Соняшник – сучасна практика вирощування

Сучасне ефективне сільськогосподарське виробництво неможливо без розробки і впровадження ресурсозберігаючих технологій, що забезпечують високі економічні результати. Загальновідомо, що технічні культури є джерелом одержання цінних олій продовольчого та технічного призначення, а також рослинного білка, що використовують для годівлі худоби, виготовлення продуктів харчування. У зв’язку з чим на світовому ринку продовольства збільшився попит саме на жири рослинного походження.

В Україні з історичної точки зору та внаслідок специфічних регіональних особливостей, зокрема, сприятливих ґрунтово-кліматичних умов саме для агротехніки вирощування, основною олійною культурою був і є соняшник. Значення цієї культури в продовольчому забезпеченні держави, як і важливого експортного компонента важко переоцінити.

Вирощування соняшнику дозволяє отримати два найважливіших продукти, які мають виняткову значимість для розвитку продовольчої бази України – це, по-перше, цінна рослинна олія, що за своєю поживністю не поступається тваринним жирам, та, по-друге, макуха (шрот) – найцінніший компонент для збалансування кормів за протеїном і амінокислотами, який масштабно використовується в тваринництві, птахівництві, рибництві тощо.

Таблиця 1. Тривалість міжфазних періодів гібридів соняшнику, діб

За вирощування соняшнику потрібно враховувати ґрунтово-кліматичні особливості регіону культивування культури. Південна степова зона України – територія ризикованого землеробства, де через недостатню кількість вологи товаровиробники мають ризик втратити весь врожай. Сільгоспвиробникам цієї зони можуть загрожувати несприятливі погодні умови: пилові бурі, посуха та зливи. Тож потрібно бути дуже досвідченим фахівцем, щоби в даних умовах працювати та отримувати сталі прибутки.

Важливу роль у підвищенні врожайності та поліпшенні якості насіння соняшнику відіграє правильний добір гібридів для вирощування. Відповідно до висновків вітчизняних науковців, протягом найближчих років весь світовий приріст виробництва продукції рослинництва буде досягнуто за рахунок селекції, тобто нових сортів та гібридів, їх корисних властивостей та якісних показників. На сьогодні вітчизняними науковцями створено низку нових сортів та гібридів культури. Вони різняться між собою морфологічними ознаками, біологічними властивостями, ступенем інтенсивності, якісними показниками, мають різний адаптивний рівень стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища тощо. Тож, потрібно диференційовано ставитися до добору гібрида.

Однією з найважливіших проблем агровиробництва є підвищення ефективності застосовуваних добрив при вирощуванні соняшнику.

Удобрення є ефективним засобом підвищення врожайності насіннєвої продуктивності культури та належить до факторів прямої дії на рослини. Тому однією з основних стратегій розвитку сільськогосподарського виробництва України залишається науково-обґрунтована, раціональна система застосування мінеральних і органічних добрив. За даними численних досліджень проблема подальшого стабільного збільшення виробництва с.-г. продукції за рахунок впровадження науково-обґрунтованих систем землеробства, в тому числі застосування добрив, залишається назрілою на сьогодні. Соняшник, як і інші с.-г. культури, протягом вегетаційного періоду активно споживає поживні речовини – їх дефіцит негативно впливає на ріст та розвиток рослин, знижує врожайність і якісні характеристики насіння. Недостатній вміст елементів живлення в ґрунті заповнюють внесенням добрив, ефективність яких залежить від умов вегетації культури. В даний час дані щодо впливу різних видів і доз мінеральних добрив на продуктивність соняшнику та накопичення ним елементів живлення недостатні і суперечливі, що визначає значимість і актуальність проведених досліджень.

У зв’язку з цим метою роботи було визначити вплив добрив на рівень врожайності різних гібридів соняшнику в умовах південної степової зони України.

Ефективність внесення добрив при вирощуванні різних сортів соняшнику вивчали протягом 2018-2020 рр. в польовому досліді відділу первинного та елітного насінництва Інституту зрошуваного землеробства НААН. Планування та проведення досліджень, відбір ґрунтових і рослинних зразків, підготовку їх до аналізу проводили згідно загальновизнаних методик проведення польового досліду, методичних рекомендацій та посібників. Ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий, середньосуглинковий.

