Питання: За зиму та початок весни випало досить опадів у вигляді снігу та подекуди з дощами. Посів пшениці у другій декаді жовтня був у сухий ґрунт, опади були рясні наприкінці листопада. Сходи отримали на початку грудня. Розвивалися сходи повільно, але під сніг пішли на появі третього листочка. Зараз посіви пожовтіли та живі. У нас є перспективи щодо врожаю за таких умов? (Миколаївська обл., ФГ, Леонід Сергійович, фермер).
Відповідь
На мій погляд, Ви вийшли на весну досить непогано. Дещо застережень. Я вважаю, що цього року є перспектива отримання дуже приємного врожаю. Багато факторів надають нам таку можливість. Після танення снігу подивіться на рослини візуально та зробіть викопки 10-20 рослин з корінням. Рослини викопуйте по діагоналі та посередині. Якщо не побачите згнилих рослин або мертвих листочків та пошкоджених пагонів, а коренева система буде міцна і без коричневих плям, все буде добре. Якщо будуть сумніви щодо розвитку рослин, можете звернутися до моєї лабораторії, зателефонувавши на номер (050) 316-68-99. Фахівці проведуть аналітичну роботу та за отримання результатів нададуть Вам необхідну фахову допомогу.
Питання: У деяких агрохімічних компаніях чув, що весною на посівах озимих пшениці, ячменю, ріпаку буде багатий розвиток кореневих гнилей. Кажуть, що будуть повністю знищені частки посівів. Це дійсно так? (Херсонська обл., Віктор Петрович, агроном).
Відповідь
За нашими даними, базуючись на власних спостереженнях, можу відповісти, що це не зовсім так. Так, вже встановлено, що на полях озимини навесні буде значна кількість шкідливих комах, які не були реалізованими у осінні часи. Готуватися до їх знищення потрібно вже зараз. Готуйте інсектициди та спостерігайте за льотом та пересуванням по ґрунту шкідників. Стосовно наявності бур’янів, ситуації будуть дуже різні в залежності від територіального розміщення. Щодо розвитку кореневих гнилей та випрівання сходів. Ситуації різняться у різних регіонах. На півдні серед кореневих гнилей на пшениці спостерігали від 2 до 5% розвитку ризоктоніозу на 3–6 рослинах на 15 м2. Кількість незначна. Подекуди відмічені осередки снігової плісняви, але лише у низинах, де стоїть вода та ще є залишки снігу. Основні масиви поки не показують проблематику. Посіви озимої пшениці на південному заході виглядають добре, особливих застережень не відмічено. Є деякі масиви озимої пшениці, які мають пожовтілі листя. Аналізом встановлено, що причиною пожовтіння може бути загущеність посіву. Норма висіву на таких посівах коливається від 4.7 до 5.5 млн насінин/га. Ячмінь озимий голозерний дуже добре розвинутий, є одиничні масиви з початком розвитку темно-бурого гельмінтоспоріозу. Для збереження посівів пшениці фунгіцидні обробки можливо застосовувати у фазу кущення, якщо є патологічні об’єкти. Ячмінь, особливо плівчастий, потребує фунгіцидного захисту. Обробки можливо проводити за середньої добової температури від +7°С і вище. Для усіх озимих посівів є слушним додати рострегулятори, адже за великої кількості опадів добрива, які були внесені протягом осінньої вегетації, частково могли вимитися. Зверніть на це увагу.
Питання: Я отримала пай землі. Восени сіяла пшеницю Шестопалівку. Посіви загущені, як казали менеджери якоїсь компанії. Посіви дуже строкаті. Кажуть, є хвороби. Будь-ласка, поясніть, які фунгіцидні обробки допоможуть отримати врожай. А який врожай має бути? (Іванівський район, Одеська область, Надія Марківна, фермер).
