Сіємо кукурудзу

2 Квітня 2020 г. опубликовано в журнале: AgroONE №53

Статьи Агротехнологии Сіємо кукурудзу
кукурудзи

На що звернути увагу при виборі та експлуатації агрегатів для сівби кукурудзи


Хоча лютий місяць натякав, що кукурудзу можна буде сіяти ледь не в березні, реальність однак виявилася іншою. Трохи пішли дощі і навіть з мокрим снігом, і Україну періодично накриває відчутне похолодання. Поспішати з посівною кампанією поки що нікуди, тому є час подумати над тим, якою техніку і як саме краще сіяти «королеву полів».

Вже традиційно ми використовуємо для сівби кукурудзи універсальні просапні сівалки. Ці агрегати призначені для роботи з широким спектром культур. Окрім кукурудзи це, як мінімум, соя та соняшник. Втім, на ринку можна знайти і спеціалізовані кукурудзяні сівалки. В принципі ця різниця не є критичною – головне, щоб сам агрегат був якісним.

Так вже складається, що для нормальної сівби кукурудзи у агровиробника зазвичай є всього лише 7-10 днів. За спостереженнями багатьох агрономів, і це очевидно, врожайність цієї культури знижується на тих полях, де вона була посіяна пізніше. Звідси виводимо перший важливий фактор вибору сівалки: вона повинна забезпечувати максимально можливу з технічної та технологічної точки зору продуктивність роботи. В ідеалі – працювати 24 години на добу з використанням точних рішень.

Що при цьому потрібно враховувати?

  1. Потужність наявних в господарстві тракторів.

Якщо ми використовуємо МТЗ-80, то вочевидь, повинні спершу розібратися, чи зможе він працювати з сучасною важкою 8-рядною сівалкою, хоча і дуже хочеться. Якщо у нас в господарстві є більш потужні трактори, то переконатися у тому, що вони нормально потягнуть широкозахватну сівалку з бункерами, заповненими насінням і добривами, краще безпосередньо в полі. Трапляється, що нова сівалка може нормально виконувати свою роботу лише в ідеальних умовах на рівній поверхні, а от якщо щось не так з ґрунтом чи рельєфом, то…

  1. Швидкість – це ще не все

7-8 км/год при сівбі кукурудзи на сьогоднішній день – це мінімальна швидкість. Багато хто сіє на швидкості 10-12 км/год, а дехто замахується на показники 14-15 км/год і навіть більше. Логіка тут зрозуміла: чим жвавіше рухатиметься агрегат, тим більшу площу він встигне засіяти у розрахунку на годину часу. Поряд з цим очевидним є те, що на високій швидкості набагато складніше забезпечити належну якість сівби.

Звісно, що якщо ви маєте у господарстві сівалку, яка розрахована на швидкісний висів, то цю перевагу слід використовувати. Однак це не означає, що агрегат потрібно гнати полем на шкоду якості висіву. Нічого хорошого з цього не вийде. 8-9 км/год – це нормальна швидкість для сівби кукурудзи. Якщо пробуємо сіяти швидше і це шкодить розкладці насіння, краще підвищувати продуктивність іншими способами.

кукурудзи

  1. Способи підвищення продуктивності

Які це способи? Найпростіший серед них – придбати сівалку з якомога більш місткими бункерами для насіння та припосівних добрив, аби мінімізувати час простоїв в роботі. При цьому форма бункера повинна забезпечувати майже 100-відсоткове спустошення бункерів. До цього всього слід налагодити безперебійний підвіз та засипання насіння і добрив у полі.

Вища якість сівби завжди буде у тому господарстві, у якому сівалку і трактор регулярно оглядає сервісний інженер і в якому працюють кваліфіковані інженери та механізатори.

Справна, правильно налаштована сівалка, тямковитий механізатор у кабіні трактора, знаючий агроном – це запорука того, що насіння буде покладене на потрібну глибину, не буде просівів та інших проблем. В результаті є усі підстави сподіватися на своєчасні дружні сходи рослин.

Якщо фінансові можливості господарства нам дозволять, то оптимальним варіантом одночасного забезпечення якості і продуктивності сівби кукурудзи буде використання більшої кількості сівалок, які працюватимуть на швидкості не 12-13 км/год, а 8-9 км/год. Для цього потрібно мати відповідну кількість сівалок і тракторів, а також кваліфікованих трактористів. Такий варіант не підходить для невеликих господарств, однак є нагально рекомендованим для середніх компаній. При цьому мінімізуються ризики простою внаслідок виходу з ладу одного з агрегатів.

Істотно вплинути на продуктивність і якість сівби дають змогу електронні рішення.

