Обличчям до людей, які працюють на землі

Ольга Бабаянц – знаний науковець, відомий експерт, людина, яка завжди готова прийти на допомогу аграріям. Її відзначає надзвичайно широке коло фахових інтересів – від фітопатології, ентомології, мікології, експертизи ЗЗР до створення неперевершених сортів м’якої пшениці. Команда «АgroOne» та широкий читацький загал щиро вітають Ольгу Вадимівну з ювілеєм, зичить успіхів у всіх починаннях, плідного натхнення та подальших звершень на благо рідної землі та людей, які на ній працюють!

■ З чого почався Ваш життєвий шлях у науці?

Я народилася та зросла у дуже щасливій родині. Батько – науковець, відомий гідроеколог, мати – заслужена вчителька, викладач біології і хімії. З першого року, коли я почала розмовляти, то й рота не затуляла, бо була вкрай допитливою, геть всім на світі цікавилась. Яскраво пам’ятаю, що у три рочки з татом і мамою, а частіше лише з татом, я на Дністрі ловила бичків та іншу рибу, яка так смакувала!

Батьки завжди зі схвальною посмішкою говорили, що я, напевне, буду професором, бо дуже розумна. То ж коли закінчила школу, у 1978 р. вступила до біологічного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Мене цікавило все, що стосується комах, павуків, кліщів, гельмінтів тощо, а ще більше уваги я надавала фітопатології та грибам-мікроміцетам. А під час аспірантури у тодішньому Всесоюзному селекційно-генетичному інституті зрозуміла, що саме фітопатологія та додатково мікологія – моє наукове покликання.

Так воно і сталося. Я впевнено просувалась по кар’єрній лінії, дійшла до заступника директора СГІ та отримала ступінь докторки біологічних наук. Управлінська діяльність та наукова робота не відпускали. Однак, маючи величезну кількість енергії та натхнення, я розпочала нові проєкти – «Створення вихідного селекційного матеріалу (ліній озимої пшениці) з груповою стійкістю до збудників хвороб (до 7 патогенів)» та «Дослідження їстівних та лікувальних макроміцетів, створення сортів грибів-макроміцетів».

Дуже важливим етапом для мене стало створення Одеського селекційного приватного інституту, який працює на стику генетики, насінництва та землеробства. Вже створені та зареєстровані сорти озимої пшениці, які не потребують фунгіцидних обробок, оскільки є імунними вже на генетичному рівні.

■ У Вас широке коло фахових та особистісних інтересів. Що спонукало обрати саме напрям здоров’я та захисту рослин основним пріоритетом у професійній кар’єрі?

Після закінчення університету я без перерви приступила до роботи у ВСГІ. У відділі фітопатології і ентомології мені подобалося усе – чудові досвідчені фахівці, веселі молоді науковці; я шаленіла від золотих полів пшениці і ячменю, від шкодочинної комашні, яку раніше бачила переважно на картинках у відділі безхребетних ОНУ.

ВСГІ – це простір, це маса можливостей для цікавої роботи. Ну і головне – це мій майбутній чоловік, знаний у світі фітопатолог Лазар Бабаянц, з яким ми через рік побралися та до цих пір щасливо живемо. Він мій вчитель, який спонукав дізнатися про все, що стосується великої фітопатології та супутньої проблематики. Тому фітопатологія, генетика, селекція стали для мене науковим підґрунтям для створення стійких до збудників хвороб сортів пшениці. Адже саме це завдання протягом майже 37 років стояло перед нашим відділом.

■ Які завдання ставить перед собою та вирішує відділ фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС?

Фітопатологи відділу багато років поспіль стоять на сторожі рослин від збудників хвороб. Провадиться пошук розвитку шкідливих мікроміцетів, які є дуже небезпечними для пшениці як у ювенільній фазі, так і у фазі дорослої рослини. Необхідно здійснювати моніторинг щодо появи нових рас та ізолятів того чи іншого патогену, адже раси можуть знижувати або навпаки, підвищувати вірулентність та агресивність, що може призвести до епіфітотій тієї чи іншої хвороби.

Ми створюємо стійкі до групи збудників хвороб лінії, форми та сорти пшениці м’якої озимої, які мають суттєві технічні переваги щодо кращих вітчизняних та зарубіжних прототипів. Ключовим вважаємо те, що створювані сорти пшениці м’якої мають економічні переваги перед закордонними. Вони стійкі до групи збудників найбільш небезпечних хвороб (іржасті, сажкові), мають високий потенціал витривалості до посухи та низьких температур, високий рівень врожайності. Ці імунні сорти дозволяють уникати фунгіцидного навантаження на рослини протягом вегетації, що підвищує їх продуктивність.

■ Які професійні успіхи та досягнення Вашої команди останніми роками хотілося би відзначити?

У 2016-2020 роках за результатами проведеної селекційної роботи створено цінний вихідний селекційний матеріал пшениці м’якої озимої з груповою стійкістю до збудників хвороб. Лінії та форми пшениці з новими Lr, Yr, Sr, Bt, Ut, Pm-генами, що забезпечують високу та стабільну стійкість. Створені 200 ліній пшениці з груповою стійкістю до збудників щонайменше семи хвороб, а саме – борошнистої роси, бурої, жовтої і стеблової іржі, летючої і твердої сажки. Встановлено ефективність генів стійкості та їх походження. Визначено лінії, форми та сорти пшениці м’якої озимої з новими ефективними Lr, Yr, Sr, Bt, Ut, Pm, Ptr-генами стійкості, які є цінним вихідним матеріалом для селекції пшениці на імунітет до групи збудників хвороб. Створені 12 ліній озимої пшениці з груповою стійкістю до збудників борошнистої роси, твердої і летючої сажки, бурої, жовтої і стеблової іржі, піренофорозу передані до НЦГРРУ.