Відповідь
По-перше, працювати по кущенню ви вже не встигаєте. Тому надалі, за перших проявів поновлення вегетації навесні, працюємо фунгіцидом у фазу ВВСН 30-31, тобто в період від початку виходу у трубку, коли головний паросток і паростки кущення направлені догори і починають тягнутися, до стадії першого вузла, який видно на поверхні ґрунту. Відстань колоса від вузла кущення – 1 см. Саме у цей час за умов прохолоди та достатньої вологи починається розвиток борошнистої роси і продовжується розвиток прикореневих гнилей. Якщо розвиток борошнистої роси є одиничним, не йде наростання, або не перевищує загалом 5% уражених рослин, необхідності у фунгіциді немає. Коли розвиток хвороби стрімко наростає і перевищує 7% ураження та за наявності сприятливих для розвитку патогена метеоумов, провести фунгіцидну обробку необхідно. Препарати використовуємо такі: Таліус (норма витрати 0.2 л/га), Дерозал (н.в. 0.5 л/га), Фолікур (н.в. 0.5 л/га), Фалькон (н.в. 0.4 л/га), Тілт (н.в. 0.5 л/га), Тітул Дуо (н.в. 0.25 л/га), Імпакт К (н.в. 0.6 л/га), Скальпель (н.в. 0.5 л/га), Рекс Дуо (н.в. 0.4 л/га) та ін. Висока біологічна ефективність фунгіцидів сприятиме знищенню інфекції борошнистої роси та зменшить інфекційне навантаження септорії, що, можливо, почне розвиток у фазу ВВСН 32-33 (стадія 2-го вузла, відстань колоса від 2-го вузла – 1 см.).
Таким чином, використовувати чи ні фунгіцид у названі строки, вирішуємо безпосередньо на полі. Для підвищення вігор-ефекту до фунгіцидів рекомендую додавати рострегулюючі речовини, це може бути Атонік Плюс з нормою витрати 0.2 л/га, група Новалону (н.в. від 1.0 до 3 л/га). Застосування РРР є мірою дуже необхідною для запуску росту пшениці, тому не ігноруйте його. Однак, хочу застерегти, якщо під культуру не вносили необхідну кількість основних добрив, застосування РРР може дати зворотній ефект. Це так само, як людський організм знесилити недостатнім харчуванням та примусити вживати вітаміни – буде лише величезна шкода.
Наступну, дуже важливу обробку фунгіцидом проводимо у фазу ВВСН 37-39 (стадія лігули прапорцевого листочка, який повністю розвинений). Саме у цей період сили набирають основні збудники хвороб: борошниста роса (якщо її розвиток був загальмований), септорія, види іржі – жовта та листова, різноманітні плямистості грибного походження, основною серед яких є піренофора. Фунгіцидна обробка є обов’язковою для гарантії отримання врожаю, тому вона повинна бути проведена до появи ознак ураження, тобто слугуватиме як профілактичний захід. Рекомендованих препаратів достатньо. Перевагу треба віддати фунгіцидам з максимально подовженим періодом активності, з комплексною до ряду збудників хвороб біологічною ефективністю та таким, що розповсюджуються по рослині трансламінарно, чим забезпечують тривалий захист. Досить надійними є фунгіциди Аканто Плюс (н.в. 0.75 л/га), Імпакт (н.в. 0.5 л/га), Імпакт Т (н.в. 0.9 л/га), Авіатор (н.в. 0.8-1.5 л/га), Абакус (н.в. 1.25 л/га ), Рекс Дуо (н.в. 0.4-0.6 л/га) та ін.
Надалі залишиться час для застосування фунгіциду проти збудників хвороб колосу та зерна – фузаріозу та альтернаріозу (так званого чорного зародку). Захист колосу – вочевидь найбільш відповідальний момент у технології вирощування пшениці озимої. Справа в тому, що саме у фазу ВВСН 61-62 – початок цвітіння, конідії фузаріїв розповсюджуються на полях повітряно-крапельним шляхом і потрапляють у колос на приймочки. Тому фунгіцидом ми повинні спрацювати на упередження, аби фузарії не мали можливості розвиватися. Запізнення з обробкою, так само як і передчасне використання препарату, призведе до зниження біологічної ефективності будь-якого чудового фунгіциду. Для хвороб колосу бажані фунгіциди з комбінаціями діючих активних речовин, 2-х або 3-х. Найсильніші активні речовини проти фузаріїв – тебуконазол та протіоконазол, а також комплекси інших д.р.
Щодо врожаю, варто все робити вірно, тоді отримати врожай можливо у межах 5.0-7.0 т/га. Хай щастить!
Відповіді від Бабаянц Ольги, докторки біологічних наук, завідувачки відділу фітопатології і ентомології
Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
міжнародного незалежного експерта щодо якості пестицидів і агрохімікатів.
