Оцифрувати врожай по форварду

Сільське господарство було й залишається діяльністю з високим ступенем ризику втрати вкладених інвестицій. Здебільшого через нестабільність та непередбачуваність погодних умов, від яких залежить кількість та якість вирощеної сільгосппродукції.

Виконання форвардних контрактів стало найактуальнішою темою. Дедалі більше аграріїв, як середніх фермерів, так і великих компаній, відмовляються від постачання зерна за форвардними контрактами, укладеними навесні цього року. У чому реальна причина таких відмов, чи дійсно агровиробникам загрожує дефолт і як ситуація вплине на міжнародний імідж України – давайте розбиратись.

Справжня причина невиконання зобов’язань сільгоспвиробників за форвардними контрактами полягає не тільки у екстремальних погодних умовах, а й у поганому прорахунку як фермерами, так і трейдерами всіх ризиків і зниженні якості менеджменту компаній.

У чому проблема?

Ринок напередодні масових дефолтів по форвардних контрактах. За останні місяці цінове ралі на кукурудзу виросло з $140 в липні до $200 в жовтні. Аграрії, що уклали контракти по $150-160 і навіть по $170, побачивши втрати урожаю і нові ціни, серйозно замислилися, що робити. Виконання контракту для частини аграріїв дорівнює банкрутству, у тих же, хто недобрав урожай і бачить нові ціни – також спокуса не закритися.

Аграрії, які уклали у березні-квітні форварди за актуальною на той час ціною, зрозуміли, що втрачають на кожній тонні до $30 і навіть більше, адже ринкові ціни восени виявились значно вищими.

У чому спокуса?

Росту цін на продовольство посприяла епідемія коронавірусу, через яку утворились перепони у постачанні зерна, збільшення попиту на зерно з боку головних імпортерів та панічні настрої на ринку. Відштовхуючись від такої ціни, складались і умови форвардних контрактів.

Що робити?

Більшість аграріїв пояснюють, що різниця в $30-40 для них непосильна. Навіть з урахуванням взаємозаліків при розрахунках (вошаут). Їм простіше відмовитися від поставки і продати зерно «наліво».

Мовляв, давайте шукати золоту середину: якщо не за ринковою ціною, то хоча б скоротіть дельту наполовину. Останнім часом багато пишуть, що дефолти за форвардними контрактами можуть спричинити шквал судових позовів.

Форс-мажор? Суд? А виконання рішення…

Сам по собі факт існування трагічної для аграрія обставини (виникнення пожежі, посуха тощо) – не форс-мажор.

Така обставина стане форс-мажорною лише у разі, якщо особа доведе неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов’язань. Тобто треба обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною непереборної сили та неможливістю виконання своїх зобов’язань за договором.

Зверніть увагу, що законодавство містить перелік ситуацій, які не визнаватимуть форс-мажором навіть за умови віднесення їх договором до обставин непереборної сили. До них належать порушення зобов’язань контрагентами сільгоспвиробника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у підприємства необхідних коштів.

До цього додається також фінансова та економічна кризи, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти.

Від 3 до 18% становить процент виконання рішень суду. Ну відсудили, що далі? ТОВ відповідає по зобов’язанням в розмірі статутного капіталу, ФОП – всім своїм майном (а скільки його у ФОП виявиться?)

Попереджений – значить озброєний

Одже, щоб мінімізувати увесь кошмар попередніх абзаців, як для виробника сільгосппродукції, так і для трейдера, треба бути готовим та попередженим.

Алгорітм, як це зробити, використовуючи «цифру»:

1. Предиктивна аналітика щодо зміни клімату. Увага, НЕ погоди на конкретному полі. А саме глобального клімату і того, які прогнози є стосовно саме до наших територій.

2. Використовувати програми прогнозування врожаю на основі індексів розвитку рослин, не обмежуючись тільки одним ресурсом або тільки горезвісним індексом NDVI. Є безкоштовний державний портал ДЗЗ, є багато програм, що прогнозують врожай. Дивіться, порівнюйте, прогнозуйте та готуйтеся.
3. Встановлюйте датчики на полі. IoT дозволяє відслідковувати ірригацію, якості ґрунту, шкідників.
4. Встановлюйте програмне забезпечення та IoT-платформу для контролю за фактичним перебігом збирання врожаю.
5. Після збору врожаю встановлюйте на елеваторах та зерносховищах датчики CO2 та температури для відслідковування якості збіжжя.
6. Основні чинники (людські) – довіра та повага. Дані повинні бути відкриті як для аграрія, так і для його контрагентів за договором постачання збіжжя.

І коригувати умови обидві Сторони зможуть ще до настання форс-мажорів. Завжди можна домовитися.

При цьому репутація українського аграрія не буде втрачена, а про форварди наступного року можна буде домовлятися, маючи гарну репутацію.

Зрозуміло, що багато аграріїв пояснюють, що різниця в $30-40 – непосильна. Навіть з урахуванням вошаутів та інших санкцій простіше відмовитися від постачання і продати зерно «наліво».

Навіть ті, хто не постраждав від посухи, все одно намагаються «списати» на неї, щоб не виконувати контракти.

Відсутність прозорості економічних відносин, які може забезпечити «цифра», нині породжує таку ситуацію:

Фермер не виконує форвардний контракт по постачанню, наприклад, соняшнику переробнику, той, у свою чергу, повинен зробити шрот, але через відсутність сировини не виконує зобов’язання, а трейдер не виконує зобов’язання вже перед покупцем – міжнародною компанією.

Але не все так просто в цій ситуації, адже дефолт може відгукнутися українським фермерам не тільки судовими позовами зараз, але й проблемами у майбутньому.

Наявна ситуація шкодить не лише трейдерам, але й усьому ринку, адже зменшується довіра між учасниками ринку, зменшиться обсяг форвардної програми, програми кредитування, і в цілому це призведе до зменшення ліквідності на ринку та обсягів оборотного капіталу.

Дефолт не потрібен нікому, хто планує своє майбутне та дбає про репутацію. Одже, стаємо прозорими, переходимо в «цифру» та запобігаємо неприємним сюрпризам одне від одного.

Як говориться, краще бути багатим та здоровим, ніж бідним та хворим.

---