Технологію, що годує рослини і ґрунт – у життя!

Інтенсифікація рослиництва в Україні супроводжується інтенсивною втратою родючості ґрунтів. Адже зберегти родючість землі можливо лише за умов повернення їй всього того, що з неї винесено з урожаєм — поживних речовин, гумусу, вологи тощо, або створити умови для їх відтворення природним шляхом.

Рослини і ґрунт – це живі природні тіла, які потребують постійного харчування та енергії. Якщо ми вносимо мінеральні добрива, то ми годуємо лише рослини. Для годування ґрунтів, мікроорганізмів і мезофауни потрібна солома, рослинні рештки, органічні речовини, які повинні постійно бути доступними для ґрунтової біоти. Тому господар землі має жити за правилом: «Людям – зерно, а землі – солома».

Ми мусимо повернутись до відтворення самовідновлювальної екосистеми, створеної природою, для забезпечення взаємовідносин між рослинами і ґрунтом, коли ґрунт годував рослину, а рослина годувала ґрунт, взаємозбагачуючись. Тож мільйонами років ця система збільшувала урожайність рослин, водночас підвищуючи родючість землі. Ми цю систему порушили.

Ми піклувались про врожай і перестали піклуватись про землю. Швидкими темпами нарощуємо внесення мінеральних добрив, пестицидів, впроваджуємо агротехнології, які виснажують ґрунт, порушуємо сівозміни тощо. Це привело до втрати родючості ґрунтів, їх деградації. Забуваючи про те, що без участі ґрунтової біоти рослини не можуть засвоювати елементи живлення з мінеральних добрив, не піклуючись про біоактивність ґрунту, ми намагаємось досягти продуктивності рослин за рахунок збільшення внесення мінеральних добрив та забруднюємо ґрунти. Внесенням мінеральних добрив ми не можемо компенсувати винесених урожаєм поживних речовин з ґрунту. Деякі джерела звертають увагу, що непродуктивні витрати азоту, фосфору і калію щорічно сягають 500-700 кг на 1 га, а мінеральними добривами ми вносимо їх втричі менше. Через втрату біоактивності ґрунту коефіцієнт засвоєння рослинами елементів живлення із внесених у ґрунт мінеральних добрив за останні 30 років знизився майже вдвічі. Наприклад, рослини пшениці засвоювали азоту 50-60% внесеної діючої речовини у міндобривах, а тепер менше 30%, фосфору – з 15-25% до 11.1%, калію – з 57% до 25-30%. Невикористані рослинами елементи забруднюють ґрунти, погіршують фізичні та хімічні властивості.

З нинішнім рівнем урожайності від’ємний баланас елементів живлення у ґрунті перевищує 100 кг на 1 га. Через неефективне використання післязбиральних рештків або вивезення соломи, голодування мікроорганізмів і мезофауни ґрунту, швидкими темпами зменшуються запаси гумусу. Дефіцит його складає до 110 кг на 1 га. За 30 років біологічно активна масса ґрунтів зменшилась з 30 до 4 т/га, а за 20 років втрати гумусу оцінюються у 450 млрд грн.

Швидкому виснаженню родючості наших ґрунтів «допомагають» зернотрейдери та більше ніж в 6 раз зменшення поголів’я худоби, що формує надлишок зерна у державі та його експорт.

Лише за один 2018-2019 маркетинговий рік зернотрейдери вивезли 15.6 млн тонн пшениці, 3,6 млн тонн ячменю та 29.8 млн тонн кукурудзи. У вивезеному зерні безповоротно відправлено 950 тис. тонн азоту, 286 тис. тонн фосфору, 177 тис. тонн калію. Така кількість елементів живлення міститься у 2.6 млн тонн аміачної селітри, 1.7 млн тонн простого суперфосфату і 295 тис. тонн хлористого калію — разом у 4.6 млн тонн мінеральних добрив і це повторюється щорічно. Таким нехлюйським відношенням до землі ми рухаємось у безодню, не залишаючи ніяких шансів для нащадків. Пришвидшують деградацію наших ґрунтів і екстремальні кліматичні умови, до яких ми не пристосувались. За таких екстремальних погодно-кліматичних умов фермери багатьох країн відмовились від традиційних способів обробітку ґрунту, запровадивши систему прямого посіву у необроблений ґрунт. Це No-Тill технологія повертає фермерів до природньої самовідновлювальної ЕКО-системи, що забезпечує водночас збільшення родючості ґрунтів та урожайність с/г культур. Залишеною на поверхні грунту соломою забезпечується безперервне харчування мікроорганізмів та створення умов для розмноження біоти і її біологічної активності. Як свідчить практика, застосування No-Тill технології дозволяє щорічно збільшувати вміст гумусу у ґрунті на 0.13-0.2%. Тож No-Тill технологія годує і ґрунт і рослини.

Збільшення вмісту органічних речовин у ґрунті сприяє формуванню гумусових часточок, які покращують фізічний, хімічний і біологічний стан ґрунтів. Рівномірно розміщені по поверхні ґрунту солома та інші післязбиральні рештки утримують воду від змивання навіть при інтенсивних дощах влітку та перешкоджають знесенню снігового покриву з полів взимку. Сприяють кращому проникненню води у ґрунт. Через утворені коренями рослин пори, стінки яких при розкладанні коренів покриті гумусовими часточками із сильним від’ємним електричним зарядом, утримують води у 15 разів більше своєї ваги. Це забезпечує утримання води від промивання у більш глибокі горизонти. З іншого боку, солома перешкоджає перегріванню поверхні ґрунту та перешкоджає випаровуванню вологи у спекотну погоду. No-Тill технологія забезпечує додаткове накопичення вологи у ґрунті понад 25 мм.

