Насіннєва продуктивність нуту в умовах південного Степу України

У процесі складання сівозмін аграрії намагаються підібрати сільськогосподарські культури, які будуть затребувані сучасним ринком. Важливо враховувати прибутковість вирощуваних культур, а також можливість ведення органічного землеробства. Використання в сівозміні бобових культур дає можливість вирішення даного завдання, так як бобові здатні накопичувати у ґрунті азот. Залишки рослин цього сімейства є найкращим біологічним матеріалом для мікрофлори ґрунту, що дозволяє використовувати їх в якості сидератів.

Завдяки експортному потенціалу та високій маржинальності, в Україні в останні роки збільшуються площі вирощування нішевих культур сімейства бобових, наприклад таких, як нут. Серед зернобобових культура відрізняється підвищеною посухостійкістю, що сприяє її вирощуванню у посушливих умовах південної степової зони України. Дружне дозрівання насіння нуту на рослинах дозволяє проводити прибирання прямим комбайнуванням. Боби нуту при дозріванні не розтріскуються.

Період вегетації культури, в залежності від сорту, – 65-120 днів. Насіння починає проростати при температурі 4°С, при 6-8°С – проростання значно прискорюється. Сходи витримують заморозки до -6°С, в той же час похолодання у період цвітіння і плодоутворення сприяє уповільненню ростових процесів. У сівозміні нут найкраще розміщувати після зернових культур, а також ріпаку озимого на полях, які не засмічені багаторічними коренепаростковими бур’янами.

На даний момент технологія вирощування нуту недостатньо розроблена. Тому метою наших досліджень було визначити оптимальні параметри елементів агротехніки вирощування культури в умовах зрошення Південного Степу України.

Дослідження по встановленню впливу агротехнічних елементів на врожайність насіння нуту проводили на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства в зрошуваних умовах в 2017-2018 рр. У польовому досліді вивчали наступні чинники:

– фактор А (термін сівби): ІІІ декада березня, ІІ декада квітня, І декада травня;

– фактор В (норма висіву): 0,4; 0,6; 0,8 млн шт./га;

– фактор С (ширина міжрядь): 15; 45; 60 см.

В ході проведення роботи ми визначали оптимальний термін сівби, норму висіву і ширину міжрядь для посіву нуту в умовах зрошення південної степової зони України.

За період проведення досліджень погодні умови були типовими для південної степової зони України (табл. 1).

Таблиця 1. Метеодані в роки проведення досліджень

Ґрунт ділянки проведення дослідів – темно-каштановий, середньосуглинистий, типовий для південного степового регіону України.

Попередником культури була пшениця озима. Нут висівали рано навесні, згідно схеми польового досвіду, глибина загортання насіння склала 6-8 см. Слід зазначити, що при недостатньому зволоженні ґрунту глибину можна збільшувати до 9-10 см, а іноді і до 12-15 см, так як нут не виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту.

За вегетаційний період культури було проведено два полива поливною нормою 300 м³, що разом з достатньою забезпеченістю тепловими ресурсами забезпечило хорошу врожайність насіння.

Сівба в ранній термін – ІІІ декаду березня – сприяла найбільшому накопиченню надземної біомаси нуту. Максимальне накопичення сухої біомаси з 1 га посіву нуту за період досліджень відзначено на варіантах з нормами висіву 0,6 і 0,8 млн шт./га. Даний показник найвищим був при використанні ширини міжрядь 15 см. Максимальне накопичення кореневої біомаси нуту відзначено при посіві в І декаді квітня нормою 0,8 млн шт./га і ширині міжрядь 30 см.

Найбільшу площу листкового апарату і найвищу ЧПФ рослини нуту формували при посіві в ІІІ декаду березня, за норми висіву 0,6 млн шт./га і ширині міжрядь 15 см. Загальна фотосинтетична поверхня одиниці площі посівів залежала від кількості рослин. Зменшення норми висіву з 0,8 до 0,6 млн шт./га істотно не впливало на сумарну площу листя, в той час як зниження норми висіву до 0,4 млн шт./га призводило до різкого зменшення асиміляційної поверхні рослин.

Дослідження показали, що більш ранні терміни сівби, оптимальні норми висіву та ширина міжрядь сприяли поліпшенню показників структури врожаю. Найбільш повноцінне насіння отримано при ранніх термінах посіву з нормою висіву 0,4-0,6 млн шт./га і використанні ширини міжрядь 45-60 см.

Результати досліджень показали, що на формування насіннєвої продуктивності нуту впливали всі фактори досвіду. Табличні дані дають можливість стверджувати, що в умовах зрошення найвищу врожайність насіння нуту – 2,62 т/га – отримали при посіві в ІІІ декаді березня, за норми висіву 0,6 млн шт./га і ширині міжрядь 45 см (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність насіння нуту залежно від строків сівби, норм висіву та ширини міжрядь

Щодо фактора А (термін сівби) максимальна середня врожайність насіння нуту – 2, 37 т/га – була отримана при сівбі в ранній термін – ІІІ декаді березня. У більш пізні терміни сівбу спостерігали зниження врожайності. По фактору В (норма висіву) – найвища врожайність насіння культури – 2,34 т/га – була отримана при нормі висіву 0,6 млн шт./га, при збільшенні або зменшенні посівної норми спостерігали зниження врожайності. Під час експерименту оптимальним був посів з міжряддями 45 см (фактор С), коли була отримана максимальна врожайність насіння – 2,35 т/га.

Згідно проведених досліджень, рекомендуємо сівбу нуту в ІІІ декаді березня, нормою висіву 0,6 млн шт./га при ширині міжрядь 45 см. На даному варіанті в досвіді встановлена найвища рентабельність – 65%. Разом з тим, вирощуванню насіння з високими посівними якостями сприяє сівба у вищезгаданий термін нормою 0,4 млн шт./га з використанням ширини міжрядь 45 і 60 см.