Українців закликають допомогти рідному свинарству
Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших.
Джордж Орвелл, «Скотоферма»
Як не Covid, так золотуха – так можна м’яко охарактеризувати ситуацію у вітчизняному тваринництві. Та ж свинарська галузь і так трималася в країні на чесному слові – зокрема, державної служби статистики. Але тепер взагалі постала загроза, що свинарство в Україні кури загребуть. Принаймні, низка фахівців пов’язує чергове загострення проблем у галузі саме з світовою кризою у птахівництві. А чи знайде наше свинарство крила, щоби подолати цю кручу, залежить від простих людей.
Як невблаганно випливає з останнього прогнозу одного з провідних фінансових інститутів у світі – Rabobank Group, для глобального птахівництва настають скрутні часи та величезні проблеми. На думку аналітиків, розрив логістичних ланцюжків та перебої з постачанням, спричинені пандемією, зростання цін на зернобобові та корми, постійні спалахи пташиного грипу, загальна економічна нестабільність та надлишок пропозиції на висококонкурентному ринку нанесуть нищівний удар по галузі.
Курка лапою загребе
Щоправда, фахівці Асоціації «М’ясна галузь» вважають, що українські птахівники менш вразливі за рахунок того, що собівартість української курки навіть за подорожчання кормів одна з найнижчих у світі: приблизно 0,85 євро/кг. У країнах ЄС ця собівартість курки вища ледь чи не на третину. Здавалося би, всі дороги до Європи відкриті, якщо у тебе найнижча собівартість у світі, а твоя продукція відповідає європейським стандартам. Але розмови про вільну конкуренцію закінчуються там, де мова заходить про захист. Аналітики Rabobank Group звертають увагу і на той факт, що у минулому році і Китай збільшив виробництво птиці на 12%. І воно неухильно зростає, призводячи до падіння імпорту та глобальних цін. Та й, загалом, азіатські ринки теж перенасичені пропозицією.
І в тому очікуваному випадку, коли експорт української курятини суттєво впаде, це приведе до зниження цін на всі основні види м’яса в країні. Українській яловичині, мабуть, вже ніщо не страшне – за даними Держстату, за останні 10 років поголів’я ВРХ скоротилося більше ніж на 35%, і про якісь подальші перспективи в національних масштабах тут марно і мріяти.
А от свинарство в Україні все ж не було в такому занепаді, і можна було говорити про перебудову та розвиток галузі.
І вона найбільш постраждає від вірогідного обвалу цін у зв’язку зі зниженням експортного попиту на українську курятину. А експортні можливості самої вітчизняної свинини і в кращі часи були вкрай сумнівними – конкурувати по собівартості, якості й ціні їй часто не вдається навіть на рідному українському ринку. А зараз, коли в ЄС відбувається зниження цін на свинину і зростають її запаси, тим більше. Таким чином, пташиний грип, африканська чума свиней та Covid-19 можуть стати справжнім вироком для українського свинарства у найближчій перспективі.
Оптимісти, щоправда, вказують на те, що посиленні карантинні заходи та масова вакцинація від Covid-19 мають вдихнути життя в ринок продуктів харчування. Але, навіть коли це відбудеться максимально швидко, то величезні запаси замороженого м’яса, які вже накопичились у провідних світових виробників, ще потрібно реалізувати. То ж про попит на українську курятину чи свинину найближчим часом не говорять навіть затяті оптимісти.
Надія на власний апетит
Що ж залишається, коли чітко усвідомлено – закордон нам не допоможе? Опора на власні сили чи, скоріше, апетити. Мовляв, лише самі українці допоможуть і птахівництву, й свинарству пройти кризу в світовій торгівлі, не допустити значних втрат через подорожчання кормів, не довести справу до ситуативного падіння цін, а в подальшому їх стрімкого росту, через дефіцит внутрішнього виробництва.
Виходячи з таких міркувань, Асоціація «М’ясної галузі» запропонувала спільну стратегію з підтримки птахівництва і залежного від нього свинарства, яка полягає у зростанні споживання м’яса в Україні.
Виконавчий директор цього галузевого об’єднання Микола Бабенко наголошує: «Цього року ми маємо розраховувати, насамперед, на самих себе, тобто внутрішній ринок, який має потенціал росту споживання м’яса, щонайменше на 50%». Дійсно, тут є куди рости – під соусом євроінтеграції українські громадяни останніми роками споживали найменше м’яса в Європі.
