У степовій зоні олійний льон можна ввважати «бюджетною» альтернативою соняшника. Прибуток з одиниці площі у соняшника та льону є майже однаковим, але льон має декілька суттєвих переваг.
По-перше, льон потребує набагато менше вологи та поживних речовин, аніж соняшник. По-друге, льон є кращим попередником для озимої пшениці та ячменю, ніж соняшник. І, по-третє, захист льону від бур’янів, шкідників і хвороб – це більш простий і менш витратний процес, аніж захист соняшнику. У більшості випадків це одна або дві гербіцидні обробки страховими препаратами. Льон є нечутливим до багатьох гербіцидів, тому є можливість обирати препарати як за спектром дії, так і за вартістю.
Але стійкість рослин льону до багатьох гербіцидів має зворотний, негативний бік: падалицю льону важко «вбити» у наступних культурах.
Льон не є сильним конкурентом для більшості культур, але його присутність у посівах пшениці, ріпаку або гороху іноді створює проблеми. По-перше, при значній густоті (кілька сотень рослин на квадратному метрі) сходи падалиці можуть «забити» рослини культури. По-друге, зелені рослини льону при збиранні зернових і ранніх бобових культур ускладнюють збирання – жатка комбайна погано зрізає його міцні як мотузки стебла. Недозріле насіння льону погіршує обмолот врожаю через наявність слизу, який погано висихає та міцно склеює зернову масу.
Втрати льону при збиранні досягають 30-40 кг/га, тобто майже відповідають рекомендованій нормі висіву цієї культури. Насіння льону проростає нерівномірно, приблизно 50% сходів зявляються вже після посіву наступної культури. Зазвичай, насіння льону в ґрунті втрачає схожість через 1 рік, але сходи з зароблених на 8-10 см насінин можуть з’являтися протягом трьох років. Саме тому ігнорувати проблему падалиці не варто.
Навіть розвинута озимина не завжди може самостійно впоратися з небажаними «сусідами».
Як можна їй допомогти?
Які гербіциди зазвичай використовують для захисту зернових колосових культур? Насамперед, сульфонілсечовини: препарати трибенурон-метилу, тифенсульфурон-метилу, метсульфурон-метилу, йодосульфурон-метилу, амідосульфурон-метилу.
Окремо або в комбінаціях. Наприклад, трибенурон + тифенсульфурон, трибенурон + метсульфурон, йодосульфуріон + амідосульфурон. Але якщо ознайомитися зі списком діючих речовин гербіцидів для захисту льону, в ньому можна побачити ті ж самі назви. Наприклад, гербіцид з д.р. йодосульфурон (25 г/л) + амідосульфурон (100 г/л) з нормою витрати 0,1 л /га.
А також метсульфурон, а ще – тифенсульфурон. Тому намагатися знищити сульфонілсечовинами падалицю льону на зернових – марна справа. Винятком є хіба що трибенурон-метил, при максимальній дозі внесення його препаратів (з ПАР) можна розраховувати на відчутне пригнічення рослин льону. Але дія трибенурон-метилу не є достатньою для надійного контролю падалиці.
Льон є нечутливим до гербіцидів інших хімічних класів. Наприклад, не варто використовувати препарати МЦПА або бентазону проти падалиці льону, бо ті ж препарати використовують для захисту льону культурного. Так само – препарати клопіраліду.
Звісно, можна використати старі перевірені засоби – препарати дикамби та/або 2,4-Д. Але вони мають суттєвий недолік – дуже вузьке «вікно застосування», від кущіння до трубкування. До речі, для надійного контролю льону препарати 2,4-Д необхідно використовувати в повній нормі.
За даними, як то кажуть, «архівних» дослідів по випробуванню гербіцидів, льон з мінімальними втратами витримує 0,25-0,3 л/га препарату солі 2,4-Д. Цей гербіцид навіть використовували для боротьбі з бур’янами у посівах льону-довгунця. Тому норма 2,4-Д (краще – ефіру) повинна бути максимальною.
Набагато ширшим є «вікно застосування» для препаратів флорасулама. Наприклад, суміш флорасулам + флуметсулам може застосовуватися практично до появи колоса. Падалицю льону заввишки до 10 см ефективно контролюють комбіновані препарати з д.р. флорасулам + арілекс, флорасулам + піроксулам, флорасулам + флуоксіпір, флуоксіпір + арілекс, флуоксіпір + 2,4-Д.
У Канаді найпопулярнішим гербіцидом для контролю падалиці льону в посівах зернових є препарат з д.р. квінклорак.
Наступною культурою після льону можуть бути не лише озима пшениця або озимий/ярий ячмінь. Іноді після льону сіють озимий або ярий (у Канаді) ріпак, сочевицю або горох. У цих культурах падалицю льону контролювати набагато складніше, аніж у посівах зернових. Льон є нечутливим до імідазолінонів (імазетапіру, імазомоксу, імазепіру), тому препарати з цими д.р. проблему не вирішують. Відповідно, не варто на них розраховувати в посівах Clearfield® ріпаку та бобових.
Також не варто сподіватися на контроль льону в посівах ріпаку гербіцидами з д.р. метазахлор – препарати з цією д.р. використовують у Великобританії в посівах льону. Що залишається? Хіба що препарати з д.р. галауксіфен-метил (арілекс).
Американські дослідники з’ясували, що падалицю льону в посівах гороху ефективно знищують препарати з д.р. метрибузин і д.р. аціфлуорфен. На МЦПА і бентазон надії немає: до цих д.р. стійкі не тільки рослини гороху, а й льону.
Олександр Гончаров
