За останні 5-7 років в практиці с. ‒г. виробництва широке розповсюдження отримали зернобобові культури: зимуючий горох, нут, сочевиця, що є цінним показником в плані удосконалення структури посівних площ, сівозміни, покращення родючості ґрунтів, вирішення проблеми продовольчої безпеки.
Провідне місце серед групи зернобобових культур займає сочевиця звичайна (Lens esculenta) або сочевиця культурна (Lens culinaris), крім того в природі нараховується ще чотири види дикорослої лінзоподібної сочевиці. По вмісту білку сочевиця є другою культурою після сої випереджаючи горох, нут, квасолю.
Характерною особливістю білку сочевиці є його харчова цінність, вміст незамінних амінокислот та вітамінів В1 і В2. Оптимальне співвідношення амінокислот в структурі білку лізину, гістідіну, тріптофану і метіоніну сприяють кращому перетравленню та усвояємості організмом людини та худоби. Побічні відходи від збору урожаю сочевиці ‒ солома, полова можуть служити цінною сировиною для виготовлення гранул кормових добавок. Також зелена маса сочевиці може успішно використовуватися для заготівлі високоякісного сіна.
Суттєві зміни клімату, постійне підвищення температурного режиму призводить до негативних наслідків, спричиняють ґрунтову та повітряну посухи, що відповідно негативно впливає на вирощування традиційних сільськогосподарських культур. B ринковий умовах ведення агробізнесу в пошуках оптимальних рішень сiльгосптоваровиробники звертають увагу на зернобобові культури: горох, нут сочевицю.
Введення їх в сівозміну сприяють удосконаленню структури посівних площ с. –г. культур, здатність їх фіксувати атмосферний азот із повітря за рахунок бульбочкових бактерій в ґрунті може накопичуватися до 100-120 кг/га діючої речовини азоту, що дуже актуально сьогодні в зв’язку з різким підвищенням цін на мінеральні добрива. Сочевиця є одним із найкращих попередників під основну зернову культуру озиму пшеницю, в цьому мають тверде переконання сільгосптоваровиробники ТОВ «Агросвіт Л.Т.Д.» Білгород-Дністровського р-ну с. Петропавлівка, керівник Нежур Ігор, де сочевицю вирощували на площі 110 га в 2021 році, урожай склав 22.3 ц/г, в поточному, засушливому на площі 90 га ‒ 13,4 ц/га.
На протязі 4-х років стабільно на площі більш 100 га добрі врожаї на рівні 20 ц/га отримують в ТОВ «Острівське» Роздільнянського району агроном Бурлаков Віктор.
В ТОВ ім. Шевченко Березівського району, керівник Житник Володимир Володимирович вирощував сочевицю канадської селекції сорт «Максім» – щорічно займаються на площі 50-60 га і отримують по 1,5 – 2 тони насіння з гектара. Загальна площа вирощування сочевиці в Одеській області збільшилась з 1,5 до 3 тис. гектарів що є позитивною динамікою подальшого росту. Позитивним фактором, що впливає на розширення площ вирощування сочевиці крім агрономічних: удосконалення структури посівних площ, підвищення родючості ґрунтів як відмічали вище, є також поява сортів з підвищеною стійкістю до імідазолінонованої групи гербіцидів канадський сорт червоної сочевиці «Максім» є ринковий попит на сочевицю та цінова політика, зацікавленість в даній продукції країн Ближнього Сходу Індії, Пакистану та споживання на внутрішньому ринку.
Результати роботи з питань селекції, насінництва сочевиці та елементів технології вирощування проведені на базі Одеської державної дослідної станції на протязі 2019-2022 років свідчать про деякі досягнення в селекції, так колекція сортозразків збільшилась із 100 до 1000, паралельно на фоні селекційної роботи, проведені відпрацювання щодо елементів технології вирощування даної культури строки сівби, норми висіву, агротехнічні та хімічні засоби боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами. Наші дослідження показали кращі строки сівби це період сівби ранніх зернових третя декада березня за оптимальної норми висіву сочевиці зеленої великої 2 млн. схожих насінин на гектар, або 120 кг на гектар при масі 1000 насінин 60 г, і норма висіву середніх сортозразків 70-80 кг при масі 40 г 1000 шт, що відповідає 2 млн. схожих насінин на гектар.
Одним із головних чинників сочевиці, як і всі бобові вона потребує чистих вирівняних полів, тому одним із кращих попередників для сочевиці є озимі зернові культури, поля після яких відносно чисте від бур’янів.
Підготовка ґрунту класична, може бути ноутіл, стріптіл. Поле під сочевицю повинно бути добре вирівняним, так як культура являється відносно низькорослою, рослини заввишки 27-32 см.
Для чистоти посівів краще використовувати механічні засоби боротьби із бур’янами шляхом боронування пружинними та ротаційними боронами, До сходове боронування проводять коли однорічні бур’яни перебувають у фазі білих ниток, а насіння сочевиці у фазі початку проростання, не більше 0,5-0,7 см. Допускається боронування по сходам у фазі, коли рослини сягали 6-7 см висоти при швидкості руху агрегату 5-6 км на годину в сонячний день.
Але більшість господарників використовують хімічні засоби боротьби з бур’янами, це можуть бути ґрунтові гербіциди: Прометрин, Зенкор, Дуал голд і страхові: Видблок, Гермес, Пульсар та інші. Також можливий гліфосатний обробіток ґрунту перед посівом.
За роки випробування спостерігали ураження сочевиці шкідниками та хворобами, найбільш поширені це зернова міль і борошниста роса. Методи боротьби загальновідомі та доступні. Найбільш ефективний спосіб боротьби це суміш інсектицидів із фунгіцидами. Боротьба зі шкідниками по факту, а хвороби превентивно.
Відповідальним періодом при вирощувані сочевиці є збирання урожаю. В селекційних і насіннєвих ділянках ця робота проводиться вручну і механізовано. До збирання урожаю сочевиці приступають при побурінні 70 % нижніх бобів, це може бути друга або третя декада липня в залежності від погодних умов року. При підготовці до збирання як правило проводять десикацію сочевиці дикватом в дозі 5 л/га. В наших дослідженнях цей агроприйом був обов’язковим так як з’являлась 2-3 хвилі амброзії полинолистної.
Для запобігання втрат урожаю збирання сочевиці проводять прямим комбайнуванням широкозахватними зернозбиральними жатками «Флексі», зі швидкістю не більше 6 км/год. при обертах молотильного барабану 350-400 об/хв. Такі умови до роботи комбайну є обов’язковими, вони сприяють зменшенню втрат і травмування насіння. Після обмолоту насіння очищають від бур’янів та інших домішок на ворохоочисних машинах.
Підводячи підсумки вище наведеному, вважаємо за необхідне продовжити роботи з селекції, насінництва, удосконалення технології вирощування сочевиці та інших бобових культур. Впровадження в практику с. –г. виробництва з метою збільшення цінних високобілкових продуктів харчування для населення, вирішення продовольчої безпеки країни.
Микола Жук, старший науковий співробітник Одеської ДСДС ІКОСГ НААН
тел.: +38 067 375 47 05