Про захист посівів озимої пшениці та ячменю, знищення патогенів та вирощування рейші

7 Березня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №64

Статьи Вопрос-ответ Про захист посівів озимої пшениці та ячменю, знищення патогенів та вирощування рейші
пшениці

Питання: Будь ласка, надайте рекомендації щодо захисту посівів озимої пшениці та ячменю. Ми вперше сіяли ці культури. На жаль, не маємо великого досвіду, однак слухали Бабаянц Ольгу на конференції та хочемо отримати знання. (Новостворене фермерське селянське господарство.
Іванівський район Одеської області. Василь Степанович)

Відповідь: Дякую, почали таку цікаву роботу. Із задоволенням надаю рекомендації.

Більш детально я хочу зосередитися на захисті озимої пшениці та озимого ячменю від патогенних мікроорганізмів, шкідливих комах та бур’янів, але перш за все раджу включити в роботу фізіологічні механізми розвитку рослин. Перш за все, отримавши сходи, вам терміново необхідно оцінити їх щільність на квадратний метр. Вже на 14 добу після появи сходів обов’язковим є проведення контролю якості початкового старту кореневої системи. Дуже важливим показником є те, скільки корінців утворилося крім основного кореня. Якщо корінці слабкі і немає прогресу в розвитку, тоді необхідно підготувати морфорегулятори (комплекс meso-MG, CA, S і мікро-елементів – Fe, Cu, Mn, B, Mo, плюс амінокислоти та фульвокислоти, які можна доставити до кореневої системи разом з фунгіцидами, якщо це буде необхідним). За ослаблених посівів важливо додати фізіологічної активності рослинам та надати їм елементів стресостійкості. Кожен з перерахованих елементів виконує певні функції, за відсутності одного чи іншого з них можливості рослин протистояти абіотичним та біотичним стресам різко знизяться, що треба враховувати за напружень абіотичної та біотичної природи.

В Україні, як і в будь-якій країні, хвороби рослин є одним з основних чинників, що дестабілізують виробництво рослинницької продукції. Періодично виникаючі епіфітотії різних захворювань призводять до значних втрат врожаю, погіршують його якість. Майже кожні два-три роки виникають епіфітотії бурої іржі пшениці. Кожні три-чотири роки культури страждають від епіфітотії борошнистої роси. Спалахи фузаріозу колоса можуть призвести до ураження 50-60% врожаю. Епіфітотії вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) хоча і не настільки поширені, як раніше, але все ж призводять до значного недобору врожаю і погіршенню його якості.

У цьому аграрному сезоні для захисту рослин від хвороб і шкідників в осінній, а також у ранньовесняний період, необхідно працювати на упередження, тобто профілактично.

Найбільш вразливими до збудників хвороб будуть пшеничні посіви, що посіяні по стерньових попередниках. Тут ключовим моментом будуть кореневі та прикореневі гнилі. Нагадую вам, що найбільш проблемними з гнилей є офіобольозна, церкоспорельозна, пітійна та останніми роками також і ризоктоніозна. Патогени накопичуються в ґрунті після посіву пшениці по пшениці.


Питання: Частина гнилей не передається насінням, тому так важко підбирати високоефективний фунгіцид для знищення патогенів. Більш відомі та звичайні кореневі гнилі, такі як фузаріозно-гельмінтоспоріозна, снігова пліснява (збудники Bipolaris sorokiniana, Fusarium spp., Microdochium nivale) дуже вдало знищуються фунгіцидами з діючими речовинами тебуконазол, протіоконазол, флутріафол, епоксиконазол тощо.

Відповідь: Діючі речовини фунгіцидних протруйників та фунгіцидів по вегетації повинні мати можливість стримувати розповсюдження, а, краще, знищувати збудників кореневих та прикореневих гнилей. Активні речовини прохлораз, карбендазим, проквіназид, флутріафол, біксафен, тирам та деякі інші, здатні призупинити розвиток кореневих гнилей пшениці і ячменю озимих на 3-4 тижні. Часто цих дій буває досить, аби суттєво зменшити ризик розповсюдження патогенів, призупинивши на 3-4 тижні розвиток фузаріозної, гельмінтоспоріозної, ризоктоніозної кореневих гнилей. Складніше буває з гнилями, збудниками яких є офіоболюс та псевдоцеркоспорела. Протуйниками, вегетаційними фунгіцидами долати інфекцію дуже важко. Лише відмова від формули монокультури (стерня по стерні, як приклад) може зменшити інфекційне навантаження патогенів.

Традиційно проблемними будуть поля пшениці по соняшнику. В останні роки, ігноруючи сільськогосподарські закони щодо попередників, спостерігається чітке зниження врожайності пшениці, що посіяна по соняшнику. Чому це? Соняшник і пшениця опинилися у лещатах однакових захворювань (кореневі гнилі, фузаріоз листя, альтернаріоз тощо), тому й патогени працюють жорстко.


