Продуктивність проса залежно від елементів технології вирощування

Просо є однією з найпоширеніших круп’яних культур, що культивують в Україні. Воно цінне своїм пшоном, яке відзначається високими смаковими якостями і харчовими властивостями та займає одне з перших місць серед інших круп. Наявність значної кількості крохмалю дозволяє використовувати просо в процесі виробництва спирту, а останнім часом світові компанії з генетики рослин активно працюють над перетворенням його в енергетичну рослину.

Солома та полова культури за своїми якостями наближаються до лугового сіна – 0,41 кормових одиниць. Просяне сіно краще від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, якість зеленої маси культури значно переважає аналогічну продукцію кукурудзи та сорго. У структурі світових посівних площ просяні займають четверте місце серед основних зернових культур. Сьогодні виробництво даної культури збільшилось у багатьох країнах Америки, Європи та Азії. Невелика норма висіву, можливість сівби в більш пізні строки та скоростиглість роблять просо незамінною страховою культурою для пересівання загиблої озимини. В післяукісних та післяжнивних посівах може використовуватись як покривна культура для багаторічних трав. Також просо володіє високою посухостійкістю, що досить важливо для посушливих районів Південного Степу країни, де інші зернові внаслідок цього сильно знижують свій урожай.

При дотриманні вимог сучасних технологій вирощування культура спроможна формувати високий урожай зерна, зеленої маси, соломи та сіна.

За вирощування проса основними причинами, що перешкоджають отриманню потенційної продуктивності є несвоєчасне та недоброякісне проведення польових робіт, використання для сівби низькокондиційного насіння, розміщення на неудобрених, забур’янених площах, відсутність належного догляду за посівами і великі втрати зерна при збиранні врожаю.

Забезпеченню високих показників якості зерна і крупи та врожайності, крім застосування різних агроприйомів, сприяє підбір та використання якісного сортового складу, що дає змогу отримати до 30% приросту врожаю.

Разом з тим кількість рослин на одиниці площі є одним з ефективних діючих факторів, що регулює використання вологи, світла та інтенсивність асиміляційного процесу, формування врожаю. По-різному проявляється взаємозв’язок продуктивності і густоти стояння рослин залежно від ґрунтово-кліматичних умов, морфобіологічних особливостей сортів та агротехніки.

Тому густота стояння рослин – важливий елемент технології вирощування різних культур. При оптимальному визначенні кількості рослин на одиниці площі можна досягти максимальної урожайності зі збереженням високих якісних показників.

Вибір оптимальних строків сівби впродовж тривалого часу був і залишається, на думку багатьох дослідників, одним з основних чинників формування високоврожайних посівів проса.

За порушення оптимальних строків сівби на врожайні властивості насіння у період його формування істотно впливають метеорологічні умови. Незважаючи на значну давнину та наявність великої кількості досліджень щодо оптимізації строків сівби даної культури, єдиної думки й дотепер не встановлено. Іноді, навіть у одних і тих же вчених зустрічаються розбіжності в рекомендаціях щодо вибору строку сівби. При цьому, узагальнивши результати досліджень у науковій літературі, ми прийшли до висновку, що вивчення впливу строків сівби на посівні якості та врожайні властивості насіння проса за різних способів сівби носить схематичний і поодинокий характер.

Вирощування різних сортів проса у поєднанні з різними строками сівби та густотою стояння рослин є одними з основних факторів формування продуктивності культури і знаходяться в залежності від ґрунтових та кліматичних умов зони, агротехніки вирощування та морфолого-біологічних особливостей рослин культури. Але сучасні тенденції зміни клімату спонукають до більш детального вивчення вищевказаних питань в умовах нестійкого зволоження Південного Степу України. В цьому полягає актуальність і новизна вибраного напряму досліджень.

Дослідження були спрямовані на вивчення впливу строків сівби та густоти стояння рослин на формування врожаю сортів проса Скадо, Денвікське та Поляно. Проводили їх у польовій сівозміні відділу первинного та елітного насінництва Інституту зрошуваного землеробства НААН протягом 2017-2019 рр.

Схема досліду передбачала варіанти строків сівби – ІІІ декада квітня, І декада травня, ІІ декада травня; сорта проса – Денвікське, Скадо, Поляно; густоту стояння рослин: 4,2; 4,7; 5,2 тис. шт./га. Польовий дослід закладали, користуючись загальноприйнятими методиками.

Агрохімічна характеристика шару ґрунту (темно-каштановий середньо-суглинковий, слабкосолонцюватий): середній вміст гумусу (за Тюріним) – 2,23%, азоту лужногідролізованого (за Корнфілдом) – 17,1 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 41,9 мг/100 г ґрунту, рухомого калію (за Кірсановим) – 252,8 мг/100 г ґрунту.

Просо вирощували за технологією, рекомендованою для степової зони півдня України. Попередник – пшениця озима. Густоту посіву формували вручну, перед сівбою вносили ґрунтовий гербіцид. Площа посівної ділянки 50 м2, облікової – 25 м2 . Збирання проводили за дозрівання 70% зерна. Обліки, вимірювання, супутні спостереження виконували згідно з методикою проведення польових дослідів і методикою державного сортовипробування.

Характерною особливістю погодних умов 2017-2019 рр. були перепади температури і відносної вологості повітря та режим випадання опадів. За період вегетації культури в 2017 р. випало 93,8 мм опадів, в 2018 р. – 151,2 мм, а 2019 р. – 272,2 мм. Температурні показники за період проведення спостережень мали варіювання порівняно з середньобагаторічними даними.