Накопичення у ґрунті гумусових, фульвових кислот і гумінів підвищує катіонообмін ґрунту, що забезпечує утримання корисних для живлення рослин катіонів кальція (Са++), магнія (MgO++), калія (К+), натрія (Na+), аміаку (NН4+), що полегшує їх засвоення рослинами. Збільшується поглинання ґрунтом атмосферного вуглецю та азоту.

То щож стримує широке впровадження No-Тill технології, особливо на півдні України, де вона конче необхідна. Як на мене — це брак сміливості і рішучості фермерів розпрощатись з традиційною громіздкою, виснажливою для ґрунтів технологією. Ми маємо необхідну техніку для нульового посіву та одночасного внесення різних видів добрив у різних кількостях як для стартового внесення, так і для основного. Випускається обладнання для системи контролю та управління посівом, внесення твердих та рідких добрив. Український ринок поповнюється різноманітними рідкими комплексними багатоелементними добривами, збалансованим складом елементів відповідно до потреби рослин у різні фази розвитку. Сільгоспвиробники вже почали використовувати дорогі імпортні комплекси та вітчизняне недороге обладнання для сівалок, культиваторів у фермерських господарствах. Особливої популярності серед фермерів набуває використання сучасної системи контролю та управління висівом та внесенням добрив «REСORD» ТОВ «Трак» (м. Херсон), та аплікатор для внесення рідких добрив у ґрунт компанії ПП «Агрореммаш-плюс» (м. Кропивницький) та інші.

Система контролю та управління «REСORD» на зернових сівалках забезпечує відображення рівня потоку висіву у кожному насіннєпроводі (при висіві насіння і добрив у різні насіннєпроводи контролюются одночасно два різних потоки висіву). При зниженні на 10-15% норми висіву на екран виводиться аварійне повідомлення з номерами датчиків відповідних насіннєпроводів. Контролюється також рівномірність висіву по сівалці в цілому та швидкість руху агрегату, рівні добрив та зерна у бункерах. На просапних сівалках відображається рівномірність розподілу насіння у кожній секції (відстань між насінинами у ряду; контролюється поточна норма висіву у перерахунку на погоний метр і 1 га площі; ведеться підрахунок кількості висіяних насінин поштучно по кожній секції і сівалкою в цілому. Контролюються норми висіву, двійники, пропуски та швидкість руху агрегату.

Забезпечується контроль та управління встановленою нормою виливу препарату (1 л/га), а також контроль «рівня потоку виливу» по кожному каналу (при виливі двох різних препаратів в різні канали контролюються одночасно два різних рівня «потоку виливу». При зниженні потоку в каналах на 10-15% на екран виводиться аварійне повідомлення з номерами каналів, контролюється рівномірність виливу по агрегату в цілому та підтримується встановлена норма виливу добрив незалежно від швидкості руху агрегату. Контролюються та відображаються залишки препарату у баках (в літрах).

Аплікатор для внесення рідких добрив у ґрунт дає змогу вносити добрива під час посіву культур і кореневого підживлення як просапних культур, так і культур рядкового висіву рідкими добривами. Метод ін’єкційного підживлення рослин забезпечує економію ресурсів, підвищує ефективність прикореневого живлення, дозування добрив та їх рівномірне внесення та можливість використання різних видів рідких комплексних добрив (більш детальну інформацію про систему контролю та управління «REKORD» див. газета «Агро-1» №4 (51), квітень 2020 року, стор.19).

Рідкі комплексні стартові добрива виробляє відома польсько-українська компанія Agrovit Group під маркою Нановіт Терра. До складу цих добрив входить весь комплекс мікроелементів та азот, фосфор і калій у різних співвідношеннях в залежності від очікуваного урожаю культури та наявності їх доступних форм у ґрунті. Маючи повний аналіз ґрунту конкретного поля можливо комбінувати склад добрива. До речі, компанія володіє найсучаснішою агрохімічною лабораторією, яка визначає усі показники фізичного, хімічного складу, щільність, рН ґрунту та інші, що дозволяє визначати найоптимальнішу систему живлення рослин на кожному полі. Це дозволяє надзвичайно ефективно використовувати добриво і отримувати високий урожай з мінімальними витратами на удобрення полів.

Ось деякі приклади застосування стартових добрив Нановіт Терра при вирощуванні сої, соняшника і кукурудзи у порівнянні з іншими способами живлення.

Варіант 1. Припосівне внесення сухого добрива на посіві сої зі складом елементів N – 3, Р – 20, К – 1, Са – 25, S – 55.8, Mg – 1 + мікроелементи у кількості 300 кг добрива на 1 га. Отримана урожайність біологічна – 3,5 т/га.

Варіант 2. Нановіт Терра 5-20-5 при посіві у рядки у кількості 20 л/га. Отримана урожайність біологічна – 5.23 т/га, тобто на 1.73 т вище першого варіанту.

Варіант 3. Нановіт Терра 0-0.35. 20 літрів у рядок отримана біологічна урожайність 5.5 т на 1 га або на 2 т на 1 га вище першого варіанту. Внесення при посіві соняшника в рядки 20 л добрива Нановіт Терра 5-20-5 порівняно з контролем без цього добрива забезпечило урожайність 3,04 т/га, тоді як на контролі 2,39 т/га, або на 0.65 т більше (27%). Застосування 20 літрів Нановіт Терра підвищило урожайність кукурудзи до 116.4 ц/га проти 98.6 ц/га на контролі, або на 17.8 ц більше (18%).

Тож почнемо годувати рослини і ґрунт, підвищуючи урожайність та родючість.