Для формування урожаю 1 т/га озима пшениця споживає: азоту – 30-35 кг, фосфору – 11-12 кг, калію – 20-23 кг, кальцію – 5 кг, магнію – 4 кг, сірки – 3,5 кг та мікроелементів: марганцю – 82 г, цинку – 60 г, міді – 8,5 г, бору – 5 г, молібдену – 0,7 г і заліза – 27 г.
Весняне підживлення пшениці у весняно-літній період ефективне за умов забезпечення потреб рослин в усіх елементах живлення без винятку. За дефіциту будь-якого з них застосування лише одного азоту буде малоефективним.
Більше того, має значення момент внесення необхідного за складом комплексу усіх елементів відповідно до потреби рослин у конкретну фазу їх розвитку. Склад та кількість елементів для ранньовесняного підживлення залежить від ряду факторів, а саме: фази розвитку, густоти посівів після перезимівлі, погодних умов, попередника, кількості внесених добрив восени, вмістодоступних форм елементів живлення у ґрунті, часу відновлення весняної вегетації. Потрібно врахувати особливості осінньої фази розвитку рослин у 2021 році.
Протягом довготривалого дощового і теплого періоду осіннього розвитку рослин склались умови для високої мікробіологічної активності ґрунтової біоти та мінералізації рослинних рештків, органічних речовин до нітратів. Активно нітрифікувався і амонійний азот з внесених амонійних добрив.
Це створило сприятливі умови для забезпечення розвитку рослин в осінній період. Тому ми спостерігаємо насичений зелений колір добре розвинених рослин, що надихає нас на високий урожай 2022 року. Проте ми добре знаємо, що немає добра без лиха і тому зарано рахувати прибутки. За таких умов увесь запас нітратів в орному шарі ґрунту може бути у 6-7 разів менше від потреби рослин для нормального розвитку через промивання нітратного азоту та сірки нижче кореневої системи рослин. Тому нехай не буде несподіванкою, коли з відновленням вегетації ми будемо спостерігати посвітлілий колір рослин та пожовтіння їх від браку азоту і сірки. Для визначення системи живлення піднімемо результати агрохімічного аналізу ґрунту (якщо вони є) та обстежимо стан посівів на полях для визначення їх потенційної продуктивності.
■ Низькопродуктивні посіви – з густотою пагонів менше 600 шт./м².
■ Середньопродуктивні посіви – з густотою пагонів 800-1000 шт./м².
■ Високопродуктивні посіви – з густотою пагонів понад 1100 шт./м².
На основі результатів агрохімічного аналізу ґрунтів розрахуємо необхідну дозу мінеральних добрив, наприклад, для середньої урожайності 4,0 т/га.
Далі подивимось динаміку споживання азоту рослинами протягом усього вегетаційного періоду:
Як бачимо, до фази кущення рослини спожили 20% азоту, у фазу кущення – теж 20%, у фазі виходу в трубку – 30%, і на початок колосіння – 30% норми.
Та бувають різні умови і необхідно їх враховувати, вибираючи різні строки та норми внесення азотних добрив. Для прикладу візьмемо розвиток озимої пшениці та прослідкуємо, як впливали різні варіанти внесення добрив на приріст урожаю та віддачі зерном на 1 кг діючої речовини.
Найбільший приріст урожаю – 1.7 т/га – отримано при триразовому внесенні 120 кг д.р. азоту (40+40+40), де отримали 14.2 кг зерна на 1 кг діючої речовини. Найменший приріст урожаю – 0.87 т/га – отримали при одноразовому підживленні 60 кг д.р. азоту – 14,5 кг зерна на 1 кг д.р. азоту. Найбільшу віддачу отримали при внесенні 60 кг азоту у дворазове підживлення (30+30) – 23.7 кг зерна на 1 кг азоту, приріст урожаю склав 1.42 т/га. Цей спосіб підживлення виявився найбільш ефективним.
Велику потребу у ранньовесняному підживленні потребують низькопродуктивні посіви, аби протягом більш тривалого періоду стимулювати кущення та збільшення пагонів, що може підвищити на 100-150 шт. продуктивних стебел та урожайність на 20-25%. Підживлення проводять по мерзло-талому ґрунту напередодні відновлення весняної вегетації аміачною селітрою (КАС) у кількості 30% від визначеної норми на весь вегетаційний період.
Середньопродуктивні посіви доцільно підживити у фазі кущення, коли можна буде внести тверді добрива, аміачною селітрою чи карбамідом сівалкою. Норма внесення може бути 20-30% від загальної потреби.
Високопродуктивні посіви прикореневого підживлення азотом не потребують, аби не провокувати надмірне загущення непродуктивними пагонами і надмірного виносу вологи та розповсюдження грибкових захворювань.
Найбільший вплив на продуктивність рослин має достатнє забезпечення їх азотом у період від початку виходу в трубку до колосіння, коли засвоюється 50% від загальної потреби. Підживлення рослин на початку цього періоду азотом, магнієм, сіркою, міддю та іншими елементами має особливе значення, адже саме тоді формується кількість колосків у колосі та величина колосу, що впливає на збільшення урожайності на 25-30%. Тому усі посіви необхідно забезпечити достатньою кількістю азоту для формування очікуваного урожаю. Для низькопродуктивних посівів норма внесення має бути 35-40%, для середьопродуктивних – 40%, та високопродуктивних – 50% від загальної потреби на весь період вегетації. Аміачну селітру і карбамід слід вносити сівалками у ґрунт, а КАС – крупно крапельним обприскуванням з додаванням сульфату магнію.
Підживлення у фазі колосіння впливає на виповненість зернівки, підвищення білку у зерні, тому посіви у фазі прапорцевого листка–колосіння необхідно підживити азотом з нормою 20-30% від потреби, за можливості рідкими добривами.
Впродовж останніх років високу ефективність демонструє застосування новітніх мікродобрив НАНОВІТ компанії «AGROvit» (Польща, Україна) для позакореневого підживлення сільськогосподарських культур.
Для озимої пшениці рекомендується така схема підживлень:
- Фаза кущення: НАНОВІТ фосфорний, 1 л + НАНОВІТ моно Цинк, 1 л + НАНОВІТ моно Мідь, 0.5 л + НАНОВІТ АМІНО МАКС, 0.2 л + карбамід, 20 кг + сульфат магнію, 3 кг + прилипач, 0.2 л з пестицидами за потреби.
- Фаза виходу в трубку: НАНОВІТ мікро, 1 л + НАНОВІТ моно Марганець, 1 л + НАНОВІД моно Мідь, 0.5-1 л + НАНОВІТ АМІНО МАКС, 0.2 л + сульфат магнію, 3 кг + карбамід, 15-20 кг + прилипач, 0.2 л.
- Перед колосінням або початком наливу зерна: НАНОВІТ моно Мідь, 0.5 л + НАНОВІТ моно Цинк, 0.5 л + НАНОВІТ АМІНО МАКС, 0.2 л + карбамід, 4-5 кг.
Примітка: добриво НАНОВІТ АМІНО МАКС з вмістом 411 г L-амінокислот являється надзвичайно потужним антистресантом.
У залежності від погодно-кліматичних умов внесення азоту та листкові підживлення можуть коригуватися.
Внесення в листових підживленнях амідного азоту з коефіцієнтом засвоєння рослинами 80-85% слід враховувати в балансі загального азоту.
Член-кор. МАКНС М. Іванчук