Передпосівний період за роки проведення досліджень 2017-2019 рр. мав свої відмінності. В 2017 році ІІІ декада квітня характеризувалася теплою з опадами погодою. Середня температура за декаду склала 10,6°С, що на 1,3°С нижче норми. Максимальна температура підвищувалась до 25,6°С, на поверхні ґрунту – до 52,7°С. Мінімальні значення температурних показників – мінус 0,8°С спостерігали 22 квітня. За декаду випало 20,4 мм опадів, що становить 170% від норми. Протягом даного періоду були 4 дні з дощами та 6 днів з заморозками до мінус 2,4°С. В цілому погодні умови були задовільними для сівби проса в перший строк.

У І декаді травня спостерігали теплу, без суттєвих опадів (3,9 мм) погоду. Середня температура повітря за декаду склала 17,9°С, що на 3,1°С вище за норму. Внаслідок стрімкого підвищення температури повітря запаси продуктивної вологи зменшувалися на 35-45 м3 в день. ІІ декада травня була прохолодною з опадами. Максимальна температура повітря піднімалася до 24,1°С, на поверхні ґрунту – до 48,1°С. В той же час мінімальна температура знижувалась до 2,2°С. Середня за декаду температура становила 14,4°С, що на 2,2°С менше від норми. Опадів випало 21 мм за норми 14 мм. Загалом погодні умови були задовільними для сівби культури.

У 2018 році ІІІ декада квітня характеризувалася теплою без опадів погодою. Середня температура за декаду склала 16°С, що на 4,1°С вище від норми. За даний період опадів майже не спостерігали – випало лише 1,6 мм опадів. Разом з тим в березні звітного року випало більше 47 мм опадів, що дозволило провести сівбу культури при задовільних запасах вологи в ґрунті. Перша декада травня характеризувалася теплою (середня температура повітря – 20,5°С) з невеликою кількістю опадів – 9,4 мм погодою. Середня температура декади була на 5,7°С вище від норми. На глибині ґрунту 5 см температура склала 23,4°С. Температурний режим та кількість вологи сприяли проведенню посіву. ІІ декада травня, в середньому, мала температурний режим на рівні багаторічних показників – 17,4°С. Опадів випало 26,2 мм, що на 12,0 мм перевищує середньобагаторічну норму. Температура ґрунту на глибині 5 см становила 22,4°С. Сприятливі погодні умови дозволили провести якісну сівбу проса.

В 2019 році ІІІ декада квітня характеризувалася теплою, без опадів погодою. Середня температура повітря за період склала 13,4°С за норми 11,9°С. Максимально температура повітря підвищувалася до 24°С, мінімальна знижувалася до мінус 1,1°С, на поверхні ґрунту – до 2,6°С морозу. За місяць в квітні випало до 56,0 мм опадів, що позитивно вплинуло на агротехнічні заходи з посіву культури. Перша декада травня мала теплу, з невеликими опадами погоду.

Таблиця 1. Урожайність проса залежно від вивчаємих факторів, середнє за 2017-2019 рр.

Середня температура повітря становила 14,1°С, на поверхні ґрунту – до 47,8°С, а на глибині ґрунту 5 см – 18,2°С. За декаду випало 3,8 мм, але запас вологи, який накопичувався з попереднього періоду, забезпечив задовільні умови для агротехнічних процесів. Друга декада травня характеризувалася жаркою погодою з опадами. Середня температура за декаду склала 19,3°С, що вище від норми на 2,7°С. Максимальні значення температури повітря становили 31,3°С, температури на поверхні ґрунту – 53,8°С. Два дні температура повітря досягала позначки більше 30,0°С. Опадів випало 9,8 мм за норми 14,0 мм. Температура ґрунту на глибині 5 см складала 22,3°С.

Загалом, згідно вищезазначених агрометеорологічних показників за період проведення досліджень, можна сказати, що в цілому погодні умови 2017-2019 рр. були сприятливими для росту рослин проса та формування врожаю цієї культури. Таким чином вивчали процес формування урожайності зерна проса в залежності від різних елементів агротехніки. Одержані в досліді експериментальні дані свідчать, що показники продуктивності культури змінюються залежно від строків сівби, сортового складу та густоти стояння рослин, що й підтверджується даними таблиці 1.

Встановлено, що найвищу зернову продуктивність – 2,76 т/га – сорти культури формували за сівби в ІІ декаду травня, що пояснюється сприятливими агрометеорологічними умовами даного періоду. За інших строків проведення сівби (І декада травня, ІІІ декада квітня), врожайність зерна культури була меншою на 2,2 і 10,9%, відповідно.

За результатами спостережень визначено, що різні сорти проса специфічно реагують на строки сівби та густоту стояння рослин на одиниці площі. Дослідження показали, що залежно від скоростиглості сорту, змінювалась продуктивність культури.

Максимальну середню урожайність – 2,80 т/га – сформували посіви середньопізнього сорту Денвікське, що перевищувало аналогічні показники у середньостиглих сортів Поляно і Скадо на 0,18 і 0,29 т/га, відповідно. Це дуже відчувається з економічної точки зору, особливо за вирощування високих репродукцій.

Найкращі умови для формування високої продуктивності зерна проса склалися за густоти стояння рослин 4,7 тис. шт./га – 2,72 т/га, що у порівнянні з іншими варіантами було вищим на 0,08-0,25 т/га.

Максимальна в досліді врожайність зерна проса – 2,91 т/га – була встановлена за сівби сорту Денвікське у ІІ декаді травня, за використання густоти стояння рослин 4,7 тис. шт./га.

Таким чином, в умовах 2017-2019 рр. проведення досліджень сорт Денвікське мав найкращі показники продуктивності за різних строків сівби та варіантів густоти стояння рослин, що дозволяє рекомендувати його для використання в виробничих умовах з метою отримання високої рентабельності виробництва.