Чи може технологія Strip-Till стати адекватною відповіддю на погіршення кліматичних умов і подорожчання ресурсів виробництва
Технологію смугової обробки ґрунту складно назвати широко поширеною в Україні. Практикуються набагато більш звичні відвальна оранка і мінімальний обробіток ґрунту. Навіть No-Till – і той набагато популярніший, особливо там, де доводиться економити кожен літр палива і грам вологи.
Проте дедалі більше фермерів переходять на Strip-Till або ж використовують окремі елементи цієї технології. Під цю справу формується серйозна наукова база, яка удосконалюється в міру накопичення досвіду. І головне – наявний очевидний економічний результат. У причинах цієї популярності ми і спробуємо розібратися, виходячи з реального досвіду українських господарств впродовж останніх років.
Отже, почнемо з того, що таке Strip-Till? Адже смуговий обробіток ґрунту – поняття досить широке. Сформулюємо його таким чином – ця технологія передбачає обробіток, внесення добрив і висів насіння в обмежену вузьку смугу землі з необроблюваними міжряддями, в яких, зазвичай, лежать пожнивні залишки культури-попередника. Поряд з тим існує маса варіацій Strip-Till, починаючи від попереднього обробітку смуг з осені і весняного висіву і закінчуючи виконанням всіх операцій в один прохід. Практикується також здвоєний висів в смугу, обробіток смуг за допомогою глибокорозпушувача з різнорівневим внесенням гранульованих мінеральних добрив і т.д.
Як не складно зрозуміти, технологія Strip-Till є доволі специфічною і, як мінімум, вимагає використання відповідної спеціалізованої техніки.
Це ґрунтообробні агрегати з різними ємностями для внесення добрив, спеціальні або адаптовані сівалки, а також універсальні агрегати для роботи в один прохід – по стерні. Виходячи з цього, відразу назвемо головну перешкоду для широкого поширення Strip-Till – необхідність придбання спеціальної техніки, яка коштує недешево.
Фактично для того, щоб забезпечити своєчасний обробіток принаймні двох-трьох тисяч гектар, потрібно вкласти кілька сотень тисяч доларів. Звісно, що не кожен фермер може дозволити собі викласти такі гроші просто для того, аби проекспериментувати.
Ще один очевидний недолік Strip-Till – відносно низька продуктивність роботи.
До того ж, у тому разі, коли господарство переходить на нову технологію, перші роки будуть присвячені її адекватному освоєнню, що може загрожувати певному зниженню врожайності. Тому цю всю математику потрібно прораховувати заздалегідь.
Проте, в Україні таких господарств, які впроваджують технології смугового обробітку ґрунту, вже досить багато, причому використовують вони техніку і технології різних виробників. Кожен подібний перехід на Strip-Till, як правило, супроводжується тривалим вивченням питання, демонстраційними посівами, придбанням необхідної техніки і ретельним консультуванням з боку виробника і дилерів. Як то кажуть, має значення кожна деталь.
Мені доводилося бути присутнім при роботі різних агрегатів, розмовляти з їх власниками, і повинен сказати, що жоден з них не пошкодував про своє рішення.
У чому суть цієї технології? По-перше, зберігається волога в ґрунті, а також створюються передумови для її активного накопичення. Солома в міжряддях перешкоджає випаровуванню вологи, а сніг, що тане, автоматично «випаровується» в розпушені смуги – до кореневої системи рослин. По-друге, точне, особливо різнорівневе розташування добрив, дає змогу рослинам в міру розвитку кореневої системи вглиб стабільно отримувати необхідне харчування. Понад те, створивши певний запас вологи в нижніх шарах ґрунту і поклавши вниз «принаду» у вигляді добрив, ми буквально провокуємо коріння розвиватися вглиб, а не в сторони. В майбутньому це дає змогу істотно підвищити посухостійкість посівів.
І, нарешті, така технологія забезпечує вельми відчутну економію палива, добрив і найдорогоціннішого ресурсу аграріїв – часу.
Будь-яка «мінімалка» з дискуванням, закриттям вологи і вирівнюванням ґрунту вимагає нерідко значно більше пального, у порівнянні зі Strip-Till.
При цьому така технологія, окрім економії ресурсів, дає змогу досягати реально більш високих результатів по врожайності. Особливо, коли йде мова про вирощування таких вимогливих до вологи культур як ріпак та соя. У всякому разі, рентабельність цієї технології виглядає набагато вищою, і, найголовніше, вона дозволяє отримати хороший результат за посушливих умов.
Чергування добре розпушених вглиб смуг з необробленими міжряддями – дотепний спосіб зловити вологу після будь-якого дощу або танення снігу. Річ у тім, що щільність цих ділянок поля різна, і волога природно «скочується» в сторони, і крізь мікротріщини у розпушеному ґрунті потрапляє в зону розташування коренів рослин.
Відзначимо ще одну важливу перевагу технології Strip-Till – можливість більш ефективно використовувати добрива на кислих ґрунтах. Як відомо, переважна частина видів традиційних мінеральних добрив майже не працюють на ґрунтах з підвищеним рівнем pH. Вирішують цю проблему різними способами, в основному намагаючись вносити розкислювачі, наприклад, вапно. Це досить витратна і не завжди ефективна процедура, тим більш, якщо в господарстві застосовується мінімальна технологія обробітку ґрунту. На відміну від цього, внесені в вузьку смужку, безпосередньо в зону розміщення коренів посівів гранули, встигають спрацювати і віддати більшу частину корисних речовин рослинам.
Втім, Strip-Till у всьому світі чітко асоціюється саме з економією ресурсів. Це економія пального і мінеральних добрив, яка не йде у жодне порівняння з традиційними розкидачами. Додамо до цього і той факт, що якщо ми не вносимо у міжряддя добрива (як у випадку з розкидачами, котрі рівномірно вкривають усю площу поля), і якщо ми прибираємо звідти надлишки вологи, які потрапляють в розпушену смугу, то і з бур’янами буде простіше. Вони отримають менше мінерального живлення та води. Це означає, що меншими будуть витрати на гербіциди, меншим буде хімічне навантаження на культурні рослини, а посіви культурних рослин отримають фору за інтенсивністю розвитку у порівнянні з бур’янами.
Підводячи підсумки, ще раз акцентуємо увагу на тому, що хоча для переходу на технологію Strip-Till необхідні досить серйозні вкладення, їх окупність можна доволі точно прорахувати. При цьому краще застосувати якраз агрегати провідних світових виробників.
Достатньо сказати, що цільове внесення мінеральних добрив у смугу дає змогу заощаджувати до 30-40% їх кількості, при цьому підвищуючи ефективність мінерального живлення рослин.
Суттєво знижуються витрати і на обробіток ґрунту та зростає продуктивність праці. Тому економічну ефективність Strip-Till прорахувати можна. Інша річ, що, як свідчить досвід багатьох господарств, перші кроки впровадження Strip-Till можуть бути не зовсім успішними. Виходячи з цього, потрібно адаптувати технологію до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, продумавши це заздалегідь.
Іван Бойко