Ці лінії характеризуються господарською цінністю і можуть бути використані у створенні сортів озимої пшениці для органічного землеробства. Стійкі до групи збудників хвороб сорти матимуть абсолютні переваги перед іншими, особливо закордонними сортами, за використання їх у органічному виробництві для отримання екологічно безпечної сировини та якісних продуктів харчування. Створені на основі кращих ліній, стійкі до комплексу хвороб сорти дозволяють суттєво зменшити витрати на хімічний захист посівів від хвороб, у середньому від 1200 до 2800 грн на 1 га.

■ Які професійні риси та чесноти Ви найбільш цінуєте в людях?

Я максималіст, тому завжди роблю те, що хочу, можу – та абсолютно вірю, що це корисно та потрібно. Тому мої життєві принципи досить жорсткі – і стосовно себе, і стосовно оточуючих мене людей. Вважаю за необхідне завжди бути чесною та вірною людям і переконанням.

І абсолютно не приймаю брехню та безчесність. Якщо маю підозру, що та чи інша людина вводить в оману, я уникаю спілкування з нею. Може, це дуже жорстко, але таким чином я єднаю біля себе чесних, фахових, відданих роботі людей.

■ Ви також відомі як міжнародний незалежний експерт з питань якості пестицидів і агрохімікатів. Чим наразі важливий та актуальний цей напрям діяльності?

Це питання є важливим як для наших аграріїв, так і для усіх агрохімічних компаній світу. До мене досить часто звертаються і представники компаній, і аграрії, які зазнали втрат через проблеми з якістю того чи іншого пестициду тощо. На жаль, на ринку вистачає контрафактної або фальсифікованої агрохімічної продукції – і саме це є предметом для експертизи. Як фахівець, я завжди відкрито допомагаю тим, хто потребує моєї допомоги.

■ Чому врахування фахових рекомендацій, науково обґрунтованих підходів є важливим для сталого розвитку кожного господарства?

Ті, хто лише приступає до роботи в агросекторі, повинні розуміти: слід мати або фахову освіту, або залучати фахівців. Це аксіома. Підхід на кшталт «сьогодні сіємо насіння, а коли щось там вродить, то збираємо» – це дурниці. Кожний крок для фермера, аграрія, одноосібника повинен супроводжуватися знаннями. Тому навчайтеся, читайте аграрні журнали (рекомендую «АgroOne») та звертайтеся до фахівців. Їх вистачає, тому все буде добре.

■ Наскільки розвиток аграрної науки є важливим фактором подальшого поступу агросектору України в цілому?

На превеликий жаль, змушена визнати: в Україні аграрна наука тримається на волосинці. Жодної уваги (дійсної, виваженої та правильної) від Національної академії аграрних наук наразі не маємо. Так, це страшно. Агросектор не має надійної допомоги від влади, від науковців-академіків.

Але є альтернатива. Це, у певному сенсі, мій виклик щодо НААНУ. Я пишаюсь тим, що попри все нерозуміння та ігнорування моєї наукової роботи, вона принесла визначний результат: аграрії отримали неперевершені сорти м’якої пшениці! За ними вже другий рік поспіль полюють сільгоспвиробники, з радістю купують чудові сорти Пані Оля, ОСПІ пріор, Хліб Аріїв – адже їх відзначає унікальна якість та врожайна сила. А цього не було би, якщо б ми не створили Одеський селекційний приватний інститут (ОСПІ). Я маю надію, що саме ОСПІ стане флагманом у розвороті реальної аграрної науки до людей, які працюють на землі.

■ Як сказав очільник ООН Антоніу Гутерреш, якщо ми не почнемо протидіяти кліматичним змінам зараз, нинішнє століття може виявитися останнім століттям для людства. Які заходи щодо відповіді на кліматичні виклики на рівні держави та агробізнесу є найбільш актуальними вже зараз?

Мушу чесно сказати, що перший тайм щодо кліматичних змін людство програло. Для вирішення питання з умовним позитивом у нас залишилося від 3 до 7 років. Вже сьогодні ми повинні розробити дієву стратегію протидії глобальному потеплінню. Для того аби долати виклики природи, ми повинні звернутися до наших річок та інших водойм та почати очищення їх від шкідливих водоростей, що знищують кисень. Орні землі слід берегти як зіницю ока, варто повернути лісосмуги (з певним набором видів рослин) для зменшення появи пилових буревіїв. Хімізацію сільського господарства потрібно зменшити щонайменше на третину, ще краще – на 50%, а сівозміни – надзвичайна необхідність для наших ґрунтів. Зрошувальні системи якщо будувати, то не дай Боже як у «Совєтськом Союзе». Вважаю, що це має бути як у Ізраїлі.

Це моє незалежне бачення нашого сьогодення та дещо майбутнього.

■ Ваші побажання агровиробникам та колегам по фаху?

Живіть у любові з природою, давайте природі самій формувати своє спасіння. Кожний крок повинен бути виваженим, під гаслом «не зашкодити». Любіть себе, любіть людей, майте віру у добро. Дбайте про нашу дорогу землю та не втрачайте її.