Озима пшениця 2020. Працюємо на якість та натуру

Також не забуваємо про шкідників

Ольга Бабаянц,
докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України

Благословенна праця хлібороба –
Хліб завжди був і є святим.
Тривога в ньому і жалоба,
Та колосочок золотий
Який пробився крізь морози –
Зеленим пір’ячком зійшов.
Його весни зігріли сльози
У ньому, з древності – любов.

Так, шановні…. Золоте зерно 2020 стало дуже важким для аграріїв України, саме червень покаже, який врожай будемо мати з урахуванням усіх проблем, що супроводжували вирощування озимої пшениці.

Що необхідно зробити, аби успішно та продуктивно завершити процес вирощування і отримати максимально можливий врожай – саме про це моя стаття.

Головним чином хочу попередити аграріїв про очікуваний розвиток фузаріозу колосу на озимій пшениці. Ситуація дещо відрізняється територіально по Україні.

На Півдні країни за умов жорсткої посухи протягом вегетації період цвітіння пройшов стрімко, за 2-5 діб у середньому. За цей час за технологічною схемою необхідно було провести фунгіцидну обробку пшениці від фузаріозу колосу, адже відомо, що передчасне застосування фунгіциду та запізнення з ним є небажаним, так як ефективність від заходу буде на 10-15% нижча, ніж за проведення його вчасно, саме у момент цвітіння, за шкалою Цадокса, ВВСН 61-65. Але наслідки посухи свідчили про те, що багато господарств Півдня України не вклалися у оптимальні терміни обробки і працювали із запізненням. Для деяких господарств фунгіцидну обробку я рекомендувала у цей час не проводити з причини можливої невисокої економічної ефективності. Цілком слушно фунгіцид застосувати у ВВСН 73 – у ранню молочну стиглість зернівки. Завдяки цьому можна попередити розвиток не лише фузаріозу, а й альтернаріозу, що є вельми необхідним.

Для отримання якісного та сильного зерна пшениці озимої є необхідним контролювати також появу на колосі альтернаріозу, так званого «чорного зародку». Хоча альтернаріоз не впливає на посівні якості насіння, однак, на натуру та чистоту зерна вплив має.

Також саме у цей час можливо попередити розвиток кладоспоріозу, так званої «черні» колосу. У західних областях, у Центрі України фузаріоз колосу пшениці також буде мати найвищий рівень розвитку за останнє десятиріччя і це є дуже суворим викликом щодо перспектив отримання якісного та повноцінного врожаю.

Що є обов’язковим до виконання, аби не втратити кількість та якість зерна? Взагалі, захист колосу від фузаріїв є аксіомою. За будь-яких метеорологічних умов ця хвороба є критичною. Однак, цього року фузаріоз має розповсюдження на 15-25% з інтенсивністю від 10 до 15%. Тому у південних регіонах окрім однієї обробки фунгіцидом друга не знадобиться, а на Заході та у Центрі – буде друга та ще й третя.

Дуже виваженим має бути вибір фунгіциду проти фузаріозу колосу. Обов’язково у складі препарату має бути діюча речовина тебуконазол, як найбільш ефективна та така, що має пролонговану дію проти фузаріїв.

Якщо обмежуватися лише тебуконазолом, його має бути застосовано на гектар не менше 250 г, тобто, якщо використовуємо, наприклад, Фолікур, його маємо застосувати у нормі витрати 1.0 л/га.

На Півдні за посухи я би рекомендувала застосовувати фунгіциди з декількома діючими речовинами, серед яких найбільш прийнятним є застосування тебуконазолу і флутріафолу. Вони створюють майже ідеальну формулу для знищення фузаріїв. Але будьте обережні! Перевищення норми витрати фунгіцидів можуть призвести до опіків, тому використовуйте препарати, додаючи не менш за 200 л води.

Для Заходу та Центру пропоную препарати застосовувати у фазу ВВСН 59-60, що свідчить про кінець колосіння, першу обробку фунгіцидом за основи тебуконазолу з кількістю діючої речовини 175 г/га. Через 4-5 діб, у фазу ВВСН 65 – середина цвітіння – вдруге спрацювати фунгіцидом, у складі якого є тебуконазол, протіоконазол або флутріафол. У фазу ВВСН 71 – початок наливу зерна – рекомендую провести третю фунгіцидну обробку, можливо, знову тебуконазолом з гектарним навантаженням діючої речовини у межах 125-175 г. Така схема фунгіцидного захисту сприятиме можливості уникнути розвитку фузаріозу колосу протягом вегетації, не зважаючи на метеоумови.

