Основне в вирощуванні революційного сорго

В умовах жорсткої ринкової конкуренції сільгоспвиробники постійно ведуть пошук найбільш придатних сільгоспкультур для певних умов вирощування. Враховуючи, що значна частина України знаходиться в зоні ризикованого землеробства, спектр таких культур суттєво звужується. В той же час, у сприятливих зонах вирощування є дуже багато ґрунтів, де традиційні культури не завжди дають бажаний результат.
Однією з таких альтернативних культур цілком слід розглядати сорго. Культура сорго володіє великою пластичністю, через що легко пристосовується до ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Саме тому воно має широкий ареал поширення – від тропічних, пустельних і напівпустельних кліматичних зон до помірних і зволожених широт.

Сорго цілком можна розглядати як альтернативу кукурудзі.

За походженням сорго — це тропічна рослина. І, хоча насіння сорго починає проростати при +10 °C, все одно, оптимальна температура для росту та розвитку знаходиться в межах 25–30 °C, тоді як для кукурудзи 20–23 °C. В фазу викидання волотей температуру в 40–45 °C сорго переносить без негативних наслідків. Цьому засвідчує найменший коефіцієнт транспірації — 150–200 одиниць. При пересиханні грунту, рослини впадають в анабіоз, коли появиться оптимальні умов — відновлюють вегетацію. Тому сорго і є найбільш жаростійкою та посухостійкою культурою.
В той же час, сорго дуже чутливе до зниження температури та заморозкам, особливо в фазу цвітіння, коли вже при –1 °C наступає повна загибель рослин, а сходи гинуть при –2–3 °C.

Враховуючи чутливість даної культури до низьких температур, посів сорго слід починати тоді, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягне 14–16 °C. Висів насіння сорго в непрогрітий ґрунт (7–8 °C) може призвести до того, що насіння спліснявіє, довго не проростатиме, сходи будуть зріджені, а посів заросте бур’янами. Краще зробити перерив після посіву усіх ярових культур, налаштуватися і спокійно висівати сорго.

До ґрунтів сорго невибагливе й може рости на важких суглинках або легких піщаних. Сорго не переносить холодних, заболочених ґрунтів й погано росте на кислих ґрунтах. Ця культура здатна рости на засолених й солонцюватих ґрунтах, при концентрації солей в два рази вище, ніж потребує кукурудза. Сорго є основним засобом від вторинного засолення (це стосується земель на поливі), виносячи з грунту від 30 до 75 т/га солей.
Сорго можна висівати після будь-яких культур польової сівозміни, але на полях, чистих від бур’янів. Кращими попередниками вважаються озимі: пшениця, ячмінь та ріпак. Задовільним попередником вважається кукурудза. Сорго може бути в монокультурі 2–3 роки. Гарні результати мають з сорго на цілинних та заплавних землях.

Обробіток ґрунту на полях, які плануються під посів культури, слід направити на знищення бур’янів, вирівнювання ґрунту та накопичення вологи. Але сорго не вибагливе до використання за технологій No-Till, Strip-Till, мінімальній чи традиційній.
Посів сорго, як уже відмічалось раніше, слід починати не раніше прогріву ґрунту до температури 14–16 °C на глибині 5 см.

Найкращими способами посіву сорго вважаються пунктирний з шириною міжрядь 45 або 70 см. Діаметр зернини 3 мм, що дозволяє використовувати соняшникові диски. В першу чергу це зумовлено кращими можливостями контролю бур’янів в посівах, шляхом проведення міжрядного обробітку. Однак сплошний посів сорго також можливий.

Оптимальну густоту стояння рослин можна встановити тільки для конкретних ґрунтово-кліматичних умов. З нашого досвіду оптимальною густотою для гібридів Нусід є 120 тис. рослин — на збирання забезпечує 7–9 т/га. Мінімальний рівень густоти для сорго 80 тис. рослин.

Сорго добре відкликається на покращені умови мінерального живлення, особливо на бідних ґрунтах. В літературі існувала думка про те, що сорго, володіючи потужною кореневою системою і високими її засвоюючими здібностями, взагалі не потребує добрив. Це помилкове уявлення призводило до того, що під цю культуру не вносилось достатня кількість добрив. Однак, для розкриття його високих потенційних можливостей необхідний комплекс заходів, в тому числі і внесення порівняно високих доз NPK.

На формування одного центнера зерна, в залежності від кліматичних факторів, сорго витрачає азоту — 1,7–3,6 кг, фосфору — 0,45–0,95 кг, калію — 1,8–2,6 кг, кальцію — 0,8–1,2 кг, магнію — 0,7–0,9 кг
Азотно-фосфорні добрива краще вносити у передпосівний обробіток на глибину 5–8 см, або одночасно з посівом. При внесенні одночасно з посівом, азотно-фосфорні добрива обов’язково необхідно вносити в стороні й на більшу глибину, ніж насіння. Внесення добрив разом з насінням негативно впливає на польову схожість. Вона знижується на 15%, а в вологі роки й більше.

Боротьба з бур’янами може проводитися за допомогою агротехнічних або хімічних заходів. При використанні агротехнічних заходів проводять: досходове боронування, посходове боронування та міжрядні культивації. Однак при плануванні проведення посходових боронувань, норму висіву насіння необхідно збільшити на 24–30%.

Застосування більш широкого спектру посходових гербіцидів стало можливе завдяки обробці насіння антидотом. Тому, крім гербіцидів для контролю широколистих бур’янів, таких як 2,4-Д, Агрітокс, Прима, Пік, Банвел, Цитадель, стало можливим використання Примекстра Голд та Дуал Голд.

Самим шкодочинним шкідником на посівах сорго є злакова попелиця. Якщо не проводити боротьбу (особливо в посушливі роки), вона може знищити 30–50% врожаю. В таких випадках слід використовувати протруювання насіння Круїзером, що дозволить захистити рослини до 6 листка. По вегетації працюємо інсектицидами в комплексі з прилипачем, не даємо попелиці опуститися в пазуху листка, що дозволить економити на кратності обробок.

Збирання сорго проводять прямим комбайнуванням. Перед збиранням врожаю за 12–14 днів рекомендується провести десикацію Реглоном або іншими препаратами. Бажано не допускати тривалого перестою після дисикацї.

Врожайність перспективних гібридів сорго Ліберті (біле), Домінатор (червоне), Енфорцер (бронзове) в Україні у 2016 році, які створені Австралійським селекційним підрозділом компанії Nuseed.