Питання: Читали у Вашому журналі статтю про дуже цікаві гриби, які лікують навіть онкохворих. А можливо вирощувати цей гриб у домашніх умовах?

Майбуть, це питання про рейші (трутовик лакований). Рейші (Ganoderma lucidum (Fr.) Karst) – дереворуйнівний гриб, японська назва – mannentake; англійська  – reishi; китайська – лінь-жи, лінь чи; в’єтнамська – лінг зи; російська – трутовик лакированный, священный гриб. У Японії і Китаї його шанобливо називають грибом довголіття. Відомі й інші назви цього гриба – гриб безсмертя, гриб десяти тисяч років, трава духовної сили.

пшениці

Будь ласка, на Ваше прохання, пане Василю, надаю Вам інформацію щодо вирощування рейші в домашніх умовах. Взагалі це не дуже важко – виростити цей гриб, потім зробити з нього настоянки та порошки для лікування. Ми останніми роками найбільш суттєву увагу надаємо макроміцетам (крупним грибам), які мають унікальні лікувальні властивості, тому у цьому ряду рейші (трутовик лакований) займає провідне місце. Зараз хочу познайомити читачів з цим унікальним об’єктом живого світу, аби кожен отримав бажання мати його у своїй природній аптечці.

Отож. Рейші можна вирощувати і в домашніх умовах. Для цього треба мати міцелій гриба і субстратний матеріал, яким, у даному випадку, може слугувати брусок абрикосу, сливи або вишні. Брусок спочатку замочують у чистій воді на добу, потім знезаражують, заливаючи окропом на 2-3 години. Після чого дістають з окропу, охолоджують і інокулюють міцелієм рейші. Міцелій закладають в отвори, які просвердлюють у бруску – до 15 отворів на брусок, що має діаметр 15-20 см, висоту 30-40 см. Отвори з міцелієм закривають шматочком зволоженої вати і прикривають медичним пластирем. Таким чином підготовлений брусок закладають у чистий поліетиленовий пакет, закривають і утримують у теплому темному місці протягом 25-30 діб. За цей час міцелій проросте у тканини деревини і почне готуватися до плодоношення. Для плодоношення рейші бажаною є температура оточуючого середовища від 25 до 300С, тому вигідно займатися вирощуванням, починаючи з травня і далі. Бруски виймаємо з поліетилену і розміщуємо на піддони з водою. На 2-3 тижні прикриваємо бруски зволоженою чистою мішковиною або бавовняною тканиною. Потім тканини знімаємо і щовечора зрошуємо бруски, аж до початку плодоношення. Коли побачимо перші зародки плодових тіл (примордії) зрошення проводимо раз у 2 дні, дуже обережно, аби не пошкодити молоді грибочки. Після досягнення збиральної стиглості гриби знімаємо, висушуємо на сонці або у духовці (400С) і готуємо порошки або настоянки.

Пам’ятка для грибовода

Міцелій рейші можна замовити у фахівців Приватного підприємства «ФУНГІ», телефонуйте (050) 316-68-99.

Сорти рейші, створені у ПП «Фунгі», мають, на відміну від інших, досить короткий цикл вирощування і високий потенціал врожайності – з 1 кг сухої речовини субстрату ми отримуємо до 1.2-1.4 кг плодових тіл грибів.

У сучасній фунготерапії ми виділяємо п’ять основних цілющих напрямів можливого застосування рейші. Перше – дуже потужний протипухлинний засіб. У лікувальній практиці зафіксовано регрес будь-яких пухлин – як доброякісних, так і онкологічних. Друге – неврологічні та психічні захворювання. Вперше у 17 столітті японському імператору вилікували епілепсію саме за допомогою рейші. Третій напрям – найбільш яскраво виявляється дія рейші під час лікування алергічних захворювань. У нашій практиці є приклади абсолютного виліковування від бронхіальної астми, атопічного дерматиту, особливо дитячого, інших алергічних проявів. Четвертий напрям – лікування легеневих захворювань як інфекційного, так і неінфекційного характеру. П’ятий – лікування серцево-судинних захворювань. Можемо стверджувати, що рейші є найбільш м’яким, надійним гіпотензивним засобом. Є наш досвід застосування рейші у комплексах при лікуванні аутоімунних захворювань, при атеросклерозі. Високу ефективність виявляє рейші при лікуванні гепатитів, у тому числі гепатиту С. Настоянки рейші використовуються для підвищення життєвих сил та підняття духу.

Я маю надію, що після прочитаного у рейші з’явиться велика кількість прихильників, а у Вас, шановні читачі, буде бажання вирощувати цей гриб у себе і використовувати на здоров’я собі і своїм рідним.

Бажаю здоров’я, Ольга Бабаянц

Відповіді від Бабаянц Ольги, докторки біологічних наук, завідувачки відділу фітопатології і ентомології
Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
міжнародного незалежного експерта щодо якості пестицидів і агрохімікатів.