Важливість тестування ґрунту все більше і більше набуває актуальності. Різні типи ґрунтів та їх властивості є важливими факторами, які впливають на врожай. Текстура, вологість і хімічний склад ґрунту є визначальними факторами того, які культури можна вирощувати і який приріст врожаю можна отримати. Тестування ґрунту – це один з важливих кроків для ефективного і фінансово виправданого внесення добрив. За світовими оцінками досліджень, щороку ми втрачаємо через ерозію, викликану незбалансованим внесенням добрив, більше 24-х мільярдів тонн родючих ґрунтів.
Знання точного дефіциту таких хімічних елементів як фосфор, азот, сірка, калій не дозволить фермерам витрачати гроші на непотрібне додаткове внесення добрив. Тест ґрунту призводить до мінімізації витрат добрив. Родючість ґрунту визначається його біологічними, хімічними і фізичними властивостями. Отже, існує необхідність у діагностиці ґрунту, і тому відбір проб ґрунту має вагоме значення. Якщо структуру ґрунту можна визначити на око, то хімічний склад – виключно методом тестування. Тести ґрунту дають можливість визначити рівень поживних речовин і pH. Володіючи такою інформацією, фермери можуть розрахувати кількість добрив і точний тип добрив, які необхідно внести для поліпшення родючості ґрунту.
Що таке pH ґрунту?
pH ґрунту – це показник його кислотності або лужності за шкалою від 0 до 14. Нуль означає підвищену кислотність, чотирнадцять – сильнолужний, а сім – нейтральний рівень. Рівень pH ідеального ґрунту на фермі повинен знаходитися в діапазоні від 6,0 до 7,5. Якщо pH стає трохи незбалансованим, це безпосередньо впливає на доступність поживних речовин у ґрунті. Продукти з вапняком застосовуються в кислих ґрунтах, у той час як лужні ґрунти вимагають застосування сірчаних продуктів. Регулювання pH ґрунту може зайняти кілька років, але воно має вирішальне значення для правильного поглинання поживних речовин і здоров’я рослин.
Важливо розуміти, скільки в ґрунті азоту, кальцію і фосфору. Надлишок калію і знижений вміст кальцію сприяють зростанню широколистих бур’янів. Підвищений вміст азоту призводить до загибелі кореневої системи. Підтримка балансу азоту – ключ до врожаю.
Тестування ґрунту
Висока врожайність приносить найвищі доходи господарству. Однак для високоврожайних культур потрібна велика кількість поживних речовин, які повинні надходити з ґрунту в належній рівновазі. Ґрунти постійно зазнають фізичні та хімічні зміни. Деякі поживні речовини для рослин видаляються з зібраних культур або губляться в результаті вимивання і ерозії; інші стають доступними з ґрунту або додаються з добрив. Тести ґрунту вимірюють доступні поживні речовини в грунті і служать найкращим керівництвом для рентабельного використання добрив.
Зернові культури зазвичай вирощують на самих різних типах ґрунтів і при різних потребах у добривах, в залежності від стану ґрунту. Застосування багатьох поживних речовин може привести до дисбалансу в ґрунті.
Яку дію потрібно застосувати щодо pH ґрунту, залежить від конкретних вимог вирощуваних культур. Вапняк (швидкість, тип, нейтралізуюча здатність, розмір часток), pH і лужність зрошувальної води, кислотна/основна природа добрив і вплив компонентів суміші (контейнерні рослини) є основними факторами, що впливають на pH.
Низький рівень – найпоширеніша проблема pH. При низькому pH може бути недолік Ca і Mg.
Низький рівень pH також є однією з причин дефіциту молібдену (Мо). Інші мікроелементи, такі як залізо і марганець, можуть досягати фітотоксичних рівнів при низькому pH (<5,8).
Амоній і сечовина не повинні перевищувати 50% загальної кількості азоту, що надходить у безґрунтові поживні середовища. Як правило, основним джерелом кальцію (Ca) і магнію (Mg) є вапняк, тому низький pH часто супроводжується низьким вмістом Ca і Mg. Багато водорозчинних добрив не містять Ca і містять дуже мало Mg. Якщо аналіз ґрунту показує низький рівень кальцію, його можна підвищити, чергуючи внесення нітрату кальцію і звичайних азотних добрив. Запобігти дефіциту заліза можна, підтримуючи низький рівень pH і використовуючи добриво з хелатів заліза. Кислий pH сприяє доступності Fe для рослин, тому цільовий діапазон pH для культур, чутливих до дефіциту Fe, досить низький, від 5,5 до 6,0. Занадто багато вапняку збільшує дефіцит заліза.
Розчинні солі – це загальні розчинені солі в кореневому субстраті (середовищі), які вимірюються за допомогою електропровідності. Вимірювання електропровідності або розчинних солей дає загальне уявлення про дефіцит або надлишок поживних речовин. Високі значення електропровідності зазвичай виникають через занадто велику кількість добрив порівняно з потребами рослини, але іншими причинами є недостатній полив і промивання або поганий дренаж. Іноді високі рівні електропровідності виникають, коли функція кореня порушена через хворобу або фізичне пошкодження.
Правильне внесення поживних речовин впливає на поліпшення корисних ґрунтових і листових мікробів, які почнуть контролювати патогенні бактерії, гриби і нематоди. Також треба не забувати і про денітрифікацію – це бактеріальний процес, який перетворює азот на з’єднання, яке легко абсорбується атмосферою, оскільки перетворюється на газ.
Інтернет ресурси
