І нформацію щодо сучасного стану та перспектив у галузі насінництва надає завідувач відділу первинного та елітного насінництва Інституту зрошуваного землеробства НААН, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Анатолій Влащук.
1 Що ви можете сказати про вітчизняне насінництво?
Вітчизняне насінництво – це насамперед впевненість у якісних показниках насіннєвого матеріалу, тому що процес його виробництва контролюється на кожному етапі досить ретельно, а також надійний шлях зростання виробництва рослинницької продукції. На сьогодні галузь насінництва виступає рушійною силою всього аграрного виробництва, тому що спонукає до будування нових насіннєвих заводів, впровадження нових селекційних програм, освоєння нових ринків, створення робочих місць.
2 Як побудована система насінництва?
У насінництві здійснюються два головних процеси: сортозаміна і сортооновлення. Сортозаміна – заміна у виробництві на основі результатів державного сортовипробування старих сортів і гібридів новими, більш урожайними або більш якісними. Сортооновлення – це заміна насіння з погіршеними сортовими і біологічними властивостями насінням з високими посівними та урожайними характеристиками, які відновлюються відповідно до сортової типовості у науково-дослідних установах шляхом застосування спеціальних методів індивідуально-сімейного і масового доборів. Застосування того чи іншого методу ґрунтується на інформації про метод створення конкретного сорту, його біологічні властивості та реакцію на мінливі фактори середовища.
У насінництві прийнято такі категорії насіння: добазове насіння (ДБН) – насіння первинних ланок насінництва (розсадники випробувань потомств доборів, розсадники розмноження), воно призначене для отримання базового насіння; базове насіння (БН) – насіння супереліти та еліти, призначене для виробництва сертифікованого насіння; сертифіковане насіння (СН) – це насіння першої (СН1), другої (СН2) та наступних репродукцій (СНн).
Добазове (первинне) насінництво має завдання одержувати насіннєвий матеріал шляхом послідовного добору типових для кожного сорту рослин та оцінювання їх нащадків з метою відтворення та зберігання сорту. Теоретичною та методичною основами добазового насінництва є генетичні закономірності прояву сортотипових ознак і селекційні методи та способи. Цей стан насінництва є складовою частиною селекційного процесу і проводиться науковими установами.
Базове (елітне) насінництво покликане розмножувати кращі, добрані у розсадниках первинних ланок нащадки рослин. Базове насіння найбільш повно передає спадкові ознаки сорту, за сортовими і посівними властивостями відповідає вимогам державного стандарту на еліту.
Сертифіковане (репродукційне) насінництво – це система вирощування і реалізації насіння першої та наступних репродукцій насінницьким господарствам, які занесені до Державного реєстру виробників насіннєвого і садивного матеріалу, а також іншим господарствам для своїх потреб. Базове і сертифіковане насінництво пов’язані з насіннєзнавством та насіннєвим контролем, який здійснюється насіннєвими інспекціями.
3 В якому стані знаходиться система насінництва в південному регіоні України?
Система насінництва південного регіону країни побудована на науковій основі, яка забезпечує швидке розмноження та впровадження у виробництво нових сортів с.-г. культур, виробництво сортового насіння в кількості, необхідній для забезпечення сівби та створення страхових фондів. В ринкових умовах сьогодення основою ефективного господарювання є використання інтенсивних технологій вирощування с.-г. культур, які базуються на використанні високопродуктивних сортів та раціональному застосуванні оптимальних елементів технології. Південь України володіє значним сортовим потенціалом різних сільськогосподарських культур.
Щорічне виконання плану сортооновлення дозволяє аграріям регіону перейти на сівбу лише сортовим насінням, переважно районованих та перспективних сортів. На даний час у виробництві використовують сорти пшениці озимої та ячменю з потенціалом урожайності 9,0-12,0 т/га, рису – 8,0-10,0 т/га, гібриди кукурудзи – 14,0-15,0 т/га, сорти сої – 4,0-6,5 т/га.
4 Як розвивається Державна селекція в південному регіоні країни?
Інститут зрошуваного землеробства НААН (м. Херсон) – єдина в Україні наукова установа, де створюють сорти та гібриди для зрошуваного землеробства. Виробництво якісного насіннєвого матеріалу – основна мета Інституту зрошуваного землеробства.
На даний час ІЗЗ НААН володіє значним сортовим потенціалом різних с.-г. культур, які серед товаровиробників користуються високим попитом. Науковцями установи створено та на сьогодні внесено до Держреєстру виробників насіннєвого матеріалу 15 сортів пшениці м’якої, які відносяться до сильних пшениць, характеризуються високими показниками якості зерна та 3 сорти твердої пшениці озимої, 1 сорт пшениці озимої м’якої знаходиться на Держсортовипробуванні; всі сорти культури стійкі до вилягання та осипання; 15 сортів сої – від надранніх до пізньостиглих; 10 сортів люцерни, що мають насіннєву продуктивність в межах 4-8 ц/га та відрізняються високою кормовою якістю; 14 гібридів кукурудзи з високим генетичним потенціалом урожайності – до 16-18 т/га; 1 сорт буркуну білого однорічного, якому властива висока кормова цінність та рівень збору меду до 600 кг/га; 2 сорта бавовнику, 7 сортів томатів. На сьогодні сорти селекції ІЗЗ НААН є затребувані товаровиробниками регіону, країни, а також зарубіжжя.
