Протруєння ярих зернових

21 Грудня 2019 г. опубликовано в журнале: AgroONE №50

Статьи Агротехнологии Протруєння ярих зернових
зернових

Підготовка до весняної посівної кампанії включає низку технологічних заходів, які дозволяють закласти потужний фундамент для майбутніх врожаїв та прибутків. Одним з ключових аспектів є захист від хвороб вже на етапі підготовки посівного матеріалу.

Весняна сівба ще не скоро, але готуватися до неї треба вже зараз. Адже посівний матеріал повинен бути заздалегідь підготовлений та оброблений комплексом препаратів для захисту і стимуляції майбутнього розвитку. Розглянемо фактор захисту від хвороб, що дозволяє майбутнім ярим зерновим культурам одночасно і дружно стартувати та розвиватися. При цьому зазначимо, що саме насіння сільськогосподарських культур може бути джерелом інфекції, адже у ньому можуть знаходитися збудники хвороб різної природи (летюча сажка зернових колосових культур, спори, плодові тіла, міцелій грибів тощо). Якщо захист насіння не виконати вчасно і якісно, то це може привести до ослаблення майбутніх сходів, а пізніше – до враження посівів гельмінтоспоріозами, фузаріозами, аскохітозами тощо. Тому без протруєння не обійтися. І варто звернути увагу на ті препарати, які можуть проконтролювати як збудники хвороб всередині самого насіння, так і ті патогени, які знаходяться у ґрунті.

Вибір протруйника і технології

Нині можна виділити три типи протруйників: перший – препарати для боротьби з інфекціями, другий – для захисту від шкідників і третій – комбіновані. До складу препарату може входити від однієї до двох-трьох і навіть чотирьох діючих речовин. Аграріям варто обирати препарати в залежності від своїх потреб та конкретних патогенів, з якими вони мають справу на полях. Так, згідно з даними минулих років найпоширенішими хворобами насіння були сажкові хвороби, кореневі гнилі, снігова пліснява, тифульоз та септоріоз.

Слід врахувати, що окремі препарати при дефіциті вологи в посівному шарі ґрунту починають токсично діяти на проростки рослин, що призводить до зменшення схожості протруєного насіння та зниження врожайності.

зернових

Варто звернути увагу і на технологію протруєння. Сучасні машини для протруювання придатні для обробки великої кількості посівного матеріалу. Якщо для сухого протруювання придатні досить прості барабанні або шнекові протруювачі, то рідкі препарати вимагають використання більш досконалої техніки. Також треба провести оцінку якості обробки насіння. Якість протруювання насіннєвого матеріалу повинна бути чітко витримана – не менше 80 і не більше 120%. Адже неповне протруювання не буде забезпечувати необхідний захисний ефект, а перевищений вміст препарату на насінні призводить до негативних наслідків.

Тренди у протруєнні

Протягом останніх років серед аграріїв нашої країни користується підвищеною увагою фунгіцидно-інсектицидне протруювання посівного матеріалу. Даний підхід забезпечує подвійний захист, забезпечує контроль хвороб насіння та шкідників. Уточнимо, що при цьому протруйник мусить враховувати цілий спектр хвороб, який відповідає конкретному агроценозу.

За дослідженнями вітчизняних аналітиків, у сегменті фунгіцидного протруювання лідером стала соя. У сегменті інсектицидного протруювання лідерами є соняшник і кукурудза. А у сегменті фунгіцидно-інсектицидного протруювання перші місця посідають кукурудза та соя.

Готуємося до обробки

Виконання технології обробки насіння згідно з вимогами сучасної передпосівної обробки насіннєвого (посадкового) матеріалу є комплексними. Вони означають, що технологія більше, ніж протруєння, оскільки у перебігу цього процесу на насіннєвий (посадковий) матеріал, окрім фунгіцидних чи інсекто-фунгіцидних протруйників, наносять ще й захисно-стимулюючі матеріали, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива, окремі мікроелементи та плівкоутворювальні речовини, що забезпечує як захист, так і стимуляцію ростових процесів рослин. Захисно-стимулююча композиція містить низку компонентів різного спрямування (одну-дві д.р. інсектицидів, одну-три д.р. фунгіцидів, регулятори росту рослин, мікродобрива тощо), що потребує наукового підходу до їхнього дозування.