Також на червень нинішнього року прошу звернути увагу на шкідників. За умов жорсткої посухи деяких шкідників ми не побачимо, однак найбільш проблемними будуть спалахи злакових мух, пильщиків та, головним чином, клопа шкідливої черепашки.

Наразі є очевидним, що однією з суттєвих проблем прийдешнього року буде дуже велика активність двох видів пильщиків. Великі запаси цього шкідника були зосереджені на диких злаках, потім вони перебралися на ріпак. У степовій частині України на фоні посухи пильщики можуть призвести до втрати певної частини майбутнього врожаю. Пильщик хлібний (Cephus pigmaeus) пошкоджує пшеницю, нечасто – ячмінь. Зимують личинки у стерні зернових. Літ пильщика хлібного співпадає із закінченням фази ВВСН 30-32 (виходом у трубку – початком колосіння) та може подовжуватися до завершення фази формування зернівки (ВВСН 70-73). Пошкодження пильщиком призводить до білоколосиці, щуплозерності. Продуктивність стебел знижується на 2-10%. Пильщик хлібний чорний (Trachelus tabidus), більше розповсюджений у південній частині України. Цикл розвитку співпадає з таким пильщика звичайного, але з’являється він на 12-20 діб пізніше, аніж хлібний, і збігається з колосінням пшениці та ярого ячменю. Сорти пшениці з виповненою соломиною вважаються стійкими до личинок пильщика.

Напередодні літа звертаємо увагу на появу злакових мух, головним чином, шведської (Oscinella frit), пшеничної (Phorbia securis) та гессенської (Mayetiola destructor). Літ мух співпадає, частіше за все із завершенням фази весняного кущення озимих та появою сходів ярих колосових. За 5-10 діб виходять личинки, що просуваються у середину стебла, де виїдають конус наростання і центральний лист. Шкідливість шведської мухи є у зниженні густоти стеблостою та у суттєвому зниженні врожаю зерна. Пшенична муха вельми шкідлива у південній частині України. Муха вилітає у першій половині квітня, яйця відкладає на сходи рослин, личинки відроджуються через 2-8 діб, потім вони виїдають центральне стебло, що частіше за все призводить до масової загибелі рослин пшениці. Боротьба зі злаковими мухами є у відновленні довгих сівозмін, у знищенні диких злаків та у відході до системи надранніх посівів. Також слушною є інсектицидна профілактика з осені.

Традиційно окрему позицію займають хлібні клопи – клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps), мавританська козявка (Eurygaster maurus), австрійська черепашка (Eurygaster austriacus). Останніми роками хлібні клопи дещо зменшили свою кількість. Цього ж року, знову ж таки за умови жорсткої посухи, бачимо активацію їх значно інтенсивнішу, аніж у минулі роки. Тому вірогідно, що на 2020 рік саме клоп шкідлива черепашка та інші клопи можуть спричинити значну втрату озимої пшениці у зоні Степу та частково у південно-західній частині Лісостепу.

Хочу нагадати, що імаго клопа-черепашки зимують у лісосмугах, у лісах, під листяним опадом або у підстилці. Масовий літ починається, як правило, за температури повітря 18-190С. Цього року літ співпав з фазою ВВСН 32 (вихід у трубку), тобто перескочив через фазу кущіння, що сприяло його агресивності. Самиці клопа через тиждень почали відкладати яйця у два ряди на стеблі і листях хлібних злаків, бур’янів.

Клоп-черепашка надзвичайно плодовитий, у середньому самка відкладає 100-300 яєць, а максимально – до 500-550. Ембріональний розвиток має тривалість 1-2 тижні, розвиток личинок складає 20-50 діб, що рівносильно 5 вікам. Останній вік клопа-черепашки співпадає з фазою ВВСН 73-80 (молочна – початок воскової стиглості зерна пшениці). У цей період шкіднику необхідна зовнішня температура у межах +24-280С. Личинки клопа-черепашки усіх віків дуже ненажерливі. Для завершення їх розвитку необхідним є живлення зерном, головним чином озимою м’якою та твердою пшеницею. Переселення клопів до зимівлі починається у період збору врожаю пшениці.

Шкідливість клопа-черепашки має два фенологічних періоди Перший – охоплює фазу сходів, кущення, вихід рослин у трубку. Це період, коли шкодять особини імаго. Пошкоджені рослини всихають, а у період колосіння можемо спостерігати на полі пустоколосицю, тобто колос майже стерильний. Це перший етап втрати урожаю, так звана пряма втрата. Другий період шкідливості охоплює період від молочної до воскової та від воскової до повної зрілості зерна. Шкідниками тут є личинки третього-четвертого віку та молоді клопи з крильцями, котрі є надзвичайно ненажерливими.