Невтішна статистика говорить про приблизно 45 кг м’яса різного виду на людину в рік, в той час коли рекомендована медична норма складає 80 кг в рік – і це при умові достатнього споживання риби та інших продуктів тваринного походження. Тепер, як вважають фахівці асоціації «М’ясна галузь», з цим катастрофічним недоїданням може бути покінчено: мовляв, в 2021 українці року отримали можливість купувати всі види м’яса: свинину, курятину – і навіть практично відсутню українську яловичину – за найнижчими в світі цінами. Тут, звичайно, на заваді апетитам можуть стати найнижчі в Європі заробітні плати та карколомно зростаючі тарифи на комунальні послуги. Навіть коли, на думку директора Асоціація «М’ясної галузі», витрати дріб’язкові: роздрібна ціна 100 грн/кг свинини і курятини – це витрати в рік 4500 грн на м’ясо на 1 людину в об’ємах споживання 2020 року. Якщо збільшити, навіть, на половину – додатково 22,5 кг м’яса в рік, то це додатково 2250 грн в рік, тобто додатково витрат на людину менше 200 грн в місяць. Навіть у складній економічній ситуації – це доступно».
Не до жиру, бути б живу
Але ж недарма проведені опитування свідчать, що збільшилася кількість випадків, коли люди змушені перенаправляти частину витрат з продовольчого кошика на купівлю ліків, оплату тарифів тощо.
Окрім платоспроможності широкого загалу громадян, ще й виникає сумнів щодо обіцяних низьких цін. Так, ціни на свинину з початку 2021 року в середньому становили 115,9 грн/кг, що на 11% менше, ніж в січні 2020 року.
Але деякі експерти вважають, що ситуація в подальшому призведе до їх стрімкого зростання. Наприклад, технолог по годівлі свиней Асоціації тваринників України Ольга Махно прогнозує, що ціни на свинину можуть зрости на 20-38% до 139-160 гривень/кг в 2021 році у порівнянні з 2020 роком, оскільки: «З огляду на сьогоднішні закупівельні ціни на живця, виробникам важко втриматися на ринку, так як ціна на зернову і білкову групу з початку 2019 року зросла на 20-40% (а це основні компоненти в годуванні свиней) і продовжує зростати», – сказала вона. Відтак, підвищення цін на корми може викликати скорочення поголів’я свиней в Україні і, відповідно, збільшення ціни на живця до 48-55 грн/кг – і м’яса для споживача – до 139-160 грн/кг.
Європа підкладає нам свиню
Та чи буде воно спроможне конкурувати по такій ціні з європейським. Навіть при нинішніх цінах обсяги імпорту свинини в Україну вже на початку року суттєво зросли. Невтішна для вітчизняних виробників ситуація складалася і в минулі роки, зокрема, минулого року. По даним митної статистики, загальна вартість імпорту за січень-вересень 2020 року — $38,8 млн. Основними країнами-експортерами свинини в Україну були: Данія — $9,6 млн; Канада — $7,8 млн; Польща — $6,8 млн; Німеччина — $4,4 млн; Нідерланди — $3,5 млн; Іспанія — $3,1; США — $1,4; Франція — $1,1 млн; Норвегія — $506,1 тис.; Велика Британія — $138,5 тис.; Литва — $76 тис. І європейський апетит до українського ринку лише зростає.
Тому, з огляду на кризову ситуацію у вітчизняному свинарстві, Асоціація «Свинарі України» виступає проти збільшення квот на поставки свинини в Україну за нульовою митною ставкою.
Навпаки, слід говорити по нагальну потребу їх зменшення. Справа в тім, що склалася парадоксальна ситуація: останні декілька років, у відповідності з угодою про асоціацію між Україною та ЄС, квоти на торгівлю свининою в обох напрямах мали складати 20 тис. тонн/рік свіжої, охолодженої чи мороженої свинини за пільговою ставкою мита 0%. А на практиці поставки здійснювалися лише з країн ЄС до України, оскільки український експорт в Європу офіційно заборонено через африканську чуму свиней. Так що позиція Асоціації «Свинарі України» зрозуміла.
В такій скрутній ситуації для вітчизняного виробника потрібно вжити невідкладних заходів. І, очевидно, що одним з них має бути обмеження доступу до нашого ринку свинини іноземного походження за вкрай привілейованими умовами. А то виявляється, що всі країни рівні, але є набагато рівніші.
Кирило Степовий
