Які вигоди обіцяє ця культура українським агровиробникам
Шановний читачу, моє знайомство з сорго почалося зі знайомства з Бардіним Ярославом Богдановичем – Президентом Української асоціації виробників і переробників сорго. Його віра в перспективу сорго для України передалася мені. Згодом Ярослав Богданович привіз на наш завод зразок сорго для його очищення. Засміченість сорго була звичайна, з-під комбайна. І з його очищенням ми впоралися легко. Зверніть увагу на схему очищення сорго і фото, що ілюструють різні його етапи (мал. 1).
Результат очистки настільки сподобався Ярославу Богдановичу, що він також повірив у перспективу щадної пофракційної технології виробництва сильного насіння, як я повірив в перспективу сорго для України.
Сорго, як і будь-яка культура, починає зацвітати і формувати сім´янки з вершини волоті. Саме ці насіння найсильніші, їх відмітна ознака – підвищена щільність. Але строго розділити насіння за цією ознакою на пневмовібростолі можна тільки в разі попереднього калібрування за розміром. Саме так ми готували насіння будь-яких с/г культур, і сорго не виняток.
На цій загальній хвилі симпатії до сорго Ярослав Богданович включив мене, як учасника, в команду, яка виростила рекордний урожай сорго – 14,43 т/га! (рекорд зафіксований в с. Макіївка, Рокитнянського району, Київської області.
Для вирощування такого врожаю була застосована «технологія Бардіна-Чикалюка вирощування сорго»). Який можна зробити висновок: сорго для України – це найвигідніша культура. Таким чином, я долучився до історії сорго в Україні і підтверджую це відповідним дипломом (мал. 2). Колись буде написана «історія сорго в Україні». Упевнений, що в цій історії гідне місце буде відведено Бардіну Ярославу Богдановичу.
Сорго – рід однорічних і багаторічних рослин, які ростуть в Азії, Африці, Південній і Північній Америці, Австралії. А сама батьківщина сорго – Північно-Східна Африка, зокрема Ефіопія і Судан (ось звідки посухостійкість цієї культури). Культивувати сорго в Африці почали приблизно 2500-3000 років до н. е. В Індії сорго вирощували з III тис. до н. е., а в Китаї та Єгипті з II тис. до н. е. У XV столітті сорго завезли в Європу, а в XVII ст. – в Америку.
У сорго добре розвинена коренева система, її глибина може досягати 2-2,5 м. За формою зерно овальне або яйцевидне, може бути плівчастим або голим. Колір білий, рожевий, червоний або жовтий. Маса зернятка 5-32 мг.
Соргові культури добре відростають при скошуванні, що дозволяє, при деяких умовах, мати три скоси за сезон, а при зрошенні і чотири.
Сорго можна вирощувати на 80% сільгоспугідь в усьому світі, від помірного клімату до тропіків. Ще раз підкреслю, що, при всій широкій географії обробітку, сорго – одна з найбільш жаростійких і сухостійних культур в світі. Це не дивно, оскільки протягом тисячоліть рослина пристосовувалася до умов напівпустельного клімату.
Сьогодні систематизація сорго налічує 50-60 видів, приблизно половина з яких відносяться до оброблюваних, а половина – до диких споріднених підвидів. За принципом господарського використання сорго підрозділяється на чотири групи (зернове, цукрове, трав’янисте і віничне (технічне).
Кормовий напрямок включає в себе фураж, комбікорм для тварин, риб, птахів (зерно містить більше ніж 14% білка), силос, гранулят, карнаж.
Харчовий напрямок. З сорго роблять борошно і хліб (не викликає алергії через відсутність клейковини), сироп і патоку (варення, цукерки, молочні продукти, пиво та ін.), спирт (найкращі віскі, горілка та ін.).
Технічний напрям. Сорго – затребувана культура для альтернативної біоенергетики (пелети, біогаз, етанол і ін.), виробництва фарб, паперу, тканин, будматеріалу.
Найбільшими споживачами сорго є країни Азії та Європи. Ще Микола Вавилов вказував, що в Індії сорго є одним з найважливіших хлібних злаків. У Європі виробництво сорго теж зростає. Так, за останні п’ять років площі під ним збільшилися з 90000 до більше ніж 180000 га. Але в Україні ця культура залишається ще недостатньо затребуваною. Хоча вона має ряд очевидних переваг.
Так, сорго зменшує засоленість полів (особливо це стосується поливних угідь), культура здатна винести з ґрунту від 30 до 70 т/га солей. Сорго можна успішно вирощувати в монокультурі 2-3 роки. Воно також добре себе почуває на цілинних полях.
Ще одна «благородна» властивість сорго – видалення з ґрунту важких металів і солей. Сорго може «лікувати» ґрунт, очищаючи його від забруднення, викликаного близькістю промислових підприємств, тим самим сприяючи відновленню родючості ґрунту. На відновлення родючості ґрунту також впливає використання сорго як сидерата (покривної культури). По-перше, це не менше 3-5 т/га «зеленого добрива» і та ще якого! По-друге, наявність цукру в зеленій масі сприяє активному розвитку ґрунтової біоти, що в свою чергу, прискорює мінералізацію пожнивних залишків.
Коренева система сорго «витягує» важкорозчинний фосфор з нижніх горизонтів у верхні шари ґрунту.
Однією з переваг вже безпосередньо для споживачів є те, що продукти з сорго не містять глютену – а це важливо для 1,5 мільйона людей в країні, які страждають від целіакії.
І лавина інтересу до сорго вже рушила. Шановний читачу, ми рідко піднімаємось над поточними подіями
і більше вирішуємо тактичні завдання. А мудрість полягає як раз в тому, щоб по малим ознаками розглянути неминучий прихід змін. Однією з таких змін в агробізнесі України є майбутнє заміщення виробництва кукурудзи виробництвом сорго – в певних межах, зрозуміло. Воно вже фактично почалося. Наприклад, за словами Анатолія Іщенко, генерального директора компанії «Агроцентр-Україна», в агрофірмі в 2012 році висівали сорго всього лише на 240 га, а в 2017 році під сорго відвели 7500 га. Тобто, близько 30% кукурудзи на силос замінили на сорго.
Мені незрозуміло, коли вкладаються сотні мільйонів доларів на установку насіннєвого заводу з виробництва насіння однієї культури – кукурудзи. Насіння інших культур на такому заводі виробляти без заміни обладнання неможливо.
Причому, така перевагу одним культурам натомість інших не воля виробника – це неминучий процес, обумовлений багатьма об’єктивними обставинами. Серед них глобальне погіршення кліматичних умов для виробництва, припустимо, кукурудзи – і ці ж зміни, навпаки, сприятливі для сорго.
З повагою, к.т.н., доцент Фадєєв Л.В.
