Кожного року з середини серпня аграрії у пошуку. Роботи вкрай багато – реалізація отриманого врожаю зернових колосових, турботи про ціну та рівень рентабельності свого виробництва, очікування прийнятних та високих врожаїв соняшнику, кукурудзи тощо. А на порозі вже наступний біологічний рік з пошуком високоякісного насіннєвого матеріалу ріпаку, ячменю та пшениці, з підготовкою ґрунту під сівбу, з підбором попередників та агротехнологій… Саме зараз, аби не запізнитися, хочу проаналізувати рік минулий та надати аграріям поради до посіву під врожай 2021-2022 року.
Результати щодо врожаю зернових колосових та ріпаку (соняшник, кукурудза – дещо пізніше) досить непогані, навіть хороші. Тому Україна буде з врожаєм пшениці та ячменю, що дуже добре. Прогнози мої справдилися і, попри метеорологічні негаразди, незважаючи на помилки у технологіях, сільгоспвиробники мають досить високий врожай озимої пшениці, хороший врожай ячменю озимого і досить прийнятний – ячменю ярого.
Констатую, що наші аграрії дуже швидко провели заходи щодо утримання вологи у ґрунті, адже це є необхідним і важливим. Поки ще вода є у горизонтах на глибині до 1-1.5 м, однак це, на жаль, ненадовго.
У мене наразі тривогу викликає спалювання стерні, яке цього року побило усі десятирічні рекорди. Південна частина України у вогні кожного дня, але якщо цей прийом у регіонах з достатнім зволоженням та за великої кількості залишеної на полях соломи є деяким чином прийнятним, то на Півдні України це є дуже ризикованим. Вогонь дуже швидко розповсюджується і призводить до загибелі усіх корисних бактерій та мікроміцетів і міксоміцетів. Страждатимуть також птахи, адже можуть потрапити у вогнища.
У порівнянні з роками 2012–2015 і теперішніми, змінився підхід до розуміння попередників. На жаль, парові поля будуть у незначній кількості, ба більше, попередниками будуть, головним чином, соняшник, кукурудза, дуже мало заплановано бобових культур. Тому хочу нагадати, що є такі чудові культури, як коріандр, льон, гірчиця тощо. Стерньові попередники також будуть використані, та цього року можливо це буде у позитиві, так як не маємо шаленої посухи. Є позитивом те, що з року в рік аграрії все більше використовують деструктори лігніну та целюлози, адже завдяки цьому стерньові попередники стають досить технологічними і корисними, так як знімається токсичне навантаження від соломи. До 50% колосових сіятимуть по соняшнику, що теж потребує особливого підходу. Також треба бути обережними щодо сидератів після збирання озимих зернових культур та ріпаку, аби не потрапити у неприємну пригоду.
Важливими для отримання врожаю є заходи щодо внесення основних добрив. Хочу нагадати, що під час основної культивації чи дискування (у залежності від вибору господарем технології) восени є необхідність внесення фосфору та калію, так як саме ці елементи впливають на початкові фази розвитку рослин, підсилюють осіннє кущення та сприяють осінньому накопиченню цукрів для кращої перезимівлі. Заробка у ґрунт амофосу (що є найбільш прийнятним) на глибину 18-20 см надасть можливість, за наявності вологи, отримати повноцінні і дружні сходи. Нітрогену восени вносити достатньо третину від норми, останню кількість розподіляють на весну. Передозування нітрогену в осінній час, особливо у південній частині України, може призвести до розм’якшення тканин прикореневої зони рослини, прискорення росту, що призведе до вилягання та до загибелі від навіть незначного морозу. Норми добрив підбирають з урахуванням рівня врожайності, яку планується отримати, та складу рухливих форм поживних речовин у ґрунті.
Стосовно строків сівби, найбільш бажано сіяти в оптимальні для певної зони вирощування, однак, якщо буде достатньо вологи, тоді можливо висівати насіння у межах південних регіонів, починаючи з 25 вересня до 5 жовтня для озимої пшениці та з 5 до 25 жовтня для ячменю або, при сухості, терміни сівби відстроковуються. Рання сівба цього року може спровокувати накопичення ґрунтових шкідників та розвиток вірусних хвороб, а пізня може призвести до зниження рівня толерантності проростків до морозів.
Нагадую, що дуже важливим буде обов’язкове проведення фітоекспертизи насіння, адже фітосанітарні прийоми є обов’язковими для успіху вирощування пшениці та ячменю. Першочергово необхідно придбати та підготувати до посіву насіннєвий матеріал. Фітосанітарна експертиза зразків насіння озимих пшениці та ячменю, що проводиться у відділі фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту або ж у інших установах, є обов’язковою. Адже саме завдяки отриманню характеристики тієї чи іншої партії зерна, можливо підібрати систему передпосівної підготовки, яка має складатися з фунгіциду, інсектициду і регулятора росту.
Щодо приємного, попереджаю, що цього року суттєвої проблеми щодо наявності сажкової інфекції на насінні озимої пшениці не буде. Сажка на насінні ячменю виявлялася у 5% випадків та більше, можливо й не буде. Насіння пшениці заспорене збудниками твердої сажки у 1–2% зразків. Рівень заспорення від 0.01 до 0.2%, але ж відомо, що наявність навіть 0.01% сажки може призвести до отримання 5-7% сажки у майбутньому врожаї. Вибір фунгіцидного, інсектицидного протруйника необхідно враховувати за його ефективності щодо сажкової інфекції (має бути 100% ефективність).
