Необхідність внесення добрив після обробки ґрунту після ранніх зернових культур є аксіомою для багатьох агрономів. Але чи так це насправді? І яка обробка ґрунту дозволяє поєднати операції, мінімізувати час і витрати господарства?
Збиральна кампанія починається – і кожному керівнику господарства важливо розуміти, що буде після того. Оскільки кількість польових робіт різко зростає, треба бути впевненим у правильному розподілі сил і ресурсів господарства. Особливо це стосується пожнивної обробки ґрунту.
У господарстві повинен бути чіткий план: який агрегат де і як працює в полі. Також важливим є питання внесення добрив під час обробок ґрунту. Деталізуємо ці важливі елементи польових технологій.
Сьогодні більшість аграріїв поспішають перейти на мінімальні або навіть «нульові» технології обробітку ґрунту. Це пов’язано не тільки з бажанням зекономити кошти, але й встигнути зробити все вчасно. Найбільш перспективними є технології смугової і вертикальної обробки ґрунту.
Смугова обробка
Ця технологія або по-іншому звана Strip-Till – щадна технологія обробки ґрунту за допомогою смугового розпушування на глибину прикореневого шару, причому можливо з одночасним внесенням добрив. Створюючи смуги шириною 10-15 сантиметрів, агрегат зменшує руйнування ґрунту, втрату вологи і одночасно формує певні борозни для подальших операцій. Тим самим створюються оптимальні умови для проростання майбутніх сходів за рахунок отримання добре підготовленого посівного «ліжка». Між ділянками, обробленими культиватором, залишаються міжряддя незайманої землі. У них зберігаються капіляри, що покращує живлення вологою, а ґрунтова екосистема зберігає свою структуру. Зверху лежить мульча з пожнивних залишків, які також грають свою позитивну роль.
Тут дуже ефективно можна використовувати навігацію або GPS-системи ведення агрегатів. Після такої обробки пожнивних залишків ранніх зернових культур, агроном має можливість вносити добрива або одночасно з розпушуванням, або восени, в заплановані технологічні терміни. А вже навесні, в ті ж борозни, висіяти насіння. Благо, елементи точного землеробства дозволяють це робити в смуговій технології.
Для обробки ґрунту застосовуються спеціальні культиватори. Наприклад, одна з популярних конструкцій на ринку України складається з нижчезазначених вузлів:
■ Диск. Відкриває смугу і видаляє з поверхні ґрунту рослинні залишки.
■ Очищувач рядів з шаблезубими ножами. Чистить посівну лінію.
■ Спеціальна лапа. Розпушує ґрунт і вносить добрива.
■ Дефлектор. Подрібнює грудки землі.
■ Коток. Трамбує поверхню для формування однорідного посівного ложа.
Конструкція інших агрегатів може бути більш простою або, навпаки, складною. Зокрема, багато обладнані блоком висіву насіння або пристроєм для внесення добрив.
Вертикальна обробка
Техніка для вертикальної культивації з’явилася в Україні кілька років тому і відразу зустріла шалений опір вітчизняних агрономів старшої формації. Їх можна зрозуміти: після проходу такого культиватора по полю практично не видно результату неозброєним оком. Саме відсутність видимого результату відштовхує багатьох від використання таких агрегатів, адже агрономи старшого покоління звикли бачити поля чорного кольору після обов’язкового раніше обороту пласта. Але в той же час, у товщі ґрунту відбуваються корисні процеси. Після проходження безвідвальної машини на поверхні ґрунту зберігаються пожнивні залишки, які добре подрібнені, але не перемішані з землею, що дозволяє зберегти необхідну вологу, а також захистити ґрунт від ерозії.
Переваги технології наступні:
- Працювати агрегатом можна майже при будь-яких погодних умовах. Велика користь від роботи вертикальним культиватором досягається при роботі в сухому ґрунті, але в умовах України такими агрегатами вигідно працювати і в умовах перезволоження. Якщо фермер використовує трактор потужністю 300 к.с., то робоча швидкість агрегату під час обробки ґрунту становить в середньому 15-18 км/год. При цьому немає налипання ґрунту на робочі органи культиватора, що дозволяє зайти в поле тоді, коли іншими машинами працювати неможливо.
- Економія палива, часу і робочої сили – витрата дизеля на 300-сильному тракторі становить 5-7 л/га, якщо, звичайно, дотримується швидкість 15-17 км/год. За одну зміну агрегат здатний обробити 80 га поля, що значно економить час на обробку. Клас даної роботи – 4-й, тоді як оранка і дискування відносяться до 6-го і 5-го класів робіт, відповідно і витрати на оплату праці значно нижче.
- Важливо, що відбувається подрібнення пожнивних залишків і збереження їх на поверхні ґрунту. Після обробки агрегатом на поверхні залишаються добре подрібнені органічні залишки. Вони не потрапляють в товщу ґрунту, що виключає забивання сошників сівалки напіврозкладеними залишками, а «органічна подушка» захищає поверхню ґрунту від ерозії і дефляції, а також затримує вологу, і значним чином служить інструментом для снігозатримання.
При цьому важливо розуміти, що з культиваторами, які працюють за технологією вертикальної обробки ґрунту, можна одночасно навішувати додаткове обладнання для внесення твердих і рідких добрив у ґрунт. Крім того, якщо є необхідність, то добрива можна дуже ефективно вносити після завершення обробки ґрунту таким чином – агрегати зможуть легко рухатися по полях.
Класика у варіанті міні
Звичайно, багато аграріїв нашої країни ще використовують класичну мінімальну обробку ґрунту. Mini-Till – фактично безвідвальна технологія, ґрунт при цьому культивується на глибину в середньому 8-15 см, але буває і до 30-32 см. Пожнивні залишки зберігаються на поверхні, хоча їх менше, ніж у варіанті з нульовою обробкою. Ґрунт при цьому добре тримає вологу, а для утворення гумусу створюються відповідні умови. Мінімальна технологія добре підходить при слабкій зволоженості на полях, схильних до вітрової ерозії. Але витрати на неї все ж більше, ніж при використанні вертикальної і смугової обробок.
Іларіон Радченко
