Як «Жива нива» розвиває та примножує органічне виробництво
Такі новомодні тренди, як здорове харчування та споживання органічної продукції, стають все популярнішими як у світі, так і в Україні. У зв’язку з цим, ми вирішили відвідати одне із найбільших органічних господарств – ТОВ «Жива нива», землі якої розташовані на Житомирщині, та поспілкуватися із його засновником Олексієм Язиковим.
Нині господарство сертифіковане «Органік Стандарт» і має в обробітку 3 тис. га землі. Вже не перший рік досить успішно вирощує органічну продукцію за стандартами Євросоюзу (EUOrganic) і Швейцарії (BioSuisse), а саме сою, пшеницю, кукурудзу, інколи соняшник та гречку.
Що надихнуло Вас на органічний напрямок виробництва?
— У мене завжди присутня така річ, як зацікавленість до нового. До органічного землеробства я впроваджував систему No-Till. Через деякий час ця технологія у нас в господарстві була більш-менш відшліфована й хотілося зростати далі. Сама технологія No-Till є доволі непростою, щоб там не казали інші, проте варто відмітити, що вирощування культур за органічного землеробства є набагато більш складнішим. А чим складніше технологія, тим цікавішою для мене вона є.
Тобто складнішої за органічне виробництво технології не існує?
— На сьогодні вирощування органічної продукції в Україні є вищим пілотажем. І якщо ви її у себе впроваджуєте — то ви справжній професіонал своєї справи.
Як довго тривав перехідний період, та із якої культури Ви починали?
— Господарство було створено у 2002 році, а органічним землеробством займаємося сім років. На органічне землеробство ми переходили поетапно. Розпочинали з однієї з досить складних культур — сої, яку висівали на площі усього в один гектар. Наступного року вже висіяли 100 га органічної сої, потім 200. Протягом чотирьох років повністю перейшли на органічне виробництво, впровадивши чотири культури.
Можливо Ви один із тих щасливчиків, яким у руку йдуть нові технології?
— Якщо бути відвертим, то лише минулий рік був єдиним, коли успіху у органічному землеробстві ми досягли на рівні 80%. До цього часу мали багато технологічних проколів. Нині технологію «відкатали» і надалі будемо впроваджувати деякі нові елементи, удосконалюючи її.
Яке питання найчастіше постає перед агровиробниками, які бажають перейти на органічне виробництво?
— У агровиробників, як і у більшості підприємців, які бажають зайнятися будь-якою справою, виникає найперше питання: а скільки на цьому можна заробити? На мій погляд, це питання є цілком неправильним. Дане питання має звучати так: що ви хочете досягти своїм бізнесом? Фактично, мій бізнес направлений на те, щоб людство харчувалося лише корисною продукцією. Надалі ми вже намагаємося отримати прибутки, для того, щоб у подальшому втілювати свою мету. Скоріш за все, саме такий підхід має бути й в інших. Щодо прибутків, то насправді економічна складова органічного землеробства є набагато вигіднішою у порівнянні з так званими інтенсивними технологіям. За рік на одному гектарі, за умови розвинутого органічного землеробства, можна отримувати від 500 до 1000 євро, чого за інтенсивних технологій нереально досягти. У передових господарствах такий прибуток складає 400 у.о., у середніх — 200-250 у.о. з гектару. Як бачите, різниця є.
Все ж таки, за рахунок чого зростає рентабельність виробництва?
— Органічне виробництво є найменш витратним через те, що у ньому не можна використовувати будь-яку хімію. Це і мінеральні добрива, і ЗЗР тощо, а вирощене органічне зерно чи насіння коштує на порядок дорожче. Хоча органічне виробництво передбачає проведення більшої кількості технологічних операцій, проте тут економія за рахунок деяких оборотних засобів є набагато більшою.
Поділіться технологією вирощування однієї з культур. Зокрема, з яких міркувань формується сівозміна?
— Сівозміну потрібно будувати з погляду специфіки продажів органічної продукції. Найкращою у плані реалізації та рентабельності є соя, потім на такому ж рівні йде кукурудза. Давайте візьмемо сою, яка на сьогодні є однією з найцікавіших для агровиробників. Самим складним технологічним елементом є боротьба з бур’янами. Тому боротися з ними потрібно відразу після збирання попередника. Кращим попередником є озима пшениця, адже після її збирання цілком вистачає часу для того, щоб поборотися з бур’янами в осінній період.
Для нас принциповим є такий момент: ми не обробляємо землю глибше 7-8 см. Після збирання попередника проводимо дві культивації з інтервалом 10-14 днів. Також з метою знищення бур’янів цього року хочемо випробувати голчасту борону.
Навесні проводимо закриття вологи пружинними боронами. Надалі, до моменту висівання культури проводимо 2-3, а то і усі чотири культивації, також з метою знищення бур’янів. Насіння висіваємо у прогрітий ґрунт. Норма висіву залежить від сортів і складає 550-700 тис. шт./га. В нашій зоні найкраще показують себе сорти Сегалія, Кордоба, ДХ 618, який, до речі, у 2018 році дав 4,2 т/га на піщаних ґрунтах. На піщаних ґрунтах сою висіваємо суцільним способом, при цьому норма висіву має бути вищою на 10%. На чорноземах висіваємо широкорядним способом — 37,5 та 70 см.
