У відповідь на звернення Асоціації тваринників України щодо скасування податків для свинарів Мінфін відзначив, що це може негативно відзначитися на бюджеті країни, а також заборонено угодою зі Світовою організацією торгівлі.
Нагадаємо, що у лютому 2019 року голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар надіслала до Мінагрополітики офіційний лист від 22.02.2019 № 214/06 зі зверненням стосовно того, аби свинарям тимчасово було знижено чи скасовано податки у зв’язку з тим, що вони перебувають у складному становищі через поширення африканської чуми свиней. Подібна ініціатива була запропонована у Бельгії, де через ту ж таки АЧС та нестабільну ситуацію з цінами на живець уряд виступив з ініціативою знизити податки або взагалі тимчасово їх скасувати для свинарів. Він розглянув такий крок як один з варіантів підтримки, аби зменшити тиск на галузь.
«Через АЧС Україна втратила статус нетто-експортера свинини, хоча раніше Україна експортувала рекордні обсяги свинини, – прокоментувала тоді дану ініціативу бельгійського уряду голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Сьогодні Україна б’є рекорди щодо імпорту свинини. Лише за минулий рік обсяги імпорту свинини Україною зросли у понад 5 разів. Так, у 2017 році Україна імпортувала 8 тис. тонн свинини (у забійній вазі), у 2018 році – 44 тис. тонн. На внутрішньому ринку свинини теж наразі негативна ситуація, ціни на живець свиней забійних кондицій низькі. У зв’язку з цим свинарські господарства працюють в «нуль» чи навіть у збиток! До того ж, держава досі не компенсувала свинарям понад 27 млн грн збитків, завданих АЧС у минулому році».
І лише в червні 2019 року АТУ отримала відповідь на своє звернення, яке Мінагрополітики переадресувало до Міністерства фінансів України як повноважного органу щодо формування та реалізації податкової і митної політики держави.
У своєму листі Мінфін відзначив, що можливості скасування чи зниження податків для свинарів немає: «впровадження зниженої ставки податку на додану вартість призведе до втрат доходів державного бюджету та можливого формування групи суб’єктів господарювання – платників податку на додану вартість, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування. Крім того, Угодою про сільське господарство між Світовою організацією торгівлі та Україною передбачена відмова від надання податкових пільг, – зазначають у Міністерстві фінансів. – В Угоді підкреслюється, що фінансова підтримка сільського господарства повинна надаватися шляхом цільового фінансування з держбюджету. Відповідно до положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з МВФ, поширення дії загального режиму оподаткування податком на додану вартість на весь сільськогосподарський сектор у відповідності до міжнародної практики було передбачено з 01 січня 2016 року. Також повідомляємо, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення нових податкових пільг або привілеїв», – йдеться у листі.
Також Мінфін у своєму листі висловився і про відміну спецрежиму оподаткування, який діяв для сільськогосподарських товаровиробників. Він вважає його неефективним.
«Значну частину коштів отримував не безпосередній виробник, а різного роду посередники та великі трейдери, – пояснили свою позицію у Мінфіні. – Непоодинокими були випадки, коли спеціальний режим податку на додану вартість несумлінні платники податків використовували як «внутрішній офшор», переводячи туди додану вартість».
Альтернативою спецрежиму оподаткування для аграріїв у Мінфіні вбачають надання «прямих (адресних) дотацій з держбюджету», які було введено з 01 січня 2017 року, про що також йдеться у листі.
Та чи насправді держдотації виявилися дієвою альтернативою для відміни спецрежиму ПДВ для аграріїв?
«Всі ми вже знаємо і мали змогу пересвідчитися за 2,5 роки, як насправді працює механізм розподілу держдотацій, – прокоментувала голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Дана альтернатива відміни спецрежиму ПДВ насправді виявилася вкрай неефективною через надто складний бюрократичний механізм її отримання, і на це постійно нарікають члени нашої Асоціації в численних листах та телефоном. Тваринники кажуть, що простіше відмовитися від дотації, аніж пройти цілу низку бюрократичних кіл. Спецрежим же ПДВ, який існував до 2017 року, передбачав пряме повернення виробникам коштів, які вони могли витратити на розвиток підприємства.
Візьмемо простий приклад – дотації на корову. Якщо раніше, до скасування спецрежиму ПДВ, виробник міг отримати на 1 голову в середньому 6,5 тис. грн, то за діючої програми часткової компенсації на утримання корів виділяється лише до 2 тис. грн. Наші фахівці підрахували, що зупинка компенсації ПДВ для, зокрема, виробників молока, призвела до зростання періоду окупності інвестпроектів до 6-8 років, зниження ліквідності наявних підприємств галузі на 10%, скорочення поголів’я, призупинення нарощування та оновлення поголів’я за рахунок високопродуктивних тварин, завезених з-за кордону.
У виробників свинини через відміну пільги по ПДВ ліквідність підприємств знизилася на 8-15%. Окупність інвестпроектів зросла до 4-6 років, а поголів’я скоротилося на 8-15%. Наразі поголів’я свиней скоротилося з 3,43 млн голів до 3,37 млн голів.
Отож, позиція Мінфіну в даному питанні є вкрай дивною і виглядає надуманою, аби виправдати вигідні для влади, та невигідні для людей – в першу чергу, для дрібного та середнього бізнесу – законодавчі зміни. Сьогодні левову частку дотацій через корупційні механізми отримують крупні олігархи – монополісти ринку. Тоді як дрібний фермер, якому конче потрібні гроші, аби збудувати свою невеличку ферму, годувати сім’ю та розвивати виробництво у сільській місцевості, створювати робочі місця – цієї можливості не має.
Що ж стосується неможливості зміни режиму оподаткування для свинарів, то вважаю таку державну політику недалекоглядною. Чому європейці надають пільги своїм виробникам, а ми не можемо? Чому ми підписуємо такі недолугі меморандуми? В кінцевому результаті небажання влади підтримати галузь призведе до занепаду свинарства в Україні: поголів’я буде вирізатися тисячами, підприємства закриватися, і за кілька років галузь буде просто знищена».
За матеріалами Асоціації тваринників України