Оцінка істотності часткових відмінностей         А = 0,27;    В = 0,18.
Оцінка істотності середніх (головних) ефектів     А = 0,11;    В = 0,09.
Таблиця 2. Урожайність гібридів соняшнику залежно від удобрення, т/га

При висиханні ґрунт відзначається високою щільністю та низькою водопроникністю. Найменша вологоємність 0,7 м шару ґрунту становить – 21,7%, вологість в’янення – 9,5% від маси сухого ґрунту, щільність складання – 1,34 г/см3. Кліматичні умови під час проведення досліджень у цілому були сприятливими для росту та розвитку більшості сільськогосподарських культур, у тому числі й соняшнику.

Агротехніка в досліді була загальноприйнятою, окрім факторів, що вивчали. Висівали гібриди соняшнику ранньостиглої групи з періодом вегетації 103-108 діб. Добрива вносили під основний обробіток ґрунту восени.

Дослідження з вивчення елементів технології вирощування гібридів соняшнику проводили за наступною схемою:

Фактор А (гібрид): Златсон, Форвард, Погляд.
Фактор В (удобрення): контроль (без добрив), N40P40, N40P60, N40P80.

Внаслідок особливостей погодних умов у різні роки досліджень відмічено різницю у настанні та тривалості фенологічних фаз розвитку гібридів соняшнику з їх подовженням за сприятливих погодних умов (опади, помірна температура повітря 2019 р.) та скороченням (посуха, дефіцит опадів, підвищений температурний режим 2020 р.). У рослин соняшнику найбільший за тривалістю міжфазний період від сходів до утворення кошику відмічено у 2019 році (табл. 1).

У середньому за роки проведення досліджень тривалість вегетаційного періоду у досліджуваних гібридів, враховуючи однакову групу стиглості, була майже на одному рівні. Дещо більшою тривалість періоду сівба-дозрівання насіння була у гібрида Погляд в 2018 та 2019 роках. Таким чином встановлено, що на тривалість міжфазних періодів гібридів соняшнику найбільший вплив мали погодні умови в роки досліджень.

Застосування в дослідженнях добрив вплинуло на врожайність соняшнику, яка, у середньому, за три роки проведення досліджень, коливалася від 2,12 до 2,50 т/га (табл. 2).

Встановлено, що середня врожайність досліджуваних гібридів соняшнику не мала суттєвих відмінностей, що визначається їх генетичними особливостями. Найвищу насіннєву продуктивність (фактор А), в середньому, за період проведення досліджень сформував гібрид Златсон – 2,34 т/га, в той час як гібриди Форвард та Погляд – 2,30 та 2,26 т/га.

Застосування в дослідженнях добрив (фактор В) загалом сприяло підвищенню врожайності насіння соняшнику, відносно варіантів контролю, на 5,19-16,04%. Найбільшу середню врожайність насіння вивчаємих гібридів культури отримали за варіанту внесення добрив дозою N40P80 – 2,46 т/га.

На основі проведених досліджень ми дійшли висновку, що максимальну врожайність насіння соняшнику – в межах 2,50 т/га – можна отримати за сівби ранньостиглого гібриду Златсон та застосування добрив дозою N40P80. Слід відзначити, що саме даний варіант удобрення в проведених нами дослідженнях забезпечив максимальні показники врожайності у всіх вивчаємих гібридів: 2,48 та 2,42 т/га у гібридів Форвард та Погляд відповідно. На контрольних варіантах (без застосування добрив) максимальну продуктивність показав гібрид Златсон – 2,15 т/га, інші досліджувані мали дещо нижчі показники – 2,12 та 2,10 т/га.

Для отримання стабільних та високих врожаїв соняшнику в умовах південної степової України рекомендуємо висівати гібрид соняшнику Златсон. Для підвищення врожайності насіння застосовувати варіант внесення добрив дозою N40P80.