При цьому обов’язково враховують норму висівання насіння, фракційну масу 1000 насінин (г), яка у різних сортів та гібридів і за різних умов вирощування дуже варіює. Це важлива умова, щоб забезпечити належну якість протруювання. Оскільки у кожному конкретному господарстві (з урахуванням домінування шкідливих організмів, особливостей сорту, ґрунтово-кліматичних умов зони, термінів сівби) маса посівної одиниці буде відрізнятись, то розрахунок конкретної норми витрати препаратів на посівну одиницю здійснюють за формулою:

Нпо = Hm. П . М1000,

де Нпо — норма препарату на посівну одиницю насіння, мл, г/п.о.;

Нm — норма протруйника, л, кг/т насіння;

П — норма висівання насіння, млн шт./га;

М1000 — маса 1000 насінин, г.

До початку виконання протруювання посівний матеріал очищають і відкалібровують. Загалом, вибір тих чи інших протруйників визначає агроном господарства. При цьому фахівець має врахувати фітосанітарний стан своїх полів, біологічні особливості шкідників і патогенів, ступінь зараженості насіння збудниками хвороб, імунологічні особливості сорту, заплановану врожайність культури, технологію вирощування та призначення урожаю.

Задля підвищення якості протруювання, запобігання осипанню протруйників з насіння та поліпшення санітарно-гігієнічних умов у захисно-стимулюючих сумішах, окрім протруйників використовують плівкоутворювальні речовини: полівініловий спирт, натрієву сіль карбоксилметилцелюлози, а також рідкі добрива комплексні. За використання сучасних протруйників у рідких препаративних формах без додавання прилипачів препарати розбавляють певною кількістю води. Для протруювання насіння витрата препарату становить: для колосових культур — 8-10 л/т; гороху, сої, люпину — 8 л/т; соняшнику — 12-15 л/т; кукурудзи — 6-8 л/т; ріпаку — 10 л/т.

Обробку насіння захисно-стимулюючими речовинами виконують за допомогою універсальних протруювачів різних типів. Розрахунок потрібної кількості води і протруйників проводять з урахуванням специфіки препаратів та рекомендацій виробника. Наприклад, для протруювання 1 т насіння ярої пшениці потрібно 0,4 л Круїзер 350 FS, т.к.с., і 2 л Кінто Дуо, к.с. Цю кількість препаратів потрібно розбавити у 7,6 л води. Для заповнення резервуара протруювача треба 76 л води, 4 л Круїзер 350 FS і 20 л Кінто Дуо, к.с., що є нормою для протруєння 10 т насіння.

зернових

Вимоги до технологічного процесу

Загалом протруювання насіння потребує дотримання таких вимог:

  • вологість насіння після протруювання не повинна підвищуватись більше ніж на 1%;
  • для завчасного протруювання (інкрустації) допустимо використовувати насіння з вологістю, що на 1-3% менша від нормовано кондиційної;
  • уникати травмування насіння у процесі протруювання;
  • забезпечити повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами;
  • дотримуватися запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння (допустиме відхилення ±10%);
  • насіння вологістю понад 14% можна обробляти не раніше ніж за два-три дні до висівання.

Інновації в обробітку насіння

Нещодавно німецький Інститут органічної електроніки імені Фрауенгофера винайшов нову технологію протруєння насіння, котра працює за електростатичним принципом. Запевняється, що вона є екологічною, не утворює хімічних решток, не спричиняє жодних втрат біологічних характеристик насіння, зокрема, врожайності. Технологія базується на дезінфекційному ефекті слабозаряджених електронів, що забезпечує не просто знищення патогенів, а й захист протягом усього сезону, знищуючи такі шкідливі мікроорганізми, як бактерії та віруси.

Регулюючи інтенсивність потоку і енергію електронів, можливо забезпечити захист практично від усіх патогенів, розташованих як усередині насінини, так і на її поверхні, для широкого спектру культур. Зокрема, технологію можна використовувати на зернових, овочевих, спеціях, травах, квіткових. Технологія придатна для органічного землеробства, не передбачає використання порошків, рідин і не встановлює термінів, протягом яких насіння має бути висіяне після інокуляції.

Іларіон Радченко