Що потрібно врахувати для отримання гарних сходів
Поступове зростання сумарних добових температур суттєво зміщує терміни виконання польових робіт і сівба також обіцяє початися значно раніше, ніж це було протягом останніх років. Цьогорічна весна швидкими темпами рухається з одного агрокліматичного регіону України до іншого, причому запаси корисної доступної вологи у ґрунті не збільшуються. Тобто, запасів снігу не було, а дощі приносять незначну кількість вологи. Тому завдання перед аграрієм стоїть складне – швидко та якісно посіяти насіння у дуже короткі оптимальні терміни, щоб не втратити доступну вологу у ґрунті.
Кукурудза: продуктивність та вологість при збиранні
Цьогорічна посівна кампанія просапних культур обіцяє бути швидкою та інтенсивною, тому треба врахувати всі критичні фактори для отримання потрібного результату. Строки сівби кукурудзи і погодні умов у період вегетації значною мірою визначають продуктивність різних гібридів і наступну збиральну вологість зерна.
Вітчизняні агрономи і фермери вважають, що ця культура невибаглива до розміщення у сівозміні, не має специфічних вимог до попередників, не є носієм і поширювачем хвороб та шкідників для інших видів культурних рослин. Однак є і протилежні думки, наприклад, що найкращі водно-фізичні, агрохімічні, біологічні та фітосанітарні умови для цієї культури створюються після озимих зернових (пшениця, жито та ячмінь). А більш несприятливі — після просапних, зокрема при монокультурі «кукурудза по кукурудзі».
Слід врахувати, що протягом останніх сезонів поширення набувають окремі небезпечні шкідники, як, зокрема, кукурудзяний метелик і діабротика.
Потужний вплив на обмеження розмноження цих шкідників відіграє попередник. За рекомендаціями агрономів-практиків та науковців з НУБіП України, потрібно зважати на наступні фактори. Кукурудза розвиває кореневу систему, 70% якої розміщується в оброблюваному шарі (0-30 см) ґрунту. Тому культура потребує такого глибокого ґрунтового шару, який забезпечує сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин. Для визначення оптимальних строків сівби враховують вимоги кукурудзи до умов проростання та особливості агроекологічних умов поточної весни. Практично встановлено, що для проростання насіння та отримання дружних сходів потрібна сума ефективних температур, яка перевищує аналогічний показник для ранніх ярих культур.
Нині рекомендовано кращим строком сівби для кукурудзи є прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння до 10-12°С.
Проте погодні умови весняного періоду останніми роками свідчать, що клімат все більше стає теплим. Відповідно, тривалість весняного періоду становить лише 10-12 днів з середньодобовою температурою у межах 8-15°С, а далі температурний режим може зростати – і досягти 25°С та вище. Якщо погодні умови розвиваються таким чином, то сформуються сприятливі теплові умови для росту насіння кукурудзи і появи сходів на сьомий-восьмий день після сівби. Досвід вирощування культури свідчить, що при 10-12°С час появи сходів від сівби складає 18-20 днів, при 15-16°С – близько 10 днів, а при 20-21°С – вони з’являються через 5-6 днів. Однак різкий перехід від весни до літа призведе до активної втрати доступної вологи у ґрунті. Практично доведено, що на Поліссі втрачається приблизно 20-30, у Лісостепу — 40-50 і в Степу — до 60% запасів вологи, які існували на час сівби. Ще раз варто наголосити, що від термінів сівби кукурудзи та погодних умов у період вегетації значною мірою залежить продуктивність різних за скоростиглістю гібридів і збиральна вологість зерна. Так, більш пізні строки сівби вплинуть на тривалість періоду дозрівання культури та її збирання (аж до 20 днів!), коли вологість зерна сягає до 30%. А ранні строки сівби обумовлюють подовжений період проростання – і сходи кукурудзи будуть на 14-16-й день.
Сівба кукурудзи за високої вологості ґрунту і низької температури призводить до суттєвого зниження польової схожості насіння (до 38%), що зумовлено розвитком грибних хвороб, погіршенням аерації тощо. Як відзначив відомий експерт, доцент кафедри землеробства і гербології НУБіП Микола Косолап, за вологого ґрунту краще сіяти насіння на глибину 4 сантиметри, отримавши максимально швидко одночасні сходи, що є найбільш ефективним у такій ситуації.
