Особлива увага у Казахстані в даний час приділяється тваринницькій галузі. З давніх-давен казахи вважалися кочовим народом. Величезні природні пасовищні угіддя дозволяли людям вирощувати худобу в екологічно чистих умовах. Сьогодні Казахстан має можливість не тільки виробляти конкурентоспроможну продукцію тваринництва, а й забезпечувати продовольчу безпеку країни.
Розвиток кормовиробництва
Провідну роль у сільському господарстві Казахстану грає кормовиробництво. Це сама багатофункціональна і масштабна галузь АПК, яка відіграє найважливішу роль не тільки в забезпеченні продуктивності сільськогосподарських земель, рентабельності і стійкості, а й
у тваринництві.
На жаль, в даний час кормовиробництву в сільському господарстві Казахстану не приділяється достатньої уваги. Тільки створення єдиної ефективної системи тваринництва і кормовиробництва дозволить реалізувати генетичний потенціал породистої худоби, забезпечити її стійку і високу продуктивність.
Створення кормової бази для тваринництва пов’язано з розвитком виробництва однорічних і багаторічних трав, раціональним використанням природних кормових угідь, кормових, бобових і зернобобових культур, зміною структури сівозмін, створенням високопродуктивних сіяних сінокосів і пасовищ, вирішенням питань їх заготівлі, зберігання і використання.
Особливості використання шротів у годівлі ВРХ
Одним з основних факторів підвищення продуктивності в скотарстві є міцна кормова база та організація повноцінного збалансованого годування тварин всіма необхідними поживними речовинами. При цьому продуктивність в першу чергу залежить від забезпеченості організму енергією і білком. Тим часом для високопродуктивних корів кормовий протеїн став одним з найважливіших факторів, які лімітують подальше підвищення молочної продуктивності.
У цьому відношенні більшої уваги заслуговують шроти, які отримують з насіння олійних (сої, соняшнику та рапсу) після екстракції олії.
Шроти застосовуються для збагачення корму протеїнами і поліпшення білкового обміну, підвищення енергетичної поживності раціонів для всіх сільськогосподарських тварин і птиці. Протеїн шротів олійних культур за своєю поживністю наближається до білків тваринного походження. Він простий у застосуванні, не вимагає додаткової обробки і відразу готовий до згодовування. Це натуральний, екологічно чистий продукт, який не містить гормонів та стимуляторів росту.
У Казахстані для годування тварин широко використовуються три види шроту: соєвий, соняшниковий, ріпаковий. Найпопулярніший – соєвий шрот. Проблема в тому, що він найдорожчий, а соєві продукти часто фальсифікують.
З таким кормом можна отримати не лише менш поживні, а й шкідливі для годування речовини. Соняшниковий і ріпаковий шроти менш універсальні продукти, але у кожного є свої плюси. Для деяких видів тварин вони можуть повністю замінити соєвий шрот.
Джерело: https://bossagro.kz
