Нові високоінтенсивні сорти та гібриди сільськогосподарських культур для формування максимальних врожаїв потребують внесення значної кількості азоту. Ринок мінеральних добрив розширюється постійно, проте, для прийняття остаточного рішення потрібно ретельно розглянути переваги та недоліки кожного типу добрив для потреб конкретного господарства.
Основною перевагою безводного аміаку та інших рідких азотних добрив є спрощення виробничого процесу, полегшення внесення в ґрунт, відсутність злежування, більш рівномірний розподіл азоту в орному шарі ґрунту
Тверді мінеральні добрива за сприятливих умов внесення – доволі ефективний спосіб покращити умови живлення культур, проте в середньому рівень засвоєння азоту з традиційних гранульованих добрив залишає бажати кращого – лише 30-40%. Це пояснюється високими втратами елементу внаслідок вимивання нітратного азоту в глибші шари ґрунту за надмірних опадів, низькою доступністю добрив у посушливий період, інтенсивними процесами нітрифікації та амоніфікації. За умови, якщо весняні підживлення припадають на посушливий період, доступність поверхнево внесених добрив різко знижується.
Окрім можливих великих втрат при застосуванні гранульованих добрив, досить високі затрати на їх транспортування та перевантаження. Варто врахувати умови зберігання, оскільки гранульовані добрива можуть злежуватися, що значно ускладнює технологічний процес внесення.
Безводний аміак – це рідке мінеральне добриво, являє собою безбарвну рідину, яка на повітрі бурхливо кипить, швидко випаровується і містить 82,2% азоту.
Коли потрапляє в ґрунт, перетворюється на газ і утворює гідроксид амонію (NH4OH), іони якого поглинаються ґрунтово-вбирним комплексом. Добрива вносять за допомогою спеціальної техніки, яка заробляє їх у ґрунт на певну глибину (10-12 см на важких ґрунтах і 14-18 см – на легких). Поверхнево, на відміну від деяких інших, дане добриво не вносять, оскільки аміак швидко випаровується. На піщаних та супіщаних ґрунтах у випадку неглибокої заробки можливі значні втрати добрива.
Всі мінеральні добрива, і безводний аміак в тому числі, краще застосовувати при вологому ґрунті, оскільки кількість втрат значно менша, ніж за сухого. Також слід зауважити, що коли вносяться рідкі аміачні добрива, іон амонію поглинається і тому слабко пересувається в ґрунті.
Тож, в перші дні після внесення помічається, як ґрунт стає лужним, а потім під час нітрифікації – підкислюється.
Аміак безводний як азотне добриво почали застосовувати досить давно. Є дані, що ще в 40-50-х роках ХІХ століття фермери Англії вже успішно використовували водний і безводний аміак як добрива під зернові культури.
У 20-30-х роках минулого століття в нашій державі проводили досліди із застосуванням водного й безводного аміаку як добрива, проте через нечисленні досліди та відсутність потрібної техніки для внесення на той час не було розкрито весь їх потенціал.
Основною перевагою безводного аміаку та інших рідких азотних добрив є спрощення виробничого процесу, полегшення внесення в ґрунт, відсутність злежування, більш рівномірний розподіл азоту в орному шарі ґрунту. Окрім того, при застосуванні аміака безводного однократно перед сівбою зернових зменшується кількість проходів техніки полем. Відомо, що витрати ресурсів у разі внесення рідкого аміаку в ґрунт на 20-40% нижчі, ніж за використання твердих гранульованих добрив, а затрати праці зменшуються у 2-2,5 рази.
Внесення безводного аміаку характеризується рівномірним розподіленням його в шарі ґрунту, а також більшою доступністю активної речовини рослинам. Під впливом безводного аміаку в ґрунті зростає кількість рухливих форм фосфору, калію й мікроелементів, що поліпшує режим рослинного живлення.
Специфічне стрічкове внесення безводного аміаку ускладнює ріст і розвиток бур’янів у посівах культурних рослин і паралельно вирішує проблему боротьби зі шкідниками. Добриво під новий урожай слід вносити тоді, коли середньодобова температура не перевищує 10°С і процеси нітрифікації уповільнені. В разі внесення аміаку в теплий період рано восени можливе інтенсивне утворення нітратів і вимивання їх опадами.
Застосовують рідкий азот як передпосівне добриво під усі культури і вносять в більшості під передпосівну культивацію та восени під оранку. Також добрива можна використовувати для підживлення просапних культур. Але в цьому випадку бажано заробляти добрива в середину міжрядь або на відстані не менше 10-12 см від рослин, щоб уникнути опіків. Останні, в свою чергу, можуть виникнути й за умови дотримання всіх правил внесення добрива, причиною цього все частіше стають посухи.
Така технологія удобрення культур найбільше користується популярністю у великих господарствах через можливість повністю механізувати транспортування і внесення добрива у ґрунт.
Крім вищеперерахованих переваг існує один суттєвий недолік застосування аміаку.
Оскільки безводний аміак — це газ, який зберігається у формі рідини під тиском, необхідне спеціальне обладнання для його застосування. Швидкість роботи при внесенні аміаку нижча порівняно з іншими добривами.
Під час того, як аміак вноситься з цистерни в ґрунт, він може становити ризик для здоров’я людини, якщо не дотримуватися належних запобіжних заходів.
Хімічні властивості безводного аміаку обумовлюють його токсичність для мікроорганізмів у зоні застосування. З цього приводу існує багато суперечок між виробниками. Науковцями факультету рослинництва та ґрунтознавства Університету штату Мічиган представлені короткі результати досліджень обсягу вимирання мікроорганізмів після внесення безводного аміаку. Ґрунт, відібраний у день внесення добрива, показав різке зниження концентрації ґрунтових бактерій, але не повне знищення популяції. Через деякий час після внесення спостерігалося збільшення популяції бактерій у порівнянні з зоною, де не застосовувався рідкий аміак. Через 5 тижнів після внесення не було суттєвих відмінностей у кількості бактерій між ділянками, незалежно від норми внесення добрива (0 чи 100 кг/га).
Вплив безводного аміаку на ґрунтові гриби був дещо тривалішим, ніж на бактерії. Через 31 день після застосування спостерігалася сумарна негативна реакція. За 10-20 см від центру зони застосування ефективність безводного аміаку різко зменшилася.
Автори дослідження щодо бактерій та грибів у ґрунті підсумовують: «Незважаючи на те, що застосування безводного аміаку впливало на мікробіологічну популяцію ґрунту, воно навряд чи може зробити щось більше, ніж тимчасова дестабілізація умов у зоні розташування добрива».
Вікторія Олійник