Японія – унікальна країна. З цим не можна не зголоситися. Під час т.зв. Японської війни підчас бомбардування ядерною зброєю люди ховалися у сховищах, де росли гриби, головним чином унікальний гриб Шіітаке ( Гриб Імператора). Хтось скаже, що не цікаво. Хтось скаже не вірю. Та правда у тому, що їстівний гриб шіітаке дійсно спасав людей у бомбосховищах. Після війни японці зрозуміли, що цей імператорський гриб був їх спасінням. Багато з тих, хто був у сховищах, вижили та прожили довге життя.
Розповідати про гриб шіітаке я можу безкінечно. У приватному підприємстві «Фунгі-еко» протягом з 1993 року створено унікальне грибівництво, що започаткували група науковців та Ольга Бабаянц, докторка біологічних наук . Командою не байдужих вчених було виведено 8 сортів шіітаке, що мають неперевершені цілющі властивості.
Плодові тіла містять сполуки, що знижують рівень холестерину у крові, сприяють очищенню крові, контролюють кров’яний тиск, мають чітко виражену протипухлинну дію. Завдяки вдало проведеним науковим дослідженням шіітаке займає достойне місце на грибному ринку України.
Наразі більшість світового виробництва шіітаке отримують за екстенсивною технологією, ми у свою чергу адаптували до умов України таку методику, яку використовують для вирощування грибів з лікувальними властивостями. Для вирощування шіітаке пропонуємо використовувати стовбури та товсте гілля дубу, буку, грабу, каштану, берези, вільхи, тополі, клену діаметром 5-20 см та довжиною 1-1,5 метри, обов’язково покриті корою. Деревину заготовлюють рано навесні або ж пізньої осені. Перед використанням стовбури зволожують, аби рівень їх був не меншим за 40 – 50%. Деревина повинна мати кислу реакцію. Оптимальне значення рН знаходиться у межах 3,5 – 4,5. Деревина повинна бути здоровою, без гнилі.
Деревину захищають від висихання, складаючи у затінку та накриваючи цупким матеріалом, перешкоджаючи випаровуванню води. Вологість деревини не має опускатися нижче 35%. Якщо вологість нижча, то деревину поливають водою за 2-5 діб до інокуляції. Для інокуляції у деревині роблять отвори діаметром та глибиною 5 см ( по 15 – 20 отворів). В отвори вносять грибницю, а зовні їх змащують смолою, воском, або заклеюють клейкою целюлозною смужкою. Витрата міцелію становить 1 кг на м3 деревини. Інокульовану деревину розміщують або просто неба закриваючи плівкою та мішковиною, або у парниках чи інших пристосованих приміщеннях. У сухий період під час інкубації деревину час від часу зволожують із лійки.
Час, за який міцелій опановує деревину, залежить від вологості та температури повітря штаму гриба, вологості та щільності деревини. Оптимальна температура для розвитку грибниці знаходиться у межах 24 – 280С. У разі коливання температури як у більший так і менший бік, ріст міцелію затримується. Вище 35 та нижче 50С ріст грибниці припиняється, а за температури вище 400С вона відмирає. М’яку деревину гриб освоює швидше, ніж тверду. Загалом інкубація триває 6-18 місяців залежно від кількості внесеного посівного міцелію, умов оточуючого середовища та особливості штаму гриба.
Восени зарослу міцелієм деревину виставляють у затінені від вітру місця, під кутом 450, прикопавши у грунт. У природних умовах плодоутворення стимулюється сезонними дощами. Деревину вважають зрілою для плодоношення, якщо вона у разі удару не дзвенить, міцелій заселив зовнішні краї заболоні, та коли на поперечному зрізі з’явилися білі зони міцелію. Для стимуляції плодоношення, у контрольованих умовах обрубки, після освоєння їх грибницею замочують у воді або проводять довготривалий полив із спеціальних установок. Час замочування літом становить 10 – 24 години, у холодний час – 2-3 доби. Вологість деревини має сягати 75 – 85%. Плодоношення відбувається за вологості деревини від 35 до 60% за температури 12 – 180С та відносної вологості повітря 70 – 80%. Необхідне освітлення на рівні 100 люкс. Тривалість підготовчого періоду становить від трьох до десяти діб. Спочатку з’являються примордії а через деякий час починається ріст плодових тіл. Плодоношення наступає після утворення зародків плодових тіл грибів. Плодоношення шіітаке у природних умовах починається навесні або восени, у закритому грунті воно контролюється технологічними прийомами. Спочатку з’являються поодинокі плодові тіла, а потім вони починають рости групами по 20 – 30 штук на одній колоді. Оптимальна температура для плодоношення 12 -200С. За низької температури гриби ростуть повільніше, а за високої спостерігається подовження ніжки та зменшення і деформація шапинки (капелюшка). Весняний урожай шіітаке зазвичай більший, ніж восени, до того ж кращої якості. Плодоношення на тій самій деревені продовжується 4 – 6 років. За цей період, наприклад, на деревині дубу, вдається зібрати з 1м3 майже 250 кг грибів. Догляд обмежується поливом та збирання грибів.
Грибівництво – унікальна річ. Дуже добре буде, коли аматори зможуть працювати за інтенсивної технології.
Ольга Бабаянц, докторка біологічних наук, міжнародна незалежна експертка з аграрних питань та з питань якості пестицидів і агрохімікатів; тележурналістка та журналістка Національної спілки журналістів України.
e-mail: fungi@ukr.net