Навесні доцільно застосовувати універсальні агрегати для підготовки площ
Останніми десятиліттями у світовому сільському господарстві спостерігається очевидний тренд – універсалізація причіпних агрегатів і зниження операційних витрат. Фактично це означає, що для підготовки ґрунту за класичною технологією повинно бути достатньо двох агрегатів: для основного обробітку ґрунту (плуг, глибокорозпушувач або потужна дискова борона) і агрегат, який готує ґрунт до сівби. У багатьох випадках справа зводиться взагалі до однієї конструкції, яка об’єднує в собі часом до 7-8 польових ґрунтообробних операцій.
Тому зараз саме час продумати ефективні рішення для весняного обробітку ґрунту і в разі потреби додатково придбати необхідну техніку. Як би там не було, можна відмовитися від глибокого обробітку ґрунту, однак без передпосівного культиватора не обійтися.
Вимоги ж до таких агрегатів зростають з кожним роком, причиною чого є швидке підвищення температури ґрунту навесні і стрімке випаровування вологи. У нас банально немає часу, немає права на помилку та інших варіантів, окрім того, щоб максимально швидко підготувати ґрунт, бажано з одночасним внесенням азотних добрив, і відразу відсіятися.
З огляду на той факт, що продуктивність передпосівного культиватора завжди буде трохи вищою, аніж у сівалки в силу різних причин (тієї ж логістики), потрібен багатофункціональний агрегат, оснащений різного роду борінками і котками, які допомагають закрити вологу. Досить часто доводиться бачити передпосівні агрегати з шириною захвату від 12 метрів, які встигають навесні зробити по 1500-2000 гектар. Це означає, що спільно з продуктивністю має бути присутня вологозберігаюча складова. Звісно, разом з надійністю. Весна чекати не буде, поки ми заваримо раму або займемося замовленням та заміною зіпсованих робочих органів.
Нові вимоги висуваються і до багатофункціональності передпосівних культиваторів, які повинні мати можливість вносити хоча б гранульовані добрива в нормі 100-150 кг.
Ми звикли працювати з розкидачами по мерзлоталому ґрунту, проте внесення на глибину 10-12 см аміачної карбаміду – річ теж непогана, і при наявності вологи в ґрунті дозволяє уникнути втрат азоту, помістивши його точно в зону розвитку кореневої системи.
Для цього необхідно оснастити культиватор простою ємністю і елементарною системою трубопроводів. Ще краще, якщо ми перед висівом насіння зможемо таким способом внести КАС.
Головною перевагою сучасних моделей передпосівних культиваторів є їх універсальність. Адже агрегати, які ми називаємо культиваторами, як відомо, поділяються на різні типи. Це стерньові культиватори з потужними лапами і дисками, які призначені для виконання таких серйозних завдань як підготовка поля після кукурудзи і соняшнику. Це парові культиватори, трохи менш потужні, це поки недооцінені просапні культиватори для обробітку міжрядь просапних культур та ін. Передпосівні агрегати на цьому тлі традиційно виглядали такими собі «слабаками», які годяться хіба що на те, щоб вирівняти оброблений ґрунт, витягнувши заодно ниточки коренів сходів бур’янів.
Зовсім ні. Більшість моделей сучасних передпосівних агрегатів розраховані на те, щоб розв’язати руки фермеру при виборі потрібної стратегії обробітку поля, і перш за все навесні, коли вилазять назовні недоробки з минулої осені. Ми маємо на увазі перш за все ті поля, на яких ледь-ледь встигли зібрати такі культури як кукурудза і соя, а також цукровий буряк. Стерня залишається на зиму, і з приходом весняного тепла починається така «карусель», що два проходи ґрунтообробних агрегатів ми просто не встигнемо зробити, оскільки це може призвести до недотримання оптимальних агрономічних термінів і надмірних втрат вологи.
У такому разі оптимальним рішенням є застосування передпосівних агрегатів з посиленим запасом потужності, які здатні чудово підготувати поле до сівби. Це дійсно зручно, в тому числі і тоді, коли нам банально не вистачає продуктивності стерньових культиваторів або дискаторів.
Прийнято вважати, що в ідеалі слідом за передпосівним культиватором відразу ж повинна йти сівалка. Ідея зрозуміла, однак результати досліджень американців в цій галузі свідчать про те, що бажано дотримуватися інтервалу приблизно в годину-півтори, якщо ми працюємо по вологому весняному ґрунту. Річ у тім, що яку б якісну сівалку ми не використовували, однак волога земля все одно ускладнить посів, забиваючи сошники і створюючи інші труднощі. Краще почекати трішки часу, коли земля ледь «протряхне».
Повертаючись до початку відзначимо, що на сьогоднішній день доцільно поєднати операції передпосівного внесення добрив і обробки ґрунту шляхом встановлення відповідних ємностей на культиватор. Це дасть заощадити час, зберегти вологу і знизити операційні витрати. Чимало вітчизняних фермерів вже пішли цим шляхом, і отримують хороші результати.
Іван Бойко