За появи бур’янів у фазі «білої нитки» на усіх полях застосовуємо штригельну борону. В подальшому, в період вегетації, якщо соя висіяна суцільним способом 12,5 см на піщаних ґрунтах, бур’яни знищуються також штригельними боронами за два проходи. За широкорядних посівів 37,5 та 70 см застосовуємо міжрядні обробітки. Які тут недоліки та переваги? За ширикорядного посіву 37,5 см насіння сої більш рівномірно розподіляється у ґрунті, за рахунок цього створюється більша конкуренція для бур’янів. Проте на таких площах культивація проводиться максимум три рази, далі відбувається змикання рядків у культури. За ширини 70 см ми можемо провести 4-5 міжрядних обробітків, забезпечивши чистоту поля.
Через збільшену кількість проходів техніки полем спостерігається поступове ущільнення ґрунту, проте за його переущільнення доведеться використати плоскоріз.
Які біологічні препарати Ви використовуєте?
— Перед сівбою насіння обробляємо інокулянтами.
І як, добре працюють інокулянти?
— Насправді азотфіксуючі бактерії вже є на наших полях. Коли приїжджають представники компаній по продажу інокулянтів, ми виходимо разом на поле й оцінюємо роботу препаратів. Мовляв, вказують мені – ось бачиш, тут спрацювали наші інокулянти. Я вказую на іншу ділянку поля, де не застосовував їх та запитую: а тут спрацювали? «Так», — відповідає представник. Хоча насправді тут нічого не застосовувалося.
А як щодо застосування мікроелементів на сої, таких, наприклад, як бор та інші?
Справа в тому, що це хімія і вона заборонена у органічному виробництві.
А контроль хвороб та шкідників яким чином відбувається?
— Для того, аби на високому рівні контролювати хвороби та шкідники, потрібно дотримуватися сівозміни. До цього також варто мати якісне здорове насіння.
Що таке, у Вашому розумінні, якісне здорове насіння?
— В першу чергу, насіння, яке не несе в собі різні інфекційні захворювання, а по друге, має високу схожість. А в цьому саме допомагає лінія очищення Фадєєва, яка не має аналогів у світі.
А в чому особливість цієї системи?
— З її допомогою можна отримати фізично не травмоване насіння, до того ж вона якісно розділяє насіння по різним фракціям (за величиною та масою), а це, у свою чергу, забезпечує більш якісні та рівномірні сходи. Сама технологія очищення зерна передбачає, що швидкість руху насіння у процесі очистки та при його підготовці до сівби становить не більше 1 м/с.
Якщо ми будемо очищувати урожай як прийдеться, і використовувати його в подальшому для висівання, то потім із усього цього, як то говорять, «цукерки не вийде». І в подальшому важко буде щось вже зробити, коли ви висієте потрібну норму насіння, а воно матиме низьку польову схожість.
Збирати потрібно роторним комбайном, щоб якомога найменше травмувати насіння. Збирання проводиться за вологості від 20% та закінчуючи 8%. Далі йде процес очищення на лінії Фадєєва. Насіння підвищеної вологості досушуємо лише через теплообмінник, а не напряму, це теж вимоги органічного виробництва, після цього його поміщаємо у сертифікований насіннєвий склад.
Як відбувається удобрення культур в органічному виробництві?
– Ми робимо це лише шляхом висівання сидеральних культур. У цьому напрямку тісно співпрацюємо з компанією «Суффле Агро». Саме їхні спеціалісти компонують для нас різні суміші сидератів. Як правило, сидерати висіваємо після кукурудзи – і тут потрібно розуміти, що ви втрачаєте рік, проте інакше ніяк. А вже потім висіваємо пшеницю.
Як Ви реалізуєте вирощене органічне зерно?
— Це також одне із найскладніших питань. Допоки ми не взялися за цю нелегку справу, ходили чутки, що від клієнтів на органічну продукцію не відіб’єшся. Коли вже прийшли до цієї технології, то виявилось, що їх спочатку не так вже легко і знайти. В решті решт, якщо ви два-три рази були помічені на ринку як продавець з якісним товаром, то покупці надалі вас самі знайдуть.
Увесь вирощений урожай Ви реалізуєте в Україні, чи експортуєте?
— В Україні продаємо лише органічний соняшник. Тут ми маємо вітчизняного переробника, який далі продає органічну олію. Всю решту продукції експортуємо. Європейці досить скептично відносяться до нашої готової органічної продукції, і майже нікому із українських переробників не довіряють.
На яких умовах відбуваються поставки?
— Ви укладаєте угоду із європейськими покупцями. Далі викликаєте спеціаліста від «Органік Стандарт» в Україні, який приїжджає та відбирає проби зразків, решту збіжжя пломбує. Відібрані зразки відправляються у європейську лабораторію Euvrofins. Звідти «Органік Стандарт» отримують результати аналізів, та дають вам (чи не дають) їх підтвердження відповідним сертифікатом. Цей процес триває близько 2-х тижнів та є доволі затратним. Отриманий сертифікат ви віддаєте покупцю, який сам вивозить вашу продукцію, або ж сплачує вам доставку. Наразі нам, як довіреним особам, перед відправкою вирощеного урожаю попередньо виплачують 70% його вартості, іноді частину коштів виплачують після посівної. Тут досить гнучкі та взаємовигідні умови співпраці.
Чи плануєте розширювати перелік культур?
— В майбутньому хочу замінити кукурудзу сорго, по тій причині, що органічні рештки сорго краще мінералізуються порівняно із кукурудзяними. А при органічному землеробстві, коли ви не застосовуєте оранку, бажано щоб ґрунт був чорний. Тому саме після кукурудзи ми і висіваємо сидерати, після яких поверхня поля залишається без пожнивних решток.
Ви пишаєтеся тим, що поставляєте органічну продукцію на експорт?
— Не лише я цим пишаюся, цим пишаються навіть наші механізатори і всі, хто бере участь у виробничому процесі, адже репутація як нашого господарства, так і України в цілому, на світовому ринку зростає.