Цьогоріч через погодні особливості сезону значна частина площ під озимою пшеницею в Україні засівається в пізні терміни, зокрема у першій частині листопада.
— Якщо ви провадите пізній посів озимої пшениці, то маєте передбачити ризики, котрі очікують на рослини. Зокрема, прорахувати фазу, у якій вони увійдуть в зиму – «шильце», 2 чи 3 листочки, та відповідним чином продумати мінеральне живлення і захист посівів, — наголошує засновник компанії Growex Богдан Лукіянчук.
Тому перше правило, якого повинен дотримуватися агроном у разі пізнього посіву озимини, це визначення оптимальної норми висіву насіння та кількості добрив, залежно від фази розвитку, в якій рослини увійдуть в зиму. Адже чим меншою буде рослинка на момент припинення вегетації, тим меншу кількість елементів живлення вона зможе засвоїти з осені. Та, зрозуміло, чим пізніше ми сіємо, тим у меншій фазі розвитку рослина увійде в зиму.
— У кожному регіоні, буквально на кожному полі можна визначити досить точну дату припинення вегетації озимої пшениці. Таким чином ми можемо спрогнозувати фазу входження в зиму і розрахувати мінеральне живлення, – зазначає Богдан Лукіянчук.
Наступне правило – якщо посів озимої пшениці об’єктивно є запізнілим, то бажано використовувати спеціальні препарати та стимулятори росту, в тому числі і гормональні. Втім, останні слід застосовувати дуже обережно, якщо найближчим часом очікуються приморозки.
— Зокрема, рекомендується використовувати такий препарат як поліетилен-гліколь (ПЕГ) при обробці насіння, і при використанні стимуляторів. ПЕГ – це приклад стимулятора, застосування якого сприяє кращому засвоєнню елементів живлення та інших активних речовин. При цьому він працює одночасно і як стимулятор, і як кріопротектор. Тобто, у разі швидкого зниження температури повітря до мінусових значень, всередині клітини вода не замерзає і перетворюється не на лід, а на гель. Тобто, поліетилен-гліколь захищає рослину в разі швидкого настання морозів. Але для цього необхідно внести цей препарат хоча б за тиждень до стійких холодів, — рекомендує експерт.
Також Богдан Лукіянчук не радить у разі пізнього посіву озимої пшениці використовувати протруйники із ретардант ними властивостями, наприклад, ті препарати, що містять тебуконазол.
— Адже такі діючі речовини затримують вихід проростка коліоптиля, і чим пізніше він вийде, то пізніше почне фотосинтезувати та накопичувати цукри. А в нас на рахунку кожен день!
І нарешті, засновник компанії Growex наполягає на тому, що немає сенсу провадити азотне мінеральне живлення озимої пшениці восени, використовуючи карбамід чи сульфат амонію.
— Річ у тім, що діюча речовина у складі таких добрив міститься в амідній або амонійній формі, тому рослини просто не встигнуть засвоїти цей азот і він піде у нижні шари грунту, де буде недоступним для їх кореневої системи навесні. Тому є сенс вносити лише ті стартові добрива, азот у яких міститься у відразу доступній нітратній формі, – радить Богдан Лукіянчук.
growex.ua
