомендує своє насіння дворучки – у кого з озиминою негаразд чи ярина потрібна високоврожайна. І екстремальна погода добрим врожаям не перешкода. І головне – це без хімічних фунгіцидів, екологічно, з підвищенням родючості рідної землі, забезпеченням здоров’я тим, хто вирощує та споживає сільськогосподарську продукцію.

Але Україна – велика країна, і весь світ потребує нашої продукції. Тож приведемо два приклади – ось поле фермера 23.03.2019 (фото 1) – 109 ц пшениці вже в минулому – потенціал будемо підвищувати – і 130 ц пшениці теж в минулому, але добрив до тонни давав другий фермер. Наша задача – 70% добрив, 30-50% захисту хімічного – в районах де більше 450 мм опадів, а врожай більший на 1,5-2,5 т/га зернових і відповідно інших культур.