По-перше, це різноманітні системи контролю висіву, які забезпечують контроль просівів та дотримання норми висіву. Це дуже важливо, оскільки є можливість відслідковувати в автоматичному режимі помилки під час роботи і миттєво їх усувати. В Україні працює багато спеціалізованих компаній, які займаються інтеграцією систем контролю висіву в посівні агрегати, у тому числі і в сівалки застарілої конструкції. Вартість такого дооснащення найчастіше перебуває в діапазоні від 1 до 3 тисяч доларів, яку можна окупити буквально впродовж однієї посівної кампанії.

По-друге, бажано звернути увагу і на системи автоматичного водіння, які дозволяють сіяти не на око, використовуючи маркери, а за чітко заданими координатами. Завдяки цьому провадити висів можна практично цілодобово, що удвічі підвищує продуктивність роботи.

Справна, правильно налаштована сівалка, тямковитий механізатор у кабіні трактора, знаючий агроном – це запорука того, що насіння буде покладене на потрібну глибину, не буде просівів та інших проблем. В результаті є усі підстави сподіватися на своєчасні дружні сходи рослин.

кукурудзиПаралельне водіння належить до найпростіших і найдешевших елементів точного землеробства, а тому сьогодні не існує жодних технічних чи фінансових перепон для того, щоб застосувати його при висіві кукурудзи.

Конструктивно просапні сівалки розраховані на висів насіння на полі, обробленому за традиційною чи, принаймі, мінімальною технологією. Це зрозуміло, оскільки такі культури як кукурудза та соняшник потребують якісного розпушення ґрунту для нормального розвитку кореневої системи. Однак при цьому потрібно враховувати те, що погодні умови можуть не дати можливості провести всі польові операції як слід чи змусити поспішно сіяти навесні, поки є волога.

Тому обираючи модель сівалки для кукурудзи слід орієнтуватися на реальні можливості власного господарства. Якщо у нас є потужний арсенал широкозахватних ґрунтообробних агрегатів, потужні трактори, кваліфікований персонал і ми впевнені в тому, що завжди встигнемо як слід підготувати поле, то краще обирати класичні сівалки для роботи по добре розробленому вирівняному полі. В такому разі можна й спробувати поганяти широкозахватною сівалкою на високій швидкості.

Однак якщо ми в силу тих чи інших умов можемо різко змінювати технологію роботи, то краще обрати посівний агрегат з потужним притискним зусиллям на секцію, агресивними сошниками, борінками і додатковими робочими органами для підготовки ґрунту. Це на той випадок, якщо кукурудзу доведеться сіяти по мілкому дискуванню чи взагалі просто у стерню. Втім, до останнього краще ситуацію не доводити…

Як свідчить досвід останніх років, обов’язковим елементом сучасної сівалки є можливість одночасного внесення мінеральних добрив. Такий підхід забезпечує більш раціональне використання добрив і водночас забезпечує підвищені можливості для стартового розвитку рослин.

З огляду на це ми радимо звернути увагу на особливості внесення гранул відносно до насіння під час сівби. Річ у тім, що широко застосовувана практика закладання міндобрив безпосередньо під насінину, або ж на відстані 5 см убік від неї, не завжди є доречною. Адже у першому випадку на самому старті проростання коріння рослина потребує відносно невелику кількість поживних речовин. Тому потенціал ефективності гранули, яка лежить просто під насіниною, буде використано далеко не повністю. Своєю чергою, при закладанні міндобрива збоку, майже на одному рівні з насіниною, провокується розвиток кореневої системи у верхньому шарі ґрунту. До чого це може призвести здогадатися не складно: з настанням посушливого періоду рослина відчуватиме серйозний дефіцит вологи.

кукурудзи

Тому оптимальним технічним рішенням у такому разі буде розташування гранули нижче насінини – на глибину від 6 до 10-12 см. У міру розвитку кореневої системи сходів вглиб вона отримуватиме додаткове доступне харчування у належному обсязі. З технічної точки зору досягти цього непросто, однак це завдання у більшості випадків вирішується за допомогою кваліфікованого сервісного інженера. Так само важливо мати змогу вносити мінеральні добрива при посіві у якомога більш широкому діапазоні, починаючи від 25-30 кг/га. Це стосується перш за все тих господарств, у яких використовують мікрогранули чи імпортні легкорозчинні добрива, котрі коштують дорого, однак забезпечують високу ефективність застосування.

І нарешті наголосимо на тому, що навіть найкраща сівалка не дуже добре працюватиме у тому разі, якщо ми використовуємо погано відкаліброване насіння. У такому разі ми просто викинемо гроші на вітер. Якісний посівний матеріал – запорука отримання хороших дружних сходів без двійників.

Іван Бойко


ЧИТАЙТЕ В НОМЕРЕ: