Агроном (Окнянський район, Одеська область). На 24 квітня на полі рослини пшениці на 80% мають висоту на рівні 15-20 см, вже прощупується колос. Є бур’яни – берізка, трохи мишію, пастуша сумка та деякі інші. Можна обробляти поля гербіцидом у таких умовах? У нас дуже сухо, дощу не було більше чотирьох чи більше місяців.
На жаль, посуха з кінця березня є головним фактором, за яким необхідно визначати можливість технологічних прийомів на полі. Ваша ситуація – майже така сама, як на 70% полів півдня України. Є два варіанти. Перший – не працювати гербіцидом, так як біологічна ефективність гербіциду буде сумнівною за умов посухи та вітрів, що виснажують ґрунт. Бур’яни, що перелічені, не є більш сильними, аніж культура, тому можемо мати надію на отримання врожаю, хоча й не у повному об’ємі. Другий варіант – дещо ризикований, але за нього можливо отримати дещо більше врожаю. За наявних умов посухи застосувати гербіцид можна лише за розведення препарату у 300-350 л води на гектар (так званий «ефект великої води»), ніяк не менше. Норму витрати гербіциду потрібно зменшити на ¼ частини від повної норми. Є також третій варіант – якщо протягом найближчих 3-5 діб піде дощ, можливим буде звичайне застосування гербіциду.
Агроном (Черкаська обл). Яка перспектива посіву соняшнику та кукурудзи, якщо незначний дощик був у кінці лютого?
Поки ще перспективи посіву соняшника цілком спокійні. За посушливих умов бажано при посіві додавати добрива у рідкій формі. Таким чином можливим буде нормальне проростання насіння. Травневі дощі повинні виправити ситуацію. Стосовно кукурудзи, так само застосувати рідкі добрива у формі КАСу або ЖКУ. Хочу наголосити на тому, що ідеальних можливостей для посіву не буде. Тому вкладайте посів у першу декаду травня, аби отримати сходи якнайшвидше.
Агроном (Ананіївський р-н, Одеська обл.). Які прогнози на майбутній врожай по півдню України за відсутності вологи з осені минулого року? На кінець квітня рослини на 40-70% у стресі.
Наразі серед посівів озимої пшениці півдня Одеської області є достатньо продуктивні й сильні, які мають генетичний потенціал від щонайменше 6 до 9 т/га. Це сорти пшениці, які відрізняються від звичайних деякими характеристиками. А саме: мають дуже добре розвинуту кореневу систему, високий коефіцієнт кущення (від семи до двадцяти продуктивних стебел) та високий рівень витривалості як до морозу, так і до посухи. Ці сорти у теперішніх умовах посухи матимуть врожай у межах від 6 до 8 т/га. Сорти закордонної селекції не встояли перед приморозками, яких було щонайменше три, тому рівень врожаю буде не більше 40-50% від очікуваного. Найважче положення на багатьох посівах пшениці, що посіяні з високими нормами висіву. Коренева система таких рослин дуже слабка, живлення наразі у цих рослин припинилося. Тому отримання врожаю є дуже проблематичним. Хочу відмітити, що на майбутній рік перспективи отримання врожаю озимих культур будуть ще жорсткішими, тому вже зараз необхідно провести перезавантаження технологій їх вирощування.
Фермер (Чаплинка, Херсонська область). Будь-ласка, дайте пораду, яку культуру можна засіяти, враховуючи відсутність вологи та довготривалу посуху?
Я вже рекомендувала для вирощування цього року чудову культуру – ПРОСО. Посухостійка, сильна та дуже корисна культура. У попередньому номері журналу «АgroOne» є відповідна стаття. Також можу запропонувати посів амаранта – культура нішева, має високий рівень витривалості до посухи. Посів рекомендую проводити у перший тиждень червня.
Фермер (Баштанка, Миколаївська область). Озимий ячмінь слабкий після приморозків. Чи можна обробити його по прапорцевому листочку хелатною формою азоту?
Важливо бачити, скільки залишилося у середньому живих продуктивних стебел на рослинах ячменю та яка коренева система. Якщо продуктивних стебел більш за 50%, якщо коренева система сильна та міцна, вважаю, що краще було би провести листову підкормку рослин невеликою нормою суміші мезо- та мікроелементів з антистресантами з великою кількістю води. Застосування додаткового нітрогену за умов посухи не вбачаю за необхідне. Результативність дуже сумнівна.
Ольга Бабаянц,
докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України
