Іноді доводиться вирішувати завдання по очищенню зерна і виробництву насіння, які я б відніс до складних.
Одного разу звернувся до нас фермер з проханням почистити насіння фацелії. Ми погодились зробити це в рамках експерименту.
Коли я подивився на привезений матеріал, то не зрозумів, що це, і у замовника питаю:
– «А де фацелія?»
Відповідь була геніальною:
– «Вона там, всередині».
Завдання хоч і не просте, але вирішуване, і, перш за все, за рахунок того, що ще до пневмовібростола, на очисній калібрувальній машині (ОКМФ), за рахунок необхідних сит і решіт нової геометрії, можна видалити значну частину сміттєвих домішок. Що у нас вийшло, ми відібразили нижче у фотозвіті.
У свою чергу цей матеріал на пневмовібростолі був розділений на п’ять фракцій. Що з цього вийшло – видно на фото далі:
До речі, чисте насіння суріпиці може бути використане як насіння сидерата.
Таким чином, залишилося відокремити насіння фацелії від насіння суріпиці з тих фракцій, що зійшли з пневмовібростола. Добре видно різницю форми насіння – насіння суріпиці кулясте, а насіння фацелії складної форми. Для поділу використовуємо решета Фадєєва, оскільки сім´янка на таких решетах повертається і приміряється до зазору найменшим розміром – товщиною. Товщина насіння фацелії виявилася від 0.7 до 1.2 мм, а діаметр насіння суріпиці більше 1.2 мм. Значить, установка решета Фадєєва 1.1 розділить насіння фацелії від суріпиці – насіння фацелії пройде, а насіння суріпиці скотиться з такого решета. Точно так і вийшло. Щоб відокремити насіння фацелії від суріпиці, ми пропустили середню (рис. 9), третю важку (рис. 11) і другу важку (рис. 13) фракції знову на калібраторі (ОКМФ) через решето Фадєєва 1,1 мм. В результаті отримали насіння фацелії високого ступеня очищення. На двох наступних світлинах це добре видно.
Саме пофракційна технологія дозволяє виконати таку складну задачу з очищення насіння від дуже різного за розміром та щільністю сміття практично за один прохід.
Велику роль при цьому відіграє можливість встановлювати решета нової геометрії, які ми виробляємо, починаючи від зазору (на просвіт) 0.1 до 30 мм з кроком 0.1 мм.
Леонід Фадєєв,
кандидат технічних наук