Шкідливість у даний період є, головним чином, не у кількості врожаю, а у його хлібопекарських, технологічних та смакових властивостях. Це є побічні втрати врожаю.

Пошкодження 2-3% зерна клопом-черепашкою різко знижує його продовольчі якості. Якщо уявити, що середня чисельність личинок 3-5 особин на 1 м2, то це є небезпека для майбутнього врожаю. За регулювання чисельності клопа шкідливої черепашки на посівах пшениці та ячменю важливим є застосування хімічного захисту, як найбільш раціонального. Інсектициди слушно застосовувати за популяції клопа на рівні економічного порогу шкідливості (ЕПШ). На пшениці та ячмені озимих у фазі весняного кущення – трубкувания ЕПШ складає 2 особини імаго/м2; формування – наливу зерна – 2 личинки/м2 на посівах сильних і цінних сортів та 4-6 личинок/м2 – на посівах звичайних сортів. На фуражних посівах допускається 20-30 личинок клопа/м2. Рекомендовані препарати-інсектициди, які я вважаю найбільш ефективними, такі: Коннект, Децис Профі, Децис f-Люкс, Протеус, Вантекс та ін.

П’явиця червоногруда (Oulema melanopus) – може становити суттєву проблему для озимого, ще більше для ярого ячменю. Шкідник має широкий ареал розповсюдження, однак найбільшу шкідливість проявляє у Степу та південно-східному Лісостепу. Зимує шкідник у лісосмугах або у ґрунті на глибині 3-5 см, частіше там, де вирощувалися зернові. За підвищення температури повітря до 9-100С на початку виходу озимих у трубку п’явиці розповсюджуються по крайових смугах ярих культур. Яйця відкладає на нижньому боці листка. Самки мають високу плодовитість, від 120 до 300 яєць. За два тижні відроджуються личинки і їх розвиток на озимій пшениці чітко співпадає з фазою ВВСН 37-39 (наявність прапорцевого листа).

На ячмені відродження личинок проходить, починаючи від фази трубкування, і закінчується восковою стиглістю. Чисельність зимнього запасу шкідника зменшується за лущення стерні після збору зернових колосових, а також за застосування інсектицидів протягом вегетації культури. За чисельності імаго більш 10-15 особин на 1 м2 та личинок 60-100, 200-300/м2 терміново слід застосувати інсектициди Децис Профі, Децис f-Люкс, Протеус та інші, що мають тотожну біологічну ефективність.

І на останнє – прошу звернути увагу на об’єкт, котрий за усіх найбільш сприятливих ситуаціях зі збиранням врожаю може у кінцевому випадку нанести удар нижче поясу. Це хлібні жуки, а серед них найбільш шкідливий та ненажерливий – жук-кузька (Anisoplia austriaca). Личинки жука зимують у ґрунті на глибині 35-40 см. Заляльковування проходить у ґрунтових колисках з кінця травня до початку червня. У фазу молочної та воскової стиглості зерна кузька заселяє посіви зернових колосових. Яйця ненажера відкладає у ґрунт на глибину 10-20 см, зазвичай, на просапних культурах та на парах. Самки дуже плодовиті, продукують 50-100 яєць. Вже за 2-3 тижні виводяться напрочуд ненажерливі личинки, які продовжують своє життя протягом 22-25 місяців. Цикл розвитку жука-кузьки та інших хлібних жуків дворічний. Жуки-імаго виїдають та вибивають вже готове зерно. Личинки пошкоджують кореневу систему, що частіше за все призводить до загибелі рослин.

Рік 2020 приніс нам багато біди, особливо для озимини. Великі втрати аграріїв по ріпаку, ячменю, озимій пшениці. Наразі щось змінювати не є можливим, але висновки робити необхідно. Я вважаю, що реальністю наступного 2021 року стосовно вирощування озимої пшениці та ячменю буде чітка позиція щодо технологій, за яких аграрії будуть долати важкі проблеми з легкістю.

Для цього необхідно, головним чином, зрозуміти, що сталих універсальних технологій більше не буде. Для кожного господарства вони будуть індивідуальними, з урахуванням наявності у тому чи іншому господарстві парку техніки, характеристики ґрунтів, виважених прийомів з засобами захисту рослин тощо.

Ну що ж, готуємося до збирання врожаю. Не все склалося так, як хотілося, але це не безвихідь. Це наша можливість все повернути на краще. На що й сподіватимемося.

Усім бажаю успіхів.
Для Вас завжди відкрита!
Чекаю на запитання!