Насіння озимої пшениці також у 70% має інфікованість збудником т.зв. «чорного зародку» – альтернарією (Alternaria spp.), 15% насіння інфіковане групою грибів роду Фузаріум з рівнем від 0.05 до 5.6%. Щодо фузаріїв, треба бути обережними, так як фузаріїв може бути по нулях або від 0.5 до 15% у 1 кг. Нечасто, з рівнем 2-15% виділяються збудники пліснявіння насіння. Насіння ячменю озимого уражене збудниками темно-бурого гельмінтоспоріозу (Bipolaris sorokiniana) – найбільш небезпечним патогеном на рівні 5-45% зараження у 25% зразків. Цього року на насінні пшениці озимої до 7–14% діагностуємо збудники бактеріозів, що є важливим показником щодо якості насіння.
Якщо буде нагальна необхідність у ранніх та надранніх посівах, насіння (незалежно від попередника) обов’язково захищають комплексним фунго-інсектицидним протруйником або складають суміш інсектициду та фунгіциду. Це надасть можливості уникнути пошкоджень ґрунтовими шкідниками (хлібним туруном, дротяниками, совкою) та за появи вірофорної попелиці зменшить ризик розвитку вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Насіння для оптимального терміну сівби на парах можливо протруювати як інсектицидом та фунгіцидом, так і обмежитися використанням фунгіциду. Однак, за умов теплої осені можливим буде пізній або розірваний у часі літ попелиць, цикадок та злакових мух.
У такому випадку застосування інсектицидної групи протруйника гарантуватиме уникнення пошкоджень від цих шкідників. Якщо сіятимуть по стерньових попередниках або по соняшнику, суміш фунго-інсектициду є необхідністю, особливо на полях, де є запаси совки, дротяників і, звичайно, хлібного туруна. За даними фітоекспертизи полів кількість шкідників на цих попередниках варіює від середньої до значної. Насіння для пізніх строків посіву обов’язково обробляти найбільш ефективними проти сажкових фунгіцидами. За умов холодної осені (зниження температури до 5-10ºС) сажкова інфекція розвивається дуже швидко і випадіння сходів будуть значні.
За необхідне цього року вважаю рекомендувати до протруйнику додавати рістрегулюючі речовини, які сприятимуть розвитку саме кореневої системи перед листковою масою, що створить комфортні умови для початку розвитку рослин та сприятиме більш стабільній перезимівлі.
Вибір протруйника серед величезної кількості зареєстрованих препаратів є складним і відповідальним. Я маю можливість навести перелік тих препаратів, які мають дійсно дуже високу ефективність і пролонгованість дії.
Для успішності посіву для зернових колосових культур важливим є показник глибини посіву та норми висіву насіння. Досвід показує, що найбільш прийнятним є заробка насіння на глибину від 2.5 до 4.5 см. Глибина посіву більше за 6 см призводить до погіршення енергії проростання та деформації проростка, особливо у разі недостатнього вологозабезпечення. Також нагадаю, що глибина посіву більше 6 см призведе до зменшення кущення на 5-7 стебел. Коренева система також розвивається найбільш інтенсивно за глибини посіву 3-4 см. Щодо норми висіву насіння пшениці озимої, обов’язково враховується фізіологія сорту, що висівається. Сорти з високим індексом кущення, наприклад Княгиня Ольга, Пані Оля, Хліб Аріїв, ОСПІ пріор, Баядера, Гефест, потребують норми висіву у межах 1,5-
2 млн схожих насінин на га. Ці сорти можуть формувати до 25-40 стебел, з них третина й більше є продуктивними. Для інших сортів норма може бути збільшена у залежності від рекомендацій селекціонерів.
Щодо голозерного ячменю озимого, посів у південних регіонах повинен тривати з 1-5 жовтня до 18-25 жовтня. Якщо у ці строки господарство не вкладається з завершенням посіву, можливо зупинитися та досівати вже після 20 листопада і, за сприятливих погодних умов, до 10 грудня. Система внесення добрив аналогічна пшеничній, можливе збільшення норм на третину. Ячмінь має найбільш фізіологічно слабку кореневу систему, тому надто важливим є створити умови для її зміцнення. Тому до протруйнику обов’язково додаються рістрегулюючі речовини, бажано використовувати Атонік Плюс (н.в. 0.25 л/т), Хелафіт (н.в. 1,0 л/т). З фунгіцидних протруйників вибираємо з найбільшою ефективністю та найменшою фітотоксичністю.
Норма висіву у середньому коливається від 1,0 до 1.5 млн схожих насінин на га. У такому випадку формуються більш потужні розкущені рослини.
Восени обов’язковим є контроль бур’янів на посівах пшениці та ячменю. Саме восени культурні рослини та бур’яни конкурують за елементи живлення і з осені треба створювати комфорт для культури. Спектр гербіцидів значний, вибір буде залежати від спектру бур’янів на тому чи іншому полі. Для ячменю з осені необхідно обробити посіви фунгіцидом, аби забрати основну частину інфекції майбутніх плямистостей. Фунгіцид застосовуємо бюджетний, ефективний проти збудника темно-бурого гельмінтоспоріозу та інших патогенів.
Вважаю, що поради будуть корисними та своєчасними для аграріїв. У наступних публікаціях продовжимо розмову щодо захисту проростків та їх максимального збереження протягом зими.
Бажаю успіху!
Бабаянц Ольга, докторка біол. наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології та ентомології
Селекційно-генетичного інституту – НЦНС, дійсна членкиня національної спілки журналістів України,
тележурналістка, незалежна експертка з питань якості пестицидів і агрохімікатів.