Соняшник: ширина має значення
Коли вести мову про цю олійну культуру, то сприятливі для проростання насіння умови складаються за достатньої кількості ґрунтової вологи і прогріванні шару ґрунту у межах 0-10 см до температури не менше +8-10˚С. Якщо пробувати ще ранній посів, то це може призвести до погіршення схожості і навіть випрівання насіння. Інша проблема – сівба з запізненням, що загрожує пізніми сходами через недостатню кількість вологи, затягуванням періоду вегетації, зниженням врожайності та пізніми термінами збирання. На практиці оптимальна сівба соняшнику відбувається, коли насіння кладеться у ґрунт не пізніше ніж через 4 години після культивації ґрунту.
На Півдні України вчасна сівба соняшнику стала просто жорсткою вимогою для отримання прибутку.
Як розповідає головний агроном одного з господарств (Донецька область) Олег Данилов, раніше вважалося, що центральна і східна частини України мали у своєму розпорядженні 420-470 мм опадів на рік. Однак, за 2018 рік загалом випало опадів лише 210 мм, а за вегетаційний період – 84,5 мм, за 2019 – відповідно 320 і 235 мм.
Сьогодні поняття оптимальних запасів ґрунтової вологи на момент сівби насіння вже нівельовано. Аграрії починають сівбу соняшнику як тільки буде хоча б мінімальна кількість вологи у верхньому шарі ґрунту 0-10 см, щоб швидко отримати сходи. Більш лімітуючим фактором для них стала спека з температурою понад 35°С та сильними поривами вітру, що можуть разом просто знищити сходи культури.
Щодо внесення добрив водночас з сівбою, то знову волога є лімітуючим фактором.
Агроном Олег Данилов вважає, що з класичних видів гранульованих міндобрив оптимальним є амофос. Його краще застосовувати восени, бо його гранули мають полежати у ґрунті, розчинитися, щоб на весну культурні рослини могли дістати повноцінне живлення. Якщо внести амофос навесні, то досвід свідчить, що це означає змарнувати кошти. Подібне можна сказати і про класичну нітроамофоску. Від неї агроном пропонує відмовитися там, де відсутня волога у ґрунті. Так, для сівби краще використовувати комплексні стартові мікрогранульовані, або навіть краще, рідкі добрива з внесенням у посівний ряд. Крім NPK, до їхнього складу входять магній, сірка та мікроелементи.
Інший експерт – кандидат сільськогосподарських наук Едуард Горбатюк – провів у польових умовах різні досліди щодо сівби соняшнику. Зокрема, вивчив фактор ширини міжряддя під час сівби: 35, 45 та 70 см, строків сівби – ранній – за досягнення температури ґрунту на глибині 8 см 6-8°С, рекомендований – за 10-12°С та пізній – за 14-16°С.
За результатами досліджень, проведених упродовж 2014-2016 років у зоні Степу на типових малогумусних чорноземах, у середньому найвищі показники врожайності отримали, коли висівали гібриди соняшнику у рекомендовані строки (за прогрівання ґрунту на глибині 8 см на 10-12ºС) і з шириною міжряддя 35 см.
Урожайність коливалася у межах 2,38-2,58 т/га. Науковець зазначив, що у міру збільшення ширини міжряддя у цих гібридів спостерігалася чітка тенденція до зниження урожайності.
Результати свідчать про те, що врожайність досліджуваних гібридів соняшнику найбільше визначає ширина міжряддя – 31%. Вона відіграє важливу роль у біологічній можливості соняшника пригнічувати розвиток бур’янів. Слід зазначити, що перехід на звужені міжряддя 15-35 см виключає міжрядні обробітки, за допомогою яких можна за необхідності суттєво знизити забур’яненість широкорядних (45-70 см) посівів.
За відсутності страхових гербіцидів на забур’янених, особливо багаторічними бур’янами, полях соняшник слід сіяти широкорядним способом з подальшим застосуванням міжрядних обробітків. Позитивні результати можна досягти також завдяки допосівній обробці сходів бур’янів гербіцидом суцільної дії, що зменшить або зовсім виключить необхідність проведення механічних прийомів догляду за соняшником. За сівби з міжряддями 15 та 35 см основними прийомами знищення бур’янів, без сумніву, є біологічні можливості культури по пригніченню конкурентів, з подальшим застосуванням боронувань і гербіцидів.
Експерт радить, що при виборі строків сівби необхідно брати до уваги як агротехніку господарства, так і засміченість полів. Визначаючи строки сівби залежно від агрокліматичної зони, не забувайте про специфіку кожного гібрида. Коли весна пізня, соняшник сіють на глибину 8 см за прогрівання ґрунту до 6-8ºС. Слід також врахувати, що за пізнього строку сівби і недостатньої кількості вологи ослаблюється розвиток вегетативної маси, а це шкодить генеративним органам соняшника.
Іларіон Радченко
