Спадщина

Не прийняв спадщину – буде визнано відумерлою, майно переходить у власність територіальної громади

---

Загалом, всім відомі такі поняття як «спадщина», «майно, отримане у спадок за законом», «заповіт» та те, що для прийняття спадщини необхідно звернутися до нотаріуса. Але, з такою простою, як здається на перший погляд, ситуацією, досить часто виникають великі проблеми, саме через пропуск строку звернення спадкоємця до нотаріуса для відкриття спадкової справи. Наразі ці проблеми стають все гострішими, так як законодавство змінюється, а з ним змінюється і судова практика.

Відповідно до Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців):

■ Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

■ Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

■ Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

■ Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Досить часто спадкоємець звертається до нотаріуса для прийняття спадщини з невеликим проміжком після смерті спадкодавця, але нотаріус, запитавши, чи проживали вони разом зі спадкодавцем, і отримавши ствердну відповідь, повідомляє спадкоємцю, щоб той прийшов через півроку, і коли останній знову звертається до нотаріуса, вже через півроку, виявляється, що він уже пропустив строк для прийняття спадщини.

У чому ж криється причина такої проблеми?

Загалом, спадкоємець сприймає фактичне проживання разом зі спадкодавцем, але згідно документів реєстрація місця проживання в них різна, і саме інформація, наявна в документах, буде визначальною для нотаріуса.

Так, згідно з Цивільним кодексом України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Слід брати до уваги, що суд може визначити додатковий строк для прийняття спадщини лише за наявності поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Також, слід пам’ятати, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно – за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення – власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації зі Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням.

Отже, необхідно бути пильним щодо строків не просто звернення до нотаріуса за консультацією, а саме написання заяви про прийняття спадщини.

Адже, на підставі цієї заяви нотаріус заводить спадкову справу. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз’яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Тож, будьте пильними, та вчасно звертайтеся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини – не після спливу шести місяців, а на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

---