Площі, зайняті сортами селекції інституту.
Пшениця: Україна – 250 тис. га, в тому числі Херсонська область – 65 тис. га.
Люцерна: Україна – 600 тис. га, в тому числі Херсонська область – 60 тис. га.
Соя: Україна – 165 тис. га, в тому числі Херсонська область – 27,4 тис. га.
Кукурудза: Україна – 12 тис. га, в тому числі Херсонська область – 7 тис. га.
В Інституті працює Відділ насінництва, співробітники якого займаються розв’язанням прикладних завдань, розробкою методичних рекомендацій, впровадженням у виробництво науково-технічних програм та науковим забезпеченням агротехніки вирощування високоякісного посівного матеріалу. Співробітниками відділу створено сорт буркуну білого однорічного Південний, який внесено до Державного реєстру сортів рослин.
5 Охарактеризуйте структуру галузі насінництва на Херсонщині?
У Херсонській області виробництвом насіння різних генерацій займаються три категорії господарств. Перша – це виробники добазового насіння. До них відносяться наукові установи, дослідні станції та науково-виробнича фірма «Дріада». Ці суб’єкти насінницької галузі являються оригінаторами сортів різних сільськогосподарських культур та виробниками розсадників розмноження. Друга – це виробники базового насіння – супереліти та еліти. До них відносяться вищеназвані підприємства, дослідні господарства Інституту зрошуваного землеробства НААН та деякі фермерські господарства. Третя ланка галузі – це виробники сертифікованого насіння: в основному ДПДГ та фермерські господарства.
У Херсонській області була розроблена науково-виробнича програма розвитку насінницької галузі «Насінництво Херсонщини» на 2013-2020 роки. Вона була розрахована до 2020 року. Згідно цієї програми були заплановані та вироблялися загальні обсяги насіння сільськогосподарських культур різних генерацій для забезпечення потреб аграріїв області та інших споживачів України. Головною установою та виконавцем являється Інститут зрошуваного землеробства НААН з системою його дослідних господарств.
6 Які шляхи отримання якісного посівного матеріалу?
Отримати насіння високої якості в процесі післязбиральної доробки можливо лише за умови використання сучасного обладнання і оптимальних технологій виробництва. Саме тому в ІЗЗ НААН побудовано універсальний насіннєвий завод вітчизняної розробки. Відкриття насіннєвого заводу інноваційної нетравмуючої пофракційної технології підготовки високорепродуктивного насіння різних с.-г. культур розробки компанії «Завод «Фадєєв Агро», який дозволяє отримувати нетравмоване насіння зернових, олійних, технічних культур і багаторічних трав (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, люцерна, буркун, ріпак, льон, соняшник, сорго, просо, гречка та ін.) високих репродукцій. Нетравмуюча пофракційна технологія виробництва дозволяє з насіннєвого матеріалу виділити насіння з високими посівними та врожайними якостями, істотно підвищити врожайність при збереженні родючості ґрунту.
7 Ваші пропозиції щодо прискореного впровадження у виробництво нових сортів сільськогосподарських культур?
З метою прискореного розмноження нових (у тому числі перспективних) сортів якомога інтенсивніше використовувати:
а) способи вирощування сортових посівів, які сприяють підвищенню коефіцієнта розмноження насіння – застосування зрошення, оптимальних норм висіву та строків сівби, кращих попередників (пар, зернобобові), способів сівби тощо.
б) у первинному (добазовому) насінництві паралельно з використанням індивідуального добору використовувати масовий, який дозволяє скорочувати термін виробництва елітного (базового) насіння на 2-3 роки, збільшувати валові збори насіння у розсадниках розмноження, підтримувати високі сортоспецифічні, посівні та урожайні властивості насіння.
в) у первинному, елітному, репродукційному, а також у внутрішьногосподарському насінництві не допускати порушень сортової технології вирощування озимої пшениці; у цій справі існує єдина принципова заповідь: не нашкодь! Дотримуватись закону України «Про насіння та посадковий матеріал», інших законодавчих актів.
Кожен добрий господар знає, що якісне насіння – запорука гарного врожаю, що є джерелом економічного зміцнення і процвітання. Інститут зрошуваного землеробства НААН завжди гарантує високу якість насіння, а використання нового насіннєвого заводу обов’язково підвищить ці гарантії. Таким чином, вже сьогодні українські товаровиробники мають можливість отримати високоякісне насіння еліти, супереліти та інших репродукцій пшениці, ячменя, кукурудзи, сої, соняшника, ріпака, гороха, люцерни та інших сільськогосподарських культур, вироблене на універсальному насіннєвому заводі розробки компанії «Завод «Фадєєв Агро».
Влащук А.М.,
кандидат с.-г. наук, ст.